Постанова № 73821027, 04.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/405/18Головуючий по 1 інстанції - Дунаєв С.О. Категорія: 58 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

Головуючого Нерушак Л.В.

Суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» - на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Дунаєва С.О. у залі Придніпровського районного суду м. Черкаси № 320 о12 год. 15 хв., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГТУЮ у Черкаській області, Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Соснівський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, - :

в с т а н о в и л а :

11 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГТУЮ у Черкаській області, Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Соснівський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить звільнити з-під арешту приміщення 1-го поверху магазину, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме з № 1 по № 4, з № 19 по № 27, а також приміщення підвалу, з № 1 по № 5.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем протиправно накладено арешти на приміщення магазину, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке є предметом іпотеки, внаслідок чого порушуються права ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», як іпотекодержателя, на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності в позасудовому порядку, а тому він звернувся до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Кей -Колект» Слинько М.Г. оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте незаконно, винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не звернув уваги на норми матеріального права : Закон України «Про іпотеку», Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та дійшов хибного висновку про те, що доводи позивача про порушення його прав, як іпотекодержателя, накладення арештів на предмет іпотеки є необґрунтованими та виніс неправомірне рішення, яке підлягає скасуванню. Твердження позивача про порушення його прав як іпотекодержателя, накладенням арештів органами ДВС на предмет іпотеки, також підтверджується правовими позиціями викладеними ВССУ в ухвалі від 01.11.2017 року та Верховного Суду України в постанові від 09.04.2014 року по справі № 6-13цс14. Особа, яка подала апеляційну скаргу просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.11.2017 року по справі № 711/5549/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Сторони про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення.

Від ТОВ «Кей- колект « 02 квітня 2018 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Заслухавши суддю - доповідача, третю особу, який з'явився в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про звільнення майна з - під арешту, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про порушення його прав, як іпотекодержателя, накладенням арешту на предмет іпотеки є необгрунтованими, оскільки такий арешт накладався за згодою іпотекодержателя. Відмовившись залишити зазначене майно в рахунок боргу в рамках здійснення виконавчого провадження, позивач фактично підтвердив своє небажання на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність.

Колегія суддів погоджується з даним висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 22.12.2006 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11104346000.

За умовами договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (120000 тисяч доларів США), а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (а.с.6-14).

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором укладено іпотечний договір від 22.12.2006 року № 6754, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту № 11104346000 від 22.12.2006 року наступне нерухоме майно: приміщення магазину, а саме: приміщення 1-го поверху з № 1 по № 4, з № 19 по № 27, позначеного на технічному плані літ. А-10, а також приміщення підвалу з № 1 по № 5 позначеного на технічному плані літ. А - 10, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-22).

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» відповідно до Договору факторингу № 1 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору та іпотечному договору (а.с.24-28, 30-32).

24.03.2017 року позивач звернувся до нотаріуса для оформлення позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, але із відповіді нотаріуса стало відомо, що постановами Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Черкаський області № 29710426 від 08.11.2011 року, Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ № 24704833 від 29.11.2011 року, Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ № 31062471 від 19.06.2012 року накладено арешт на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 11104346000 від 22.12.2006 року.

Згідно даних інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, постановою Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Черкаський області № 29710426 від 08.11.2011 року накладено арешт на приміщення підвалу літ А-10, а саме: приміщення підвалу з № 1 по № 5 загальною площею 86,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1; постановою Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ № 24704833 від 29.11.2011 року накладено арешт на майно боржника та заборону на його відчуження, а саме: частину приміщення магазину, загальною площею 243,60 кв.м з № 1-№ 4, з №19-№ 27, прим. підвалу літ. А-10 з № 1 по № 5 пл. 86,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; постановою Соснівського відділу ДВС Черкаського МУЮ № 31062471 від 19.06.2012 року накладено арешт на майно боржника та заборону на його відчуження, а саме: приміщення магазину, загальною площею 243,60 кв.м з № 1-№ 4, з № 19-№ 27 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 34-38).

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що він позбавлений можливості звернути стягнення на іпотечне майно - приміщення магазину - у зв'язку з наявністю арештів, накладених вищезазначеними постановами державних виконавців. Тому спір виник внаслідок здійснення заставодержателем своїх прав на звернення стягнення на заставне майно і регулюється положеннями ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку».

