Вирок № 73819145, 07.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/793/17

Провадження №1-кп/639/82/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретарів судового засідання - Шемкова О.Є., Крбеян К.О.,

прокурорів - Касьяненка Я.М., Горюнової І.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Чехової О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220500002029 від 04.11.2015 року, у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто несплату аліментів по виконавчому листу колишній дружині ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 за наступних обставин.

Так, Жовтневим районним судом м. Харкова 06.10.2005 року винесено рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь його колишньої дружини ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 2003 р.н., у розмірі 1/4 щомісяця від заробітної плати, починаючи з 02.08.2005 року до досягнення повноліття дитини.

Надалі 06 жовтня 2005 року Жовтневим районним судом м. Харкова видано виконавчий лист №2-6298/05 про стягнення аліментів з ОСОБА_3, починаючи з 02.08.2005 до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 при наявності станом на 21.04.2010 року раніше виниклої заборгованості в сумі 12281 грн. 01 коп., у період з 22.04.2010 року по 01.11.2015 року, діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 2003 р.н., свідомо не здійснював виплати та участі у вихованні доньки не приймав, матеріальну чи будь-яку іншу допомогу доньці не надавав, обмежуючи доньку в праві на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

При цьому, ОСОБА_3 в період з листопада 2012 року по березень 2013 року, працюючи на ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС», отримуючи регулярно та своєчасно заробітну плату, діючи з метою ухилення від сплати аліментів по виконавчому листу колишній дружині ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ігноруючи утворену на той час заборгованість у зв'язку з несплатою аліментів, умисно не сплачував встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

В подальшому з березня 2013 року по 01.11.2015 року ОСОБА_3, продовжуючи діяти із умислом, спрямованим на ухилення від сплати аліментів по виконавчому листу колишній дружині ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки, офіційно ніде не працевлаштовувався, на облік до центру зайнятості не став, хоча мав постійний неофіційний заробіток (дохід), який повинен підлягати облікові при відрахуванні аліментів. Однак ОСОБА_3, при цьому реалізуючи свій злочинний умисел, отриманий за виконану роботу заробіток приховував та не сплачував аліменти.

Таким чином, ОСОБА_3 протягом 66 місяців та 11 днів злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, 2003 р.н., що виразилось у наступному:

1)за 2010 рік нараховано: з 22.04.2010 року - 151,20 грн.; травень 2010 року - 504 грн.; червень 2010 року - 504 грн.; липень 2010 року - 519 грн.; серпень 2010 року - 519 грн.; вересень 2010 року - 519 грн.; жовтень 2010 року - 535,25 грн.; листопад 2010 року - 535,25 грн.; грудень 2010 року - 535,25 грн.;

2)за 2011 рік нараховано: січень 2011 року - 566,75 грн.; лютий 2011 року - 566,75 грн.; березень 2011 року - 566,75 грн.; квітень 2011 року - 566,75 грн.; травень 2011 року - 588,25 грн.; червень 2011 року - 588,25 грн.; липень 2011 року - 607 грн.; серпень 2011 року - 607 грн.; вересень 2011 року - 607 грн.; жовтень 2011 року - 624,25 грн.; листопад 2011 року - 624,25 грн.; грудень 2011 року - 624,25 грн.;

3)за 2012 рік нараховано: січень 2012 року - 657,50 грн.; лютий 2012 року - 657,50 грн.; березень 2012 року - 657,50 грн.; квітень 2012 року - 681 грн.; травень 2012 року - 681 грн.; червень 2012 року - 681 грн.; липень 2012 року - 698,75 грн.; серпень 2012 року - 698,75 грн.; вересень 2012 року - 698,75 грн.; жовтень 2012 року - 713,75 грн.; листопад 2012 року - 713,75 грн.; грудень 2012 року - 713,75 грн.;

4)за 2013 рік нараховано: січень 2013 року - 751,50 грн.; лютий 2013 року - 751,50 грн.; березень 2013 року - 751,50 грн.; квітень 2013 року - 751,50 грн.; травень 2013 року - 751,50 грн.; червень 2013 року - 751,50 грн.; липень 2013 року - 764 грн.; серпень 2013 року - 764 грн.; вересень 2013 року - 764 грн.; жовтень 2013 року - 774 грн.; листопад 2013 року - 774 грн.; грудень 2013 року - 774 грн.;

5)за 2014 рік нараховано: січень 2014 року - 817,50 грн.; лютий 2014 року - 817,50 грн.; березень 2014 року - 817,50 грн.; квітень 2014 року - 817,50 грн.; травень 2014 року - 817,50 грн.; червень 2014 року - 817,50 грн.; липень 2014 року - 817,50 грн.; серпень 2014 року - 817,50 грн.; вересень 2014 року - 817,50 грн.; жовтень 2014 року - 817,50 грн.; листопад 2014 року - 817,50 грн.; грудень 2014 року - 817,50 грн.;

6)за 2015 рік нараховано: січень 2015 року - 879,50 грн.; лютий 2015 року - 879,50 грн.; березень 2015 року - 879,50 грн.; квітень 2015 року - 879,50 грн.; травень 2015 року - 879,50 грн.; червень 2015 року - 879,50 грн.; липень 2015 року - 879,50 грн.; серпень 2015 року - 879,50 грн.; вересень 2015 року - 879,50 грн.; жовтень 2015 року - 879,50 грн., внаслідок чого виникла загальна сума заборгованості по аліментах у розмірі 47461,70 грн.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 заборгованість по аліментах на утримання доньки ОСОБА_4, 2003 року народження, до досягнення нею повноліття відповідно до розрахунку від 24.11.2015 року станом на 01.11.2015 року складає 47461 грн. 70 коп., тобто у вищезазначений період часу ОСОБА_3, ухиляючись умисно від сплати аліментів, не здійснював виплати у період з 22.04.2010 по 01.11.2015, які передбачені відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2005 року та виконавчих листів, не дивлячись на те, що офіційно та неофіційно працював, отримував грошові кошти і мав можливість частину їх сплачувати на утримання доньки ОСОБА_4.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.1 ст.164 КК України не визнав у повному обсязі, оскільки вважає, що у нього не було умислу на злісне ухилення від сплати аліментів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що з 2001 року він знаходився в шлюбі з ОСОБА_1, проживали вони в квартирі його батьків за адресою: АДРЕСА_1, під час шлюбу в 2003 році у них народилась спільна дитина ОСОБА_4. В 2005 році вони розлучились та донька почала проживати разом із ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_1 виїхала із квартири та вивезла всі речі, які були набуті ними під час шлюбу.

З 2005 року йому стало відомо, що за місцем його роботи в Люботинському МВ ГУМВС України в Харківській областіпочали утримувати аліменти із його заробітної плати. В 2007 році він звільнився з органів внутрішніх справ. Після цього він не мав можливості сплачувати грошові кошти на утримання дитини.

Через деякий час його колишня дружина ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про позбавлення його батьківських прав, у зв'язку з чим він почав сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, які направляв поштовим переказом за останньою адресою її проживання: АДРЕСА_3.

В період часу з 2005 року по 2010 рік він неодноразово намагався з'ясувати, де саме проживає його колишня дружина ОСОБА_1 разом із дитиною, однак це йому не вдавалося, оскільки вона змінила місце проживання та йому не повідомила куди саме виїхала.

Після звільнення з органів внутрішніх справ він працевлаштувався в ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС», де працював з листопада 2012 по квітень 2013 року, потім працював неофіційно.

В 2014 році було накладено заборону на його виїзд за кордон, а також накладено арешт на належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З показань обвинуваченого ОСОБА_3, йому нічого не було відомо про те, що Жовтневим ВДВС ХМУЮ здійснюється виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, повісток чи повідомлень про це він не отримував.

Колишня дружина та її новий чоловік телефонували йому та висловлювали погрози на його адресу, після цього він запропонував їм зустрітись та домовитись вирішити це питання.

Він розумів, що в нього є обов'язок сплачувати аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 Однак, йому не було відомо розрахункові реквізити, куди він зобов'язаний був перераховувати кошти, він не знав за якою адресою проживає колишня дружина ОСОБА_1, вона постійно змінювала місце проживання та переховувалась від нього, у зв'язку з чим він не мав реальної можливості сплатити аліменти на утримання дитини, при цьому він не мав наміру ухилятись від сплати аліментів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями потерпілої та показаннями свідків сторони обвинувачення, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду, а також сукупністю зібраних письмових доказів по кримінальному провадженню.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 надала показання, що з 2001 року вона знаходилась в шлюбі з ОСОБА_3, в 2003 року у них народилась донька ОСОБА_4. В 2005 році за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова вони розлучились. За рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова з ОСОБА_3 на її користь було стягнуто кошти на утримання доньки ОСОБА_4, починаючи з 02.08.2005 до досягнення дитиною повноліття. При винесені цього рішення ОСОБА_3 був присутнім.

В цей період часу ОСОБА_3 працював в Харківському РВ ГУМВС в Харківській області та аліменти відраховувались із його заробітної плати за місцем роботи. З 2007 року ОСОБА_3 звільнився із органів внутрішніх справ та з цього року він більше аліментів не сплачував, участі у матеріальному забезпеченні та вихованні дитини не приймав. На її неодноразові дзвінки він ніяким чином не реагував, жодного разу не виходив із нею на зв'язок, спілкуватись із дитиною він не бажає та не надає грошові кошти на утримання дитини.

В 2008 році вона вимушена була звертатись до Жовтневого ВДВС ХМУЮ для примусового виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини. Однак, на вжиті заходи державною виконавчою службою ОСОБА_3 жодним чином не реагував, його оголошували у розшук як боржника. При цьому, ОСОБА_3 неофіційно працює таксистом та отримує постійний дохід. Крім цього, у нього у власності є квартира заадресою: АДРЕСА_1, яку він здає в оренду та отримує за це дохід.

З 2009 по 2015 роки вона отримувала тимчасову державну допомогу на дитину у розмірі 383 грн. в місяць, яка нараховувалась на її користь в Управлінні праці та соціального захисту населення.

Лише 22.05.2017 року ОСОБА_3 перерахував на її користь 500 гривень, після цієї дати він почав сплачувати аліменти на дитину, однак заборгованість за період з 2010 по 2015 роки на даний час залишилась не погашеною.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала показання, що вона працює державним виконавцем в Жовтневому ВДВС ХМУЮ. 27.11.2007 року з Люботинсього ВДВС до Жовтневого ВДВС ХМУЮ за належністю надійшов виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Харкова №2-6298/05 від 11.10.2005 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від доходу на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 20.02.2008 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №7978730, після чого перевірявся майновий стан боржника, боржнику ОСОБА_3 неодноразово направлялись виклики до державного виконавця. Боржник має у власності 3-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та кореспонденція направлялась йому за цією адресою, однак боржник за неодноразовими викликами не з'являвся.

Після цього державний виконавець звернувся до суду із поданням про оголошення розшуку боржника, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2008 року по справі №6-45/08 ОСОБА_3 оголошено у розшук.

20.01.2010 року до Жовтневого ВДВС надійшло повідомлення з СГІРФО Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про те, що було встановлено місце проживання боржника ОСОБА_3 та надані його письмові пояснення.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 30.07.2009 року, йому було відомо про обов'язок сплати аліментів та він був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України.

05.11.2015 року на особистий прийом до державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ приходив представник боржника за довіреністю - ОСОБА_6 та виявив намір ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, однак в подальшому цей представник до органу державної виконавчої служби більше не з'являвся.

З 2008 по 2015 рік протягом тривалого часу боржник ОСОБА_3 не виконував обов'язку щодо сплати аліментів, внаслідок чого станом на 01.12.2015 року виникла заборгованість по аліментам на суму 60622,21 грн. В матеріалах виконавчого провадження немає відомостей про сплату боржником заборгованості чи сплату поточних платежів.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, що з квітня 2014 року вона проживає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Власником зазначеної квартири є ОСОБА_3, який надав дозвіл на проживання в цій квартирі їй особисто та членам її родини. Спочатку за перші 2 (два) місяці вона оплачувала орендну плату у розмірі 1000 гривень, тобто загальну суму 2000 грн. З червня 2014 року вони із ОСОБА_3 домовились, що оскільки значно зросла вартість комунальних платежів за квартиру, то вона почала оплачувати лише комунальні платежі. При цьому, з червня 2014 року вона вже не сплачує ОСОБА_3 орендну плату за квартиру. За фактом злісного ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів на утримання дитини їй нічого невідомо.

Окрім показань потерпілої та свідків події, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

03.11.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області із заявою (вх. №10854 від 03.11.2015 року) про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за невиплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 (к/п а.с.7).

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2005 року по справі №2-6298/05 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти в розмірі 1/4 частини щомісяця із всіх видів заробітку, починаючи з 02.08.2005 року до досягнення дитиною повноліття до 06.07.2021 року (к/п а.с.8).

Постановою державного виконавця ВДВС Люботинського МУЮ Харківської області від 27.11.2007 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-6298/08, виданого 11.10.2005 року Жовтневим районним судом м. Харкова, у зв'язку зі звільненням боржника з Люботинського МВ ГУМВС України в Харківській області (к/п а.с.17).

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Олійник О.В. від 20.02.2008 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Харкова, виданим 11.10.2005 року №2-6298/05 (к/п а.с.19).

Державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ на адресу боржника ОСОБА_3 неодноразово надсилались повідомлення державного виконавця №679 від 27.02.2008, №1328 від 22.02.2010, №11592 від 24.05.2013, №5776 від 09.04.2014 року, №17054 від 11.11.2014 року, однак за вказаними викликами ОСОБА_3 до Жовтневого ВДВС ХМУЮ не з'явився (к/п а.с.20, 25, 29, 32, 43).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.10.2008 року по справі №6-45/08 оголошено у розшук боржника ОСОБА_3 (к/п а.с.21).

