Постанова № 73821030, 27.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/669/18Головуючий по першій інстанції Категорія: 19,27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 22 січня 2018 року (ухваленого 22 січня 2018 року о 12 год. 40 хв. під головуванням судді Троян Т.Є. в приміщенні Соснівського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,:

в с т а н о в и в :

04 серпня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву № б/н від 15.06.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов’язань за Договором, позичальник зобов’язаний на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Крім того, власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5 % від суми позову.

Зазначає, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Позивач зобов’язання виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Договору.

Вказує, що відповідач у порушення умов договору зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 19.07.2017 р. має заборгованість 17 556,61 грн., яка складається з наступного: 9 948,19 грн. тіло кредиту; 1 587,71 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 708,49 грн. заборгованість за пенею. А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 812,22 грн. штраф (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.06.2015 року в розмірі 17 556,61 грн. та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач вжив необхідних заходів, передбачених у випадку крадіжки картки Умовами і правилами надання банківських послуг, проінформував Банк, а також правоохоронні органи про факт крадіжки мобільного телефону з якого можливо отримувати доступ до дистанційного обслуговування Приват24, а тому його вини, як підстави цивільної-правової відповідальності не вбачається, що виключає можливість стягнення з нього заборгованості, яка виникла не з його вини.

При цьому, обставин, які б свідчили, що ОСОБА_3 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, під час розгляду справи судом не встановлено.

В апеляційній скарзі, поданій 07 березня 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, неправильне застосування норм процесуального права, недостатньо повного дослідження письмових доказів та дійсних обставин справи.

Апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки (рахунку) на рух коштів, номера мобільного телефону та надання банківських послуг.

Вважає, що банк не несе відповідальності за шахрайські дії зроблені в мережі Інтернет і суд першої інстанції, вирішуючи спір, не в повній мірі дослідив обставини справи та дійшов до помилково висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Також, особа, що подає апеляційну скаргу вказала, що відповідач не виконав п.1.1.2.1.21 Кредитного договору, негайно не повідомив банк шляхом дзвінка до Концентру (протягом 15 хвилин) інформацією щодо викрадення належного йому мобільного телефону та про несанкціоноване списання кредитних коштів з його карти третіми особами.

Крім того, навіть при наявності факту крадіжки грошових коштів з кредитної карти відповідача, відшкодовувати спричинену шкоду відповідачу має винна особа, а не позивач.

Позивач звернувся з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у відповідності до чинного законодавства, який мав бути задоволений судом. А відповідач, в свою чергу, має законне право звернутися до суду з цивільним позовом в рамках кримінального справи про відшкодування шкоди винними особами заподіяної злочином.

На підставі вищевикладеного, особа, що подає апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції справу розглянуто поверхнево, в порушення ст. ст. 12, 89, 2014 ЦПК України, суд повно і всебічно не з’ясував обставини по справі та ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини з приводу укладення та виконання останніми договору про надання банківських послуг.

Звертаючись до суду з позовною заявою, ПАТ КБ «Приватбанк» в обґрунтування її вимог вказав, що відповідач свої зобов’язання за договором не виконує, своєчасно суми щомісячної виплати по кредиту та процентах не вносить, внаслідок чого станом на 19.07.2017 року становить 17 556,61 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_3

В апеляційній скарзі, представник ПАТ КБ «Приватбанк» також наголосив на тій обставині, що банк повністю виконав свої зобов’язання за Умовами договору і права банку підлягають судовому захисту внаслідок невиконання клієнтом вищевказаних умов.

Згідно ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт укладення договору та отримання платіжної картки ПАТ КБ «Приватбанк» сторонами не заперечується.

В доводах апеляційної скарги представник ПАТ КБ «Приватбанк» вказав, що на момент розгляду справи в суді у відповідача мається заборгованість у визначеному розмірі, який вказаний в розрахунках заборгованості і на думку особи, що подає апеляційну скаргу таку заборгованість відповідач повинен сплатити позивачу у виконання умов договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на наступний день після викрадення мобільного телефону повідомив правоохоронні органі та ПАТ КБ «Приватбанк» про викрадення мобільного телефону в ніч з 22.10.16 року на 23.10.16 року та після відбулось зняття грошових коштів.

22.06.2017 року відповідачу надійшов лист від ПАТ КБ «Приватбанк», яким повідомлено, що за результатами службового розслідування з’ясовано, що 23.10.2016 року невідомі особи отримавши доступ до системи дистанційного обслуговування Приват24, маючи можливість отримувати динамічні паролі і SMS-інформування, що приходять на фінансовий номер, отримали CVV2 код від карт для здійснення інтернет-платежів (а.с. 51).

Вищевказані обставини підтверджуються витягом з кримінального провадження № №12016251010008752 від 05.11.2016 року, в якому зазначено, про шахрайські дії невстановленими особами які незаконно заволоділи грошовими коштами (а.с. 52).

З розрахунку заборгованості за договором, укладеним з ОСОБА_3 вбачається, що дійсно 23 жовтня 2016 року з карткового рахунку відбулося зняття грошових коштів: 3 946,20 грн. і в подальшому також відбувалось зняття коштів (а.с. 8).

Згідно рапорту інспектора Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області на розгляді знаходяться матеріали справи за зверненням ОСОБА_3 щодо виявлення останнім зникнення мобільного телефону «Nokia», та платіжної картки «Приватбанк» з якої було знято невідомою особою грошові кошти (а.с. 54).

Ухвалою слідчого судді Соснівського суду м. Черкаси від 01.12.2017 року в справі 712/14822/17 задоволено скаргу ОСОБА_3, скасована постанова про закриття кримінального провадження №12016251010008583 від 29.10.2016 року. Зобов’язано Черкаський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області поновити досудове розслідування.

В апеляційній скарзі представником банку зазначено, що саме клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією і банк не несе відповідальності за шахрайські дії зроблені в мережі Інтернет відносно картки ОСОБА_3

Однак такі доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно п. 1.32 ст. 1, п. 20.1 ст. 20 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» власник рахунку може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними.

Згідно п. 9 розділу VІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операції з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції достовірно встановив, що відповідач вжив необхідних заходів, передбачених у випадку крадіжки картки Умовами і правилами надання банківських послуг, проінформував Банк, а також правоохоронні органи про факт крадіжки мобільного телефону з якого можливо отримувати доступ до дистанційного обслуговування Приват24, а тому його вини, як підстави цивільної-правової відповідальності не вбачається, що виключає можливість стягнення з нього заборгованості, яка виникла не з його вини.

Так як списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_3 23 жовтня 2016 року відбулося не за його розпорядженням, як власника рахунку, а внаслідок вчинення злочину, якому він не сприяв, відповідач не повинен нести за такі операції цивільно-правову відповідальність у вигляді сплати кредиту, процентів, пені та штрафів і саме по собі списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_3 та облік банком заборгованості на цьому рахунку не є підставою для задоволення позову.

Колегія суддів перевіривши законність рішення суду першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи на наданих сторонами доказів вважає, що в даному випадку користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, проведених з його картковим рахунком, оскільки в судовому засіданні позивачем не було доведено, що дії чи бездіяльність ОСОБА_3 призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно правової позиції, висловленої ВСУ під час розгляду справи № 6-71цс15 13 травня 2015 року вбачається, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Судом першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи та наданих доказів було достовірно встановлено те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому в даному випадку висновок суду є правильний і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України саме на сторін процесу покладено обов’язок доказування обставин, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивачем не доведено правових підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, були предметом дослідження колегії суддів і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегія суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 22 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

ОСОБА_6