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1,8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача. Примусове звернення стягнення на заставлене майно полягає у його реалізації в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», тобто шляхом реалізації на публічних торгах.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало зведене виконавче провадження № 32309447 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості, яке включало наступні виконавчі провадження: № 26654721, № 26655541, № 27027957, № 31064271, № 37248252, № 29710426, № 33592702, № 37256835, № 37248252, № 37247261, № 40022889, № 40023468, № 40532452, № 40533363, № 40533542, № 40533716, № 40880546, у тому числі виконавчі листи Соснівського районного суду м. Черкаси № 4125 від 07.02.2011 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» 486315 грн. 50 грн. та 6820 грн. ВП № 24704833 (ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2012 року стягувач ПАТ «УкрСиббанк» замінений на ТОВ «Кей-Колект»).

21.02.2011 року державним виконавцем об'єднано у зведене виконавче провадження виконавчі листи, зокрема, Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-4125/11 від 07.02.2011 року про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» 486315,50 грн та 6820 грн. за кредитним договором № 11167739000 від 11.06.2007 року, в забезпечення якого між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 6754/2 від 11.06.2007 року, згідно якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення магазину загальною площею 330 кв. м., заставною вартістю 1248400 грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належне ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серія ЯЯЯ № 627282).

З метою звернення стягнення на належні боржнику ОСОБА_3 нежитлові приміщення площею 243,60 кв. м. 86,4 кв. м., які перебувають у іпотеці одного із стягувачів, зокрема і ТОВ «Кей-Колект», державним виконавцем складений акт опису та арешту майна. 25.01.2012 року та 22.11.2012 року проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, які не відбулись за відсутністю купівельного попиту, після уцінки майна на 08.01.2013 року призначались повторні прилюдні торги, в зв'язку з відсутністю купівельного попиту та відмовою стягувача (ТОВ «Кей-Колект») залишити зазначене майно в рахунок боргу 14.03.2013 року виконавчі листи стягувача ТОВ «Кей-Колект» були повернуті (в тому числі ВП № 24704833).

19.03.2013 року знову відкрито виконавчі провадження за зверненням стягувача ТОВ «Кей-Колект» (ВП № 37256835, № 37248252, № 37247261), які приєднані до зведеного виконавчого провадження № 32309447.

Зазначені обставини встановлені ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року, яка набрала законної сили 05.01.2017 року, а відтак не потребують доказування.

Як вбачається з матеріалів справи право позивача на задоволення кредиторських вимог за рахунок спірного приміщення магазину виникло 12.12.2011 року, оскільки саме 12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» відповідно до Договору факторингу № 1 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору та іпотечному договору. Арешт на спірне майно накладався за згодою іпотекодержателя - ПАТ «УкрСиббанк», який також є стягувачем у виконавчому провадженні.

ТОВ «Кей-Колект» вступило до виконавчого провадження як правонаступник стягувача. Отже, доводи позивача про порушення його прав, як іпотекодержателя, накладенням арешту на предмет іпотеки є необґрунтованими, оскільки такий арешт накладався за згодою іпотекодержателя. Відмовившись залишити зазначене майно в рахунок боргу в рамках здійснення виконавчого провадження, позивач фактично підтвердив своє небажання на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність.

Також суд першої інстанції послався, що відповідно до додаткової угоди № 2 від 30.01.2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11104346000 від 22.12.2006 року, строк дії такого договору продовжений до 20.12.2021 року, а тому доводи позивача про порушення його права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи відсутність згоди на це іпотекодавця та наявність доказів, які підтверджують відмову позивача від набуття у власність предмета іпотеки, до закінчення строку дії основного договору є необґрунтованими.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції вірно дослідив, врахував та дав належну оцінку тому факту, що вартість нерухомого майна, що іпотекодавець передав з метою забезпечення своїх зобов'язань, а саме вартість 1-го поверху магазину з № 1 по № 4, з № 19 по № 27, а також приміщення підвалу, з № 1 по № 10, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, становить 1248400 грн., що значно перевищує суму заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем.

За таких обставин, колегія суддів поагоджується з судом першої інстанції, який дійшов вірного висновку, що право позивача, як іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - приміщення магазину, шляхом набуття права власності на нього не є порушеним, а тому не підлягає судовому захисту.

Отже, враховуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки доводи апеляційної скарги є безпідставними, були предметом розгляду суду першої інстанції, і не спростовують висновків суду. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийняте у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Кей-Колект» - М.Г. Слинька - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГТУЮ у Черкаській області, Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Соснівський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - залишити без змін.

Судові витрати залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Бородійчук В.Г.

Василенко Л.І.

Повний текст постанови виготовлений 13.04. 2018 року.