Постанова № 73818687, 04.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі :

головуючого - Григоренка М.П.,

суддів : Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Собіщицька сільська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області - ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 січня 2018 року у справі № 556/520/17, ухваленого під головуванням судді Поровського В.А., об 16 год. 16 хв. в приміщенні Володимирецького районного суду Рівненської області,

В С Т А Н О В И Л А :

03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в Володимирецький районний суд з позовною заявою, в якій вказувала, що після смерті свого батька у 2007 році вона успадкувала житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У відповідності до архівної довідки про землекористування за її батьком ОСОБА_3 рахувалась у власності земельна ділянка за вищевказаною адресою, загальною площею 0.71 га, з яких 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також 0.46 га для ведення особистого селянського господарства.

______________

Провадження № 22-ц/787/641/2018 Головуючий у 1 інстанції : Поровський В.А. Доповідач : Григоренко М.П.

21 вересня 2015 року рішеннями Собіщицької сільської ради № 708 та 709 їй було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості): 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.46 га для ведення особистого селянського господарства.

Проте, виготовити технічну документацію із землеустрою на вищевказані земельні ділянки для затвердження її Собіщицькою сільською радою їй не вдалось, оскільки суміжний землекористувач ОСОБА_2, голова вищевказаної сільської ради та спеціаліст-землевпорядник 07 жовтня 2016 року відмовилась підписувати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання і будь-яке рішення по цьому акту відповідачем прийнято не було.

Разом із тим, 11 жовтня 2016 року Собіщицькою сільською радою було прийнято рішення № 171 про затвердження протоколу засідання земельної комісії від 03 жовтня 2016 року щодо погодження технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі громадянці ОСОБА_2 без підпису суміжних землекористувачів та доручено спеціалісту - землевпоряднику сільської ради ОСОБА_4 підписати останній технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки в натурі, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Посилаючись на те, що в результаті винесення відповідачем вищевказаного рішення у неї незаконно було вилучено її частину земельної ділянки, якою вона користується вже тривалий час і на якій знаходяться багаторічні насадження, з позбавленням можливості проїзду до власного будинку та господарських будівель, ОСОБА_1 просила Володимирецький районний суд визнати незаконним та скасувати рішення Собіщицької сільської ради №171 від 11.10.2016 року, а також визнати незаконним та скасувати запис про реєстрацію в системі Державного земельного кадастру на земельну ділянку в АДРЕСА_2, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування цього запису.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 січня 2018 року в заявленому позові ОСОБА_1 - відмовлено.

Вважаючи вказане судове рішення незаконним, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій остання вказує, що при вирішенні даної по суті справи суд першої інстанції не дослідив усі обставини справи та не врахував норми законодавства, які стосуються безпосередньо процедури надання земельних ділянок органами місцевого самоврядування, їх повноваження, а також які фактичні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та Собіщицькою сільською радою при розгляді заяви про надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та при затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості.

Суд першої інстанції помилково вважав, що сільська рада самостійно встановлює межі ділянки, і не взяв до уваги норми, згідно яких затвердження сільською радою меж ділянок відбувається після їх встановлення та погодження між землекористувачами при розробленні технічної документації на ділянку, в рамках площ, передбачених рішенням ради.

Вказує, що межі земельної ділянки в технічній документації із встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 були виведені відповідно до фактичних меж використання земельної ділянки ОСОБА_1, чого судом не було враховано.

Представник Собіщицької сільської ради під час розгляду справи не надав жодного доказу та жодного пояснення стосовно дій відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення ради, не навів мотивів чи обставин непереборної сили, які спонукали до прийняття рішення з порушенням Закону та Регламенту, яке суперечить іншому рішенню ради прийнятому раніше щодо тих самих осіб по тих же земельних ділянках, яким було встановлено інший порядок та спосіб вирішення спору, а саме рішення №5 від 06.07.2016 року, згідно якого було вирішено: «Спір вирішити по мирному та помиритися або вирішувати дане питання в судовому порядку». Дане рішення ніким не скасоване і є чинним.

Вважає, що оскаржуваним рішенням сільська рада порушила майнові права позивача і передала у власність іншої сторони межового спору не тільки усю спірну ділянку, а й ділянку з багаторічними насадженнями, на які поширюються майнові права позивача.

Крім, того, у зв'язку із упередженою поведінкою головуючого судді, який з порушенням принципу змагальності сторін розглядав справу, позивачкою було заявлено відвід судді, у задоволенні якого було безпідставно відмовлено.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.03.2018 року до Апеляційного суду Рівненської області надійшла заява Собіщицької сільської ради, в якій сільський голова просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач - голова Собіщицької сільської ради Гаврилюк О.В., третя особа ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_7 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вважав встановленим, що земельні ділянки виділені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у власності Собіщицької сільської ради.

Встановлення межі землевпорядником Галадюк О.М. між ділянками виділені для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким чином, що кожен з них може зробити виїзд до дороги по АДРЕСА_1 і не їздити по сусідній земельній ділянці.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_9 суд першої інстанції виходив із того, що успадкований позивачкою житловий будинок по АДРЕСА_1 розташований на землях Собіщицької сільської ради, у зв'язку із чим їй був наданий дозвіл на розробку технічної документації позивачці, а тому рішенням Собіщицької сільської ради №171 від 11 жовтня 2016 р. прав позивачки порушено не було.

У відповідності до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає, оскільки під час вирішення цієї справи по суті судом першої було неналежним чином вирішено всі питання, які він мав вирішити у відповідності до положень ст. 264 ЦПК України, а також не повно було з'ясовано обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті, у зв'язку із чим рішення Володимирецького районного суду від 12 січня 2018 року підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення.

В результаті апеляційного розгляду справи встановлено, що після смерті свого батька позивач ОСОБА_9 у 2007 році успадкувала житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до рішення Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 24 лютого 2000 року № 33, копію якого було долучено до матеріалів справи в ході апеляційного розгляду справи, батькові позивача - ОСОБА_10 було передано у приватну власність земельні ділянки: площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.71 га для ведення особистого підсобного господарства.

При передачі у власність вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_10 межі земельних ділянок в натурі встановлені не були.

21 вересня 2015 року рішеннями Собіщицької сільської ради № 708 та 709 ОСОБА_9 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), право приватної власності на які було отримано її батьком: 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.46 га для ведення особистого селянського господарства.

Проте, виготовити технічну документацію з даного приводу позивач не змогла, оскільки суміжний землекористувач ОСОБА_2, голова вищевказаної сільської ради та спеціаліст-землевпорядник 07 жовтня 2016 року відмовилась підписувати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання і тому рішенням Собіщецької сільської ради від 06 липня 2016 року було запропоновано ОСОБА_1 вирішити спір із суміжним землекористувачем ОСОБА_2 шляхом досягнення взаємної згоди або в судовому порядку.

Будь-якої взаємної згоди щодо визначення спільної межі земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_2 до цього часу так і не досягли та до суду із відповідними вимогами ніхто із них не звертався.

11 жовтня 2016 року Собіщицькою сільською радою було прийнято рішення № 171 про затвердження протоколу засідання земельної комісії від 03 жовтня 2016 року щодо погодження технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі громадянці ОСОБА_2 без підпису суміжних землекористувачів та доручено спеціалісту - землевпоряднику сільської ради ОСОБА_4 підписати останній технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки в натурі, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11, який є батьком третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, рішенням Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області від 24 лютого 2000 року № 33, також було передано у приватну власність земельні ділянки: площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.73 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 33).

Таким чином, земельні ділянки, з приводу яких Собіщицькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області у 2015 році приймались рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_9 та ОСОБА_2, не перебували у власності вищевказаної територіальної громади, оскільки у 2000 році були передані у власність батьків останніх, але межі яких у встановленому порядку в натурі (на місцевості) встановлені не були.

Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками житлових будинків із надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_2, відповідно, тому до останніх перейшло і право власності на земельні ділянки, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків, яке до цього належало їхнім батькам, в порядку ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Частинами 14 та 15 статті 186 ЗК України передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, - копії такої завіреної розробником документації.

Пунктом 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".

Приймаючи до уваги, що до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від їхніх батьків перейшло право власності на земельні ділянки, які призначені для будівництва та обслуговування житлових будинків, тому Собіщицька сільська рада Володимирецького району Рівненської області ніяким чином не могла вже встановлювати своїм рішенням будь-які межі між земельними ділянками вищевказаних осіб.

Рішенням Собіщецької сільської ради від 11 жовтня 2016 року № 171 було лише затверджено протокол засідання земельної комісії від 03 жовтня 2016 року щодо погодження технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельних ділянок в натурі громадянці ОСОБА_2 без підпису суміжних землекористувачів та доручено спеціалісту - землевпоряднику сільської ради ОСОБА_4 підписати технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки в натурі, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Дане рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію відразу після вчинення ОСОБА_2 відповідних дій щодо внесення записів до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 і ним не було вирішено будь-яких питань, які б стосувались прав та інтересів позивача, у зв'язку із чим остання вправі була б вимагати визнати його незаконним, а тому позовні вимоги ОСОБА_9 в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

В даному випадку фактично має місце спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визначення спільної межі між їхніми ділянками, як між двома власниками суміжних земельних ділянок, а не між Собіщицькою сільською радою і позивачем, яка дійсно виявляла спроби врегулювати конфлікт між вищевказаними особами в межах наданих їй законом повноважень.

Але, цей спір в межах даної цивільної справи вирішений бути не може, так як ОСОБА_2 до участі у даній цивільній справі було залучено лише в якості третьої особи без самостійних вимог, в той час коли вона мала бути відповідачем, оскільки вимога про скасування запису про реєстрацію в системі Державного земельного кадастру на земельну ділянку в АДРЕСА_2, стосується безпосередньо її прав та інтересів, а не Собіщицької сільської ради, Володимирецького району, Рівнененської області.

Чинним цивільно-процесуальним законодавством України не передбачено можливість залучення особи до участі у справі в якості відповідача на стадії апеляційного розгляду справи, а тому і в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 має бути відмовлено, за безпідставністю, так як вони заявлені до неналежного відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст. 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 січня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Собіщицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визнання незаконним та скасувати рішення Собіщицької сільської ради №171 від 11.10.2016 року, а також визнання незаконним та скасування запису про реєстрацію в системі Державного земельного кадастру на земельну ділянку в АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_1, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування цього запису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07.05.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Боймиструк

С.С. Шимків