Рішення № 73818436, 27.03.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа №539/596/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю. А.,

при секретарях Карпенко Т.П., Мирна Т.Ф.,

з участю : представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом – ОСОБА_2,

представників позивача за зустрічним позовом та представників відповідача за зустрічним позовом – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 лютого 2016 року він уклав із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу у розстрочку, за умовами якого він прийняв на себе зобов’язання виготовити і передати технологічне обладнання відповідачу, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти це обладнання та оплатити його на умовах розстрочення платежу. Умови розстрочення платежу викладені в розділі 2 договору. Згідно п. 2.2. договору загальна вартість обладнання складає 1 340 000 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору розрахунок за обладнання відповідно до його загальної вартості та переліку згідно додатку № 1 до договору, здійснюється відповідачем в національній валюті України готівкою з розстрочкою платежу на шість місяців.

Відповідач частково виконав умови оплати, а саме сплатив поетапно готівкою суму у розмірі 938 000 грн., яка передбачена п.2.5.1, п.2.5.2, п. 2.5.3. договору та сплатив 2000 доларів США 25.04.2016 року.

Остаточну суму у розмірі 402 000 грн. та 2679 доларів США (витратні матеріали до обладнання), відповідач повинен був у відповідності до п. 2.5.4 договору та внесених доповнень до цього сплачувати готівкою щомісячно у розмірі 1964 долари США, не пізніше 25 числа поточного місяця починаючи із квітня 2016 року і закінчуючи 31 грудня 2016 року. Вищезазначеним доповненням до п.2.5.4. договору встановлено остаточна сума платежу в валюті та подовжено термін розстрочки платежів з вересня місяця 2016 року до останнього дня грудня 2016 року. Відповідач сплатив йому готівкою лише 2000 доларів США 25.04.2016 року.

Загальна сума остаточного боргу складає 15 679 доларів США, що становило 394 013, 27 грн. згідно офіційного курсу НБУ на момент наступного платежу у травні 25.05.2016 року. Починаючи із травня місяця 2016 року щомісячний платіж рівними частинами щодо основної суми боргу повинен був здійснюватися у розмірі 1 952, 37 доларів США.

Відповідач не здійснив йому жодної оплати готівкою починаючи із травня 2016 року згідно п. 2.5.4. договору, прострочив своє грошове зобов’язання та заборгував йому суму у розмірі 394 013, 27 грн.

Розділом сьомим договору (п. 7.2.) передбачена відповідальність покупця за порушення строків та повноти оплати у вигляді неустойки розміром 1% від загальної суми заборгованості, гривень, яка складалася на день порушення договору, за кожний день прострочення.

Виходячи з цього, вважав, що відповідач повинен сплатити йому неустойку із 26.05.2016 року по 15.12.2016 року із наступного розрахунку:

Кінцева дата платежу Сума платежу у розстрочку долари США Кількість

прострочених

днів Сума

неустойки

долари

США Сума неустойки в гривні по офіційному курсу НБУ станом на 25 число поточного місяця

до 25.05.2016 року 1952,37 204 3983 100 093

до 25.06.2016 року 1952,37 173 3378 84 045

до 25.07.2016 року 1952,37 143 2792 69 270

до 25.08.2016 року 1952, 37 112 2187 55 353

до 25.09.2016 року 1952,37 81 1581 40 980

до 25.10.2016 року 1952, 37 51 996 25 557

до 25.11.2016 року 1952, 37 20 390 9 980

Вважав, що загальний термін прострочення складає із 26.04.2016 року по 25.11.2016 року - 214 дні. Загальна сума неустойки складає 385 278 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед ним за договором складає - 779 291 грн. , з яких сума основного боргу 394 013, 27 грн. та сума неустойки 385 278 грн. Сплата вищезазначеної суми є зобов’язанням відповідача за договором купівлі-продажу у розстрочку.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_5 прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь : суму боргу в розмірі 779 291 грн. , з яких сума основного боргу 394 013, 27 грн. та сума неустойки 385 278 грн. (т.1 а.с. 2-6).

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.02.2016 року між ним (покупець) та ОСОБА_5 (продавець) укладено договір купівлі-продажу у розстрочку.

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов’язується виготовити і передати покупцю: технологічне обладнання, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах розстрочення платежу Обладнання, згідно найменування та номерів, які визначені у взаємно узгодженій Сторонами переліку (Додаток № 1 до цього Договору) від 11.02.2016 року, що є додатком та невід’ємною частиною цього Договору.

Обладнання, придбане у ОСОБА_5 він мав намір використовувати в господарській діяльності, а саме надавати послуги з відновлення шин коліс вантажного автомобільного транспорту.

З цією метою ним було створено та 22.02.2016 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина Плюс».

Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу з відстрочкою від 11.02.2016 року передбачено перелік технологічного обладнання для відновлення шин діаметром R-17.5-22.5.

Згідно з пунктом 2 Додатку № 1 ОСОБА_5 мав передати йому болерклав для термічної обробки колес фірми «Марангоні» № РR2057795, 1995 р.в.

Пунктом 2.5. Договору сторонами передбачено порядок оплати вартості Обладнання.

В послідуючому за погодженням сторін було змінено графік сплати коштів у розстрочку, а саме: 1 964 доларів США щомісячно починаючи з квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

На виконання умов договору 11.02.2016 року ним було передано ОСОБА_5 завдаток в сумі 10 000 доларів США.

Укладаючи Договір між ними було досягнуто домовленість про те, що відвантаження Обладнання відбудеться до 25.02.2017 року.

23.02.2016 року він приїхав до міста Миколаїв з метою отримання Обладнання.

В цей же день ним було передано ОСОБА_5 кошти сумі 15 000 доларів США.

Демонтаж Обладнання та його навантаження на автомобіль відбувалось без його присутності.

25.02.2016 року Обладнання було перевезено до міста Лубни. Перевезення здійснювалось автомобільний транспортом ТОВ «Турбо-моторгруп» одним із засновників (учасників) якого є ОСОБА_5

15.03.2016 року ним було передано ОСОБА_5 кошти сумі 10 000 доларів США.

За домовленістю з ОСОБА_6 з метою встановлення та запуску Обладнання, налаштування його роботи, а також з метою навчання його майбутніх працівників навикам роботи на цьому Обладнанні в період часу з 15.03.2016 р. по 30.05.2016 року в місті Лубни перебували представники ОСОБА_5

В цей період часу представниками ОСОБА_5 було встановлено факт порушення нормального режиму роботи Обладнання, а саме не утримувався належний рівень тиску у болерклаві, виявлено витік (травлення) повітря через втулку, прокладки та сальники.

Як повідомив його ОСОБА_5 болерклав було пошкоджено під час демонтажу Обладнання.

Тобто Обладнання було перевезено в місто Лубни вже пошкодженим.

У зв’язку з тим, що 24 лютого 2016 року під час демонтажу Обладнання по вині продавця був пошкоджений болерклав для термічної обробки колес, що призвело до порушення нормального режиму роботи Обладнання в цілому, 05.08.2016 року він та ОСОБА_5 уклали додаткову угоду до Договору купівлі-продажу у розстрочку від 11.02.2016 року.

Відповідно до пункту 1 даної Додаткової угоди Продавець зобов’язувався в термін до 05.08.2016 року власними силами та засобами, за свій власний рахунок усунути виявлені недоліки в роботі обладнання шляхом ремонту пошкодженого болерклава для термічної обробки колес. Продавець зобов’язувався в термін до 05.08.2016 року власними силами та засобами, за свій власний рахунок провести запуск та налаштування роботи обладнання. Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди, якщо Продавець в термін до 05.08.2016 року не усуне належним чином недоліки в роботі обладнання, а саме не відремонтує пошкоджений болерклав для термічної обробки колес та не здійснить запуск та налаштування роботи обладнання, Покупець має право на свій розсуд та за своїм вибором залучити для виконання вказаних робіт третю сторону. При цьому, всі витрати по ремонту пошкодженого болерклава для термічної обробки колес та всі витрати по проведенню запуску та налаштування обладнання відшкодовує Продавець.

У визначений в Додатковій угоді термін ОСОБА_5 не проведено ремонт обладнання та не проведено запуск та налаштування роботи обладнання, у зв’язку з чим він був вимушений звернутись до третьої сторони для виявлення несправностей Обладнання.

У зв’язку з тим, що Обладнання не працювало, я вимушений був укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «ОККЕРВІЛЬ ГРУП» договір про виконання робіт по відновленню протектора шин для коліс вантажного автомобільного транспорту, оскільки вже було досягнуто попередньої домовленості із потенційними замовниками послуг.

10.08.2016 року між ним та ФОП ОСОБА_7 (надалі Виконавець) було укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов вказаного договору Виконавець провів діагностику системи нагнітання повітря болерклаву та діагностