Ухвала суду № 73820703, 03.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/4706/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Омельченко К.О.

Провадження №11-сс/790/709/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С. та ЦІлюрика В.П.,

секретаря - Леськів Е.П.,

з участю прокурора - Ольхового Б.Г.,

захисника - Бондара О.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Крючкова І.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 03 квітня 2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Крючкова І.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за матеріалами кримінального провадження №12015220480004258 від 11.09.2015 року. (а.с. 1-5).

В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Крючковим І.М. проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні 12015220480004258 від 11.09.2015 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

30.03.2018 року ОСОБА_2 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 58-60).

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під варто.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляції, думку ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; висновком судової економічної експертизи № 6653 від 22.08.2017 року; заявою ліквідатора КП «Кам'янське ВУЖКГ» ОСОБА_4 про вчинення злочину посадовими особами ПП «Торги. УА»; свідченнями, які надав представник потерпілого ОСОБА_5; договором № 4 про проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна КП «Кам'янське ВУЖКГ»; заявою арбітражного керуючого ОСОБА_6; про вчинення злочину посадовими особами ПП «Торги.УА»; договором № 01/06042015 про проведення аукціону з продажу майна ВАТ «Полонський фарфоровий завод»; Наказом № 7 від 17.07.2013; документами про відкриття розрахункових рахунків директором ПП «Торги.УА» ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк»; реєстром руху грошових коштів ПП «Торги.УА» по розрахунок ому рахунку № 26002052327952, відкритому в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»; реєстром руху грошових коштів по картці № 5169330503086453, що відкрита на його ім'я ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк»; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2М; наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с.1-5).

З ухвали слідчого судді вбачається, що відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по суті слідчий суддя дійшов висновку про відсутність існування обставин передбачених п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.

Слідчий суддя процитував низку рішень ЄСПЛ однак в мотивувальній частині так і не встановив відсутність чи наявність обставин передбачених п.1 ст.194 КПК України.

По суті слідчий суддя виніс рішення передбачене ч.2 ст.194 КПК України.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що відмовлено у задоволенні клопотання слідчого необґрунтовано і передчасно, а на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів слідчим суддею не оцінено всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні та продовженні запобіжного заходу та не враховано в належній мірі вимоги ст.194 КПК України.

Таким чином, ухвала слідчого судді належним чином не мотивована і не обгрунтована, адже з неї не можливо зрозуміти, чи погоджується слідчий суддя з обґрунтованістю підозри ОСОБА_2 чи ні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Судова колегія приймає до уваги той факт, що підозрюваний раніше не засуджений та до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки (доньку та онуку), є пенсіонером, страждає на ряд хронічних захворювань, які потребуються постійного медичного обстеження та лікування та на теперішній час повертає кошти, які знаходились у нього на зберіганні.

Також судова колегія погоджується з доводами прокурора в апеляційній скарзі, що є ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте аналізуючи судові матеріали і враховуючи вищенаведене він на думку судової колегії є мінімальним.

Ризики передбачені п 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором при апеляційному розгляді не доведені.

Керуючись вимогами ч.1 ст.194 КПК України, судова колегія враховує позицію Європейського Суду з прав людини в рішенні «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v.Bulgaria), № 33977/96. і наявність доведеного ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України і те, що ОСОБА_2 пред'явлена обґрунтована підозра у скоєнні тяжкого злочину за ч.5 ст.191 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

Між тим, під час розгляду апеляції не здобуто, а прокурором не доведено наявність доказів того, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 ст.179 та ч. 4 ст.194 КПК України.

Слід зауважити що ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання відностності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За наведених обставин апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково і в силу вимог ч.3 ст.407 КПК України ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2018 року щодо відмови у задоволенні клопотання про обрання у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати на підставі п.1,3 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України.

Винести нову ухвалу якою застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, задовольнивши таким чином клопотання слідчого частково.

В силу вимог ст.179 та ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з місця проживання (населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає) без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, поклавши дані обов'язки на підозрюваного строком на два місяці.

Повідомити підозрюваному ОСОБА_2 під розпис вимоги ч.2 ст.179 КПК України.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 року щодо залишення без задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Винести нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, поклавши дані обов'язки на підозрюваного строком на два місяці.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 по класти на слідчого.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді