Постанова № 73820063, 07.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 травня 2018 року

м.Харків

справа № 642/3423/17

провадження № 22-ц/790/2003/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Колтунової А.І.

учасники справи:

позивач – Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,

відповідач – ОСОБА_1,

третя особа – Харківська міська рада

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, третя особа: Харківська міська рада за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2017 року, постановлене під головуванням судді Шрамко Л.Л., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, третя особа: Харківська міська рада.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Днем укладення договору вважати день набрання рішення законної сили. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 22 січня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду першої інстанції залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять відомостей направлення відповідачу пропозиції укладення договору та отримання відповідачем такої пропозиції. Позов подано неналежним позивачем, бо Департамент не довів, що є розпорядником розрахункового рахунку, на який просить зарахувати кошти. Судом першої інстанції не з’ясовано механізму проведення розрахунку кошторисної вартості. Крім того, позивачем фактично ототожнено поняття «будівництва» та «реконструкції». Вважає, що пайова участь виникає виключно в разі забудови земельної ділянки; реконструкція, яку провів відповідач, стосувалася виключно існуючого приміщення цокольного поверху, без забудови земельної ділянки в межах внутрішнього переобладнання та зміни цільового використання приміщень.

Представник Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у зв’язку з проведеною реконструкцією нежитлових приміщень, що порушує права територіальної громади міста Харкова на отримання коштів для розвитку та створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, затвердженої Департаментом ДАБІ у Харківській області за № ХК 143162712164 від 28.09.2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта: реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху №1-30 в літ. «А-5» під житлові квартири готельного типу за адресою: м.Харків, вул. Афанасівська, буд. 3 та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовником будівництва зазначено ОСОБА_1. Дата початку будівництва серпень 2016 року, дата закінчення будівництва вересень 2016 року. (а.с.12-14).

У відповідності до приписів Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради листом від 20.01.2017 за № 45/0/114-17 повідомило ОСОБА_1 про необхідність укладення договору на пайову участь, невиконання останнім норм статті 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та необхідність у 10-денний термін звернутись із заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для підготовки проекту договору про пайову участь та надати документи, передбачені п.2.6 Порядку (а.с. 17-18).

23 березня 2017 року Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради направлено ОСОБА_1 пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова при реконструкції нежитлових приміщень цокольного поверху №1-30 в літ. «А-5» під житлові квартири готельного типу за адресою: м.Харків, вул. Афанасівська, буд. 3 з додатковм договору про пайову участь у розвитку інфраструктури (а.с.16).

Вказаний лист та пропозиція залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч. 2. ст. 19 Конституції України

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовані правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об’єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 затверджено Порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Харкова, яким, зокрема, передбачено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Рішенням Харківської міської ради №319 від 22.05.2013 внесено зміни до вищевказаного рішення та викладено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції, підлягає обов’язковому виконанню на території міста Харкова.

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Харкові, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Залучення замовників здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку).

Пунктом 1.5. Порядку передбачено, що пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

У відповідності до пункту 2.5. Порядку, замовник будівництва зобов’язаний не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Пунктом 2.6. Порядку визначено перелік документів, що повинні додаватись до заяви.

Розділом 5 Порядку встановлено порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м.Харкова у разі ухилення від укладання договору.

Так, згідно з пунктом 5.1. Порядку у разі встановлення факту будівництва та введення об’єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова, Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.

Пунктом 5.2. Порядку передбачено, що у листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору та про передбачену цим Порядком та чинним законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору.

В разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна у відповідності до пункту 5.3. Порядку вчиняє наступні дії:

1) на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;

2) готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;

3) надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

Розрахункова кошторисна вартість будівництва (розрахункова вартість будівництва) це прогнозована сума грошових коштів, необхідна для його здійснення. Вона складається з базисної кошторисної вартості будівництва (базисної вартості будівництва) та коштів на компенсацію витрат, пов'язаних з ринковими умовами здійснення будівництва (Державні будівельні норми IV-16-98 частина 1).

Відповідно до п.5.4 Порядку, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

Відповідно до п. 3.2. Порядку, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, становить 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Пунктом 5.6. Порядку передбачено, що замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє Департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.

Замовник будівництва, який після розгляду проекту договору не згоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору (пункт 5.7. Порядку).

Таким чином, позивач здійснив всі передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на укладення договору, а саме, відповідно до п.5.1-5.3 Порядку, направив відповідачу повідомлення, а в подальшому, примірники договору для підписання.

Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

За змістом статей 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 4, 9 Закону «Про архітектурну діяльність» під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Тобто, реконструкція існуючої забудови та територій, на ряду з новим будівництвом об'єктів, визначається вказаним законодавчим положенням окремим видом забудови територій.

ОСОБА_1 є замовником будівельних робіт на об’єкті будівництва реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху №1-30 в літ. «А-5» під житлові квартири готельного типу за адресою: м.Харків, вул. Афанасівська, буд. 3.

Отже, реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач, який здійснив реконструкцію частини існуючої забудови, є замовником будівництва.

Таким чином, виходячи з тлумачення вказаних норм, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачений обов'язок замовника, який має намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій укласти договір про участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

При цьому, наведеним формулюванням "реконструкція існуючої забудови та територій" охоплюються правовідносини здійсненої відповідачем реконструкції, оскільки реконструкція будівлі або її частини передбачає реконструкцію земельної ділянки (території), на якій така будівля розташована.

До того ж, частиною 4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено вичерпний перелік об’єктів, у разі будівництва яких замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту:

1) об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;

7) об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Також п. 1.7. Порядку встановлено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова не залучаються замовники у разі здійснення:

- будівництва об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

- будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

- будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- будівництва об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

- будівництва об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

- будівництва об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

- будівництва об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

- будівництва об'єктів на територіях діючих промислових підприємств, якщо після введення їх до експлуатації не збільшується навантаження на інженерну та соціальну інфраструктуру міста;

- реконструкції квартир у багатоквартирних житлових будинках чи одноквартирних житлових будинках (прибудова, надбудова, об'єднання тощо), якщо після проведення будівельних робіт загальна площа квартири не перевищує 300 кв. м, фізичними особами;

- будівництва індивідуальних гаражів фізичними особами.

При цьому, проведені відповідачем у спірних правовідносинах роботи до вищевказаного переліку не належать.

Загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину) визначені у статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин між фізичною і юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України (пункт 2 частини 1 статті 208, частина 1 статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Цивільний кодекс України визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Аналіз частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 ЦК України, Закону № 3038-У1, рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 свідчить, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Запропонований позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова відповідає типовому договору, тому укладення договору є обов'язком замовника.

Доводи апеляційної скарги про те, що пайова участь виникає виключно в разі забудови земельної ділянки, а реконструкція, яку провів відповідач, стосувалася виключно існуючого приміщення цокольного поверху, без забудови земельної ділянки в межах внутрішнього переобладнання та зміни цільового використання приміщень, - не відповідає вимогам закону, оскільки участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є обов’язковою для відповідача, як замовника будівництва у відповідному населеному пункті, а тому це обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов’язку щодо пайової участі, в тому числі в судовому порядку.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 375, 379, 381, 382, 383, 384, п. 9 Перехідних Положень ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_3