Листом СГІРФО Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області №65/373 від 20.01.2010 року підтверджується, що розшукуваними заходами громадянин ОСОБА_3 був встановлений проживаючим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, про що було повідомлено Жовтневий районний суд м. Харкова та надано письмові пояснення гр. ОСОБА_3 (к/п а.с.23).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 30.07.2009 року, йому відомо про обов'язок сплати аліментів на користь колишньої дружини ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10. На даний час він не працює, раніше працював в Люботинському МВ та був звільненим з ОВС. Після поновлення на роботі та отримання компенсації за час вимушеного прогулу він зобов'язується виплатити аліменти в зазначеному розмірі. Він попереджений про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України. У разі зміни місця проживання зобов'язується повідомити про це до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (к/п а.с.24).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.09.2014 року по справі №639/8633/14 тимчасово обмежено боржника ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням суду про стягнення аліментів (к/п а.с.44).

Відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України підтверджується, що ОСОБА_3 в IV кварталі 2012 року та І, ІІ кварталі 2013 року отримував доходи на ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» (код ЄДРПОУ 33066880) (к/п а.с.71-73).

Згідно відомостей Пенсійного фонду України ОСОБА_3 значиться як застрахована особа в ТОВ «ХАСК-ФЛЕКС» з листопада 2012 по квітень 2013 року (к/п а.с.146).

Листом Харківського міського центру зайнятості від 07.12.2015 року підтверджується, що ОСОБА_3 на обліку в міському центрі зайнятості як такий, що шукає роботу або безробітний, не перебуває та не перебував (к/п а.с.76).

Розрахунком Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24.11.2015 року підтверджується наявність у боржника ОСОБА_3 заборгованості по виплаті аліментів на суму 60 622,21 грн., що сукупно перевищує суму виплат за шість місяців відповідних платежів (к/п а.с.67-68).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_3 та визнання його винуватості.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що йому не було відомо про наявність виконавчого провадження в Жовтневому ВДВС Харківського міського управління юстиції, оцінюються судом критично.

За встановлених судом обставин, ОСОБА_3 було достовірно відомо про винесення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2005 року по справі №2-6298/05, оскільки він безпосередньо приймав участь у судовому засідання під час розгляду цивільної справи.

Також, ОСОБА_3 було відомо про те, що виконавчий лист про стягнення з нього аліментів було пред'явлено до виконання до ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області, оскільки за місцем його роботи проводились відрахування із заробітної плати боржника.

ОСОБА_3 було достовірно відомо про те, що за поданням Жовтневого ВДВС ХМУЮ судом приймалось рішення про оголошення його у розшук як боржника, у зв'язку з чим 30.07.2009 року у нього відбирались письмові пояснення, в яких він підтвердив той факт, що йому було відомо про необхідність сплати аліментів на утримання дитини.

Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_3 було відомо про прийняття ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.09.2014 року, якою тимчасово було обмежено його в праві виїзду за межі України, що він підтвердив під час допиту у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, показання обвинуваченого ОСОБА_3 про невизнання вини у вчиненні інкримінованого злочину розцінюються судом як такі, що надані з метою зменшення своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 164 КК України встановлена відповідальність за вчинення злочину, який з об'єктивної сторони виражається у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), якщо ці діяння призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 6 (шість) місяців відповідних платежів.

Згідно примітки до статті 164 КК України, під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 6 (шість) місяців відповідних платежів.

Оцінюючи зібрані та перевірені докази по кримінальному провадженню з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_3 достовірно знав, що є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, йому було відомо про обов'язок щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, однак він умисно вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), що призвело до виникнення заборгованості у розмірі, що сукупно перевищує суму виплат за 6 (шість) місяців відповідних платежів.

Суд враховує, що часткова сплата обвинуваченим ОСОБА_3 аліментів в період з травня 2017 по травень 2018 року, у розмірі 500 гривень щомісяця, не звільняє його від кримінальної відповідальності за несплату аліментів в попередні періоди з квітня 2010 по листопад 2015 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 47461,70 грн., сукупний розмір якої перевищує суму виплат за 6 (шість) місяців відповідних платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має, розлучений, офіційно не працевлаштований, на обліку в Харківському міському центрі зайнятості не знаходиться, раніше не судимий (к/п а.с.60-63, 76-81).

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Згідно статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вимогами ч.2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт згідно санкції, передбаченої ч.1 ст.164 КК України, яке буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальних витрат та речових доказів по кримінальному провадженню не має.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило