Ухвала суду № 73818575, 07.05.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/373/18

Провадження № 2/565/240/18

У Х В А Л А

07 травня 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Левадної О.А.,

позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання позивачів про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» про припинення членства у кооперативі, стягнення пені та надлишково оплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» про припинення членства у кооперативі, стягнення пені та надлишково оплачених коштів.

У судовому засіданні від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення судового збору у частині оплати майнових вимог. Клопотання обгрунтовують тим, що вимоги майнового характеру спрямовані на забезпечення захисту їх споживчих прав передбачених договорами про пайову участь у будівництві житла.

Розглянувши клопотання суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Енергетик» укладений договір № 111 від 06.03.2008 року про пайову участь у будівництві житла. Також, 22.04.2008 року між позивачем ОСОБА_2 та ОК «ЖБК Енергетик» укладений договір № 116 про пайову участь у будівництві житла.

Обгрунтовуючи вимоги майнового характеру про стягнення надлишково оплачених коштів та пеню за прострочення термінів будівництва позивачі посилаються на невиконання відповідачем умов вказаних договорів. На підставі викладеного суд приходи до висновку, що вимоги майнового характеру позивачів пов?язані із захистом їх прав як споживачів послуг за договорами з ОК «ЖБК Енергетик» про пайову участь у будівництві.

Зважаючи на те, що вимоги майнового характеру заявлені позивачами пов?язані із захистом їх прав як споживачів і позивачі звільнені від сплати судового збору за цими вимогами на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд приходить до висновку про те, що при подачі позову позивачі повинні були оплатити судовий збір лише за вимогу немайнового характеру у сумі 704,80 грн., тобто кожен по 352,40 грн. При цьому ОСОБА_1 при подачі позову сплатив судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 107 від 20.02.2018 року, та ОСОБА_2 сплатила 704,80 грн., відповідно до квитанції № 106 від 20.02.2018 року.

У судовому засіданні від позивачів надійшло клопотання про повернення частини судового збору з Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Частиною 2 цього Закону визначено, що судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення з Державного бюджету України переплаченої частини судового збору ОСОБА_1 у сумі 352,40 грн. та ОСОБА_2 у сумі 352,40 грн.

Керуючись ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 частину судового збору у сумі 352 (триста п?ятдесят дві) грн. 40 коп., внесеного ним відповідно до квитанції № 107 від 20.02.2018 року.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_2 частину судового збору у сумі 352 (триста п?ятдесят дві) грн. 40 коп., внесеного нею відповідно до квитанції № 106 від 20.02.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Зейкан