Вирок № 73820899, 07.05.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4399/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року

м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Степаненка О.М., секретаря Чмих І.С.,

за участю

прокурора - Грушовенка Є.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

захисника - Хорошун С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12016251010007438 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, із середньою освітою, відомостей про реєстрацію шлюбу відсутні, маючого малолітню дочку 2009 року народження, зареєстрований як ФОП з 05.12.2017, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 17.09.2016 приблизно о 15 год. 00 хв., порушуючи вимоги п. п. 2.3. б), 12.3 Правил дорожнього руху України, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21013» д.н.з. НОМЕР_1, та рухаючись у крайньому лівому ряду вулиці Надпільна у м. Черкаси, де організовано односторонній рух транспорту, від вулиці Кривалівська у напрямку вулиці Чорновола, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну. В результаті цього, в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді мотоцикла «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухаючись попереду, у порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, зменшивши швидкість, змінював напрямок руху вліво для заїзду на прилеглу територію, якого ОСОБА_3 об'єктивно спроможний був виявити та маючи технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух та навпроти будинку № 332 скоїв зіткнення із вказаним мотоциклом.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди мотоцикліст ОСОБА_1, 1962 року народження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/2421 від 09.12.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої малогомілкової кістки, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Спричинення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться у причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_3 вимог п. п. 2.3. б), 12.3 Правил дорожнього руху України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Під час судового розгляду ОСОБА_3 вину не визнав, суду показав, що 17.09.2016 близько 14 год. 55 хв. він перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-21013 н.з. НОМЕР_1 рухався по вулиці Надпільна в напрямку вулиці Чорновола в м. Черкаси. Спостерігав потерпілого як учасника дорожнього руху в районі перехрестя вулиць Рози Люксембург - Надпільна в м.Черкаси, який рухався на мотоциклі. Після перехрестя з вулицею Криваліївська він на автомобілі змінив рух із середнього ряду в лівий крайній ряд для підготовки повороту ліворуч на улиці Чорновола. Потерпілий при цьому їхав в середньому ряду і раптово перед його автомобілем повернув наліво і зупинився. Побачивши потерпілого на мотоциклі (перешкоду) він екстрено загальмував. Гальмівний шлях був довжиною 8 м. Швидкість його була не більше 50 км/год. Контакт прийшовся на праву передню сторону його автомобіля, у мотоцикла - на ліву сторону. Відстань між ним та мотоциклом на момент, коли він побачив перешкоду, складала 8-9 м.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду.

Судом взяті до уваги показання потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 17.09.2016 приблизно о 15 год. 00 хв. він рухався на мотоциклі «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3 по вулиці Надпільна в м. Черкаси. Після перехрестя з вулицею Криваліївська він їхав в лівому ряду та вибирав місце для паркування. Раптом відчув сильний удар в ліву сторону мотоцикла. Також потерпілий зазначив, що обвинувачений з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди взагалі не намагався відшкодувати спричинені збитки хоча б частково.

Та обставина, що потерпілий ОСОБА_1 рухався в одному (лівому) ряду разом із обвинуваченим ОСОБА_3 по вулиці Надпільна, частково підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, (співмешканки обвинуваченого), яка знаходилась з обвинуваченим в автомобілі ВАЗ-21013 та сиділа на передньому пасажирському сидінні, зокрема остання показала, що потерпілий на мотоциклі їхав попереду, а перед перехрестям з улицею Чорновола перестроївся в лівий ряд.

Вина ОСОБА_3 доводиться наступними доказами:

- відомостями протоколу огляду місця події від 17.09.2016, фототаблицями до нього та планом-схемою. Суд звертає увагу на встановлену довжину гальмівного шляху автомобіля ВАЗ-21013 н.з. НОМЕР_1, яка складає відповідно 13,5 м та 12,8 м, та вподальшому буде використана для оцінки показань обвинуваченого та свідків.

- відомостями відеозапису камер відеоспостереження на приміщенні торгового закладу «Пан Піцца», що по вул. Надпільна, 330 у м. Черкаси, згідно яких встановлено, що як мотоцикл під керуванням потерпілого ОСОБА_1 так і автомобіль під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3. рухаються в одному ряду. При цьому мотоцикліст рухається значно попереду. Різкої зміни руху мотоцикліста, в тому числі перед автомобілем обвинуваченого, судом не встановлено.

- відомостями, отриманими за результатами проведення слідчих експериментів як із потерпілим ОСОБА_1 так із ОСОБА_3 відповідно до протоколів від 05.05.2017 та схемами до них.

- висновками судової автотехнічної експертизи №482/17-23 від 23.05.2017, за якими у даній дорожній обстановці, водій автомобіля ВАЗ-21013 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, а водій «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. У момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля «ВАЗ-21013» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з мотоциклом «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, знаходились невідповідності дій як водія мотоцикла ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, так і невідповідності дій водія ВАЗ ОСОБА_3. вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Суд звернув увагу на висновки експерта щодо встановлення причинного зв'язку дорожньої пригоди з діями обох водіїв, однак користуючись правом, передбаченим положеннями ст. 101 КПК України, не погоджується з ними в повному обсязі, виходячи з наступного.

Суд не заперечує порушення водієм «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 норм, передбачених п.10.1 Правил дорожнього руху України, однак встановлює, що домінуючими діями, які стали причиною ДТП, є дії обвинуваченого ОСОБА_3, виходячи із оцінених вище судом відомостей, отриманих із відеозапису, що в свою чергу узгоджується із висновком автотехнічного експерта №482/17-23 щодо існування технічної можливості у водія ОСОБА_3. уникнення зіткнення з мотоциклом шляхом своєчасного екстреного гальмування. При цьому дії потерпілого ОСОБА_1, хоча і містять ознаки порушення Правил дорожнього руху, однак за висновками суду не є значимими у причинах настання дорожньої пригоди.

- згідно висновків судово-медичного експерта №02-01/2421 від 09.12.2016 у ОСОБА_1 мав місце перелом лівої малогомілкової кістки, який виник від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу - моменту дорожньо-транспортної пригоди, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Показання свідка ОСОБА_6 з приводу того, що потерпілий в якийсь момент перед їхнім автомобілем почав різко повертати наліво, та те, що обвинувачений за 3 м до мотоцикліста почав гальмувати спростовуються відеоматеріалами, протоколом огляду місця події та План-схемою до цього протоколу від 17.09.2016, а також висновком експерта за результатами судової автотехнічної експертизи №482/17-23 від 23.05.2017.

Показання свідка ОСОБА_7 судом не враховано як доказ, так як відомості, які надані ним під час допиту в судовому засіданні не мають значення щодо обставин моменту настання дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема останній показав, що сидів в автомобілі ВАЗ-21013, який належить обвинуваченому, на задньому сидінні справа. За дорожньою обстановкою не слідкував. Відчув як було застосовано екстрене гальмування та удар.

Не взяті до уваги показання свідка ОСОБА_8, який також був пасажиром автомобіля ВАЗ-21013 та знаходився на задньому сидінні, а саме про те, що він відчув гальмування та удар, тільки після чого побачив як мотоцикліст «скотився» з капоту автомобіля на асфальт. Для себе зробив висновки, що мотоцикліст раптово опинився перед автомобілем - «підрізав». Всі пасажири, які знаходились в автомобілі обвинуваченого були в стані алкогольного сп'яніння.

Оцінюючи критично показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 суд також взяв до уваги той факт, що вказані свідки на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходились в стані алкогольного сп'яніння (із показань свідка ОСОБА_8.).

Показання свідка ОСОБА_9, яка на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в іншому автомобілі, який стояв на паркувальному майданчику по ліву сторону від вулиці Надпільна перед перехрестям з вулицею Чорновола, про те, що мотоцикліст хотів проскочити перед автомобілем обвинуваченого на стоянку, а відстань між ними в цей час складала не більше 1 м, судом не взято до уваги, так як її показання не узгоджуються із відомостями про довжину гальмівного шляху у План-схемі до протоколу огляду місця події від 17.09.2016, відомостями відеозапису та висновком судової автотехнічної експертизи №482/17-23 від 23.05.2017.

Відомості план-схеми щодо довжини гальмівний слідів автомобіля «ВАЗ-21013» н.з. НОМЕР_1 відповідно 13,5 м та 12,8 м спростовують показання як обвинуваченого ОСОБА_3 так і свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які стверджували про те, що мотоцикліст повертаючи ліворуч раптово з'явився перед автомобілем. При цьому суд встановлює протилежне, а саме те, що перешкода у виді мотоцикліста з'явилась не раптово перед автомобілем, а обвинувачений її помітив заздалегідь, на що вказує довжина гальмівного шляху.

Мотиви призначення покарання.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, та обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

За положеннями ст. 12 КК України за ступеню тяжкості злочин, вчинений ОСОБА_3, є злочином невеликої тяжкості.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується позитивно, має малолітню дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, під диспансерними наглядами у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.12.2017.

Те, що обвинувачений збитки не відшкодував, його категоричну позицію невизнання вини викликало у суду сумніви щодо належного усвідомлення ОСОБА_3 вчиненого та зроблених в зв'язку з цим належних висновків, а тому суд не вбачає підстав для обрання мінімальної міри покарання та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових злочинів обрати йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстави для задоволення цивільного позову.

За вимогами цивільного позову потерпілого останній просить стягнути із обвинуваченого 57990,00 грн. матеріальної шкоди, яка включає витрати на лікування в сумі 2700 грн.; 35000,00 грн. моральної шкоди; 24000,00 грн. недоотриману заробітну плату в розмірі 24000,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Відповідач (обвинувачений) ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав повністю.

Вирішуючи цивільні позови суд встановив наступне.

У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пункт 1 частини другої вказаної статті визначає, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.09.2016 близько 15 год. 00 хв., внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3, які полягали у порушенні ним Правил дорожнього руху, був ушкоджений транспортний засіб «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3, який належить позивачу (потерпілому) ОСОБА_1 Розмір збитків встановлений висновком судової автотоварознавчої дослідження судового експерта автотоварознавця ОСОБА_11 від 09.07.2017 і складає 55290,00 грн. Вказана вартість матеріального збитку завданого потерпілому експертом визначена такою, що дорівнює ринковій вартості вказаного мотоцикла на момент пошкодження, тобто вартість відновлюваного ремонту КТЗ не є меншою за його ринкову вартість.

При цьому із цього ж експертного дослідження встановлено, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складників дорівнює 21547,11 грн.

Суд вважає, що при умові залишення транспортного засобу «HONDA RD08» д.н.з. НОМЕР_3 у потерпілого ОСОБА_1 (інших пропозицій потерпілим не вносилось), а тому на користь останнього із обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути частково майнову шкоду, яка спричинена його транспортному засобу внаслідок ДТП в розмірі 21547,11 грн., а також витрати, пов'язані на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1200 грн., а всього 22747,11 грн.

Такі висновки суду ґрунтуються на засадах не тільки законності, а й справедливості.

При цьому суд зауважує, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди можливо застрахована. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15, від 14.09.2016 у справі № 6-725цс16.

Вимоги щодо відшкодування витрат на лікування суд також задовольняє частково в розмірі 255 грн., яка відповідає підтвердженими письмовими доказами, а саме товарним чеком №37 від 17.09.2016 на суму 125 грн., товарним чеком №15 від 24.09.2016 на суму 70 грн., товарним чеком №56 від 22.10.2016 на суму 60 грн.

Суд не буре до уваги як доказ витрат на придбання набору для накладання полімерної пов'язки на нижню кінцівку на суму 700 грн. (товарний чек №НІ5-485 від 12.09.2016), так як відсутні докази оплати цього набору.

Таким чином відшкодуванню підлягають матеріальні збитки на загальну суму 23002,11 грн. (21547,11 грн.+1200 грн.+255 грн.), які необхідно стягнути із обвинуваченого на користь потерпілого.

Що стосується заявлених вимог потерпілого про відшкодування моральної шкоди, суд встановлює наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 передбачає, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

Позивач (він же потерпілий), обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, посилався на завдання йому фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що призвело до того, що він не може повноцінно забезпечити свою сім'ю та літніх батьків, так як із-за травми він три місяці позбавлений можливості працювати. Все це призвело до душевних страждань, яких він зазнав через цю дорожньо-транспортну пригоду та пошкодження його транспортного засобу.

Суд при розгляді цих вимог керувався ступенем доведеності нанесених моральних страждань самим позивачем.

За сукупністю встановлених обставин судом підтверджена проблематизація життя потерпілого ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди; нав'язане залучення його до тривалого процесу правового відстоювання своїх прав, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для нього та спричинила психоемоційний стрес. Безспірно у ОСОБА_1 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для нього.

Враховуючи, те, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є злочином з необережною формою вини, тому суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 меншою ніж він оцінив, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 10000 грн.

Акт звірки розрахунків недоотримання заробітної плати ПП «Цеглабуд» суд визнає як неналежний доказ, так як потерпілий ОСОБА_3 в офіційних трудових відносинах із ПП «Цеглобуд» не перебуває, що не дозволяє перевірити розмір та стабільність заробітку за відсутності трудового договору. За таких обставин вимога про відшкодування недоотриманої заробітної плати в розмірі 24000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1) ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Приймаючи до уваги, що суду не надані умови договору про надання правничої допомоги, а також доказів щодо виконаних робіт, вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. задоволенню не підлягають.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21013» н.з. НОМЕР_2, мотоцикл «Honda RD08» р.н. НОМЕР_3 необхідно залишити у осіб, які на законних підставах володіють або користуються вказаними транспортними засобами. Речовий доказ CD-R диск із відеозаписом обставин виниклої ДТП залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2970,00 грн.

Під час здійснення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдані збитки в рахунок відшкодування майнової шкоди - 23002,11 грн., моральної шкоди - 10000 грн., а всього 33002,11 грн. В іншій частині вимог відмовити.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21013» н.з. НОМЕР_2, мотоцикл «Honda RD08» р.н. НОМЕР_3 залишити у осіб, які на законних підставах володіють або користуються вказаними транспортними засобами. Речовий доказ CD-R диск із відеозаписом обставин виниклої ДТП залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2970,00 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити особисте зобов'язання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити іншим учасникам судового провадження право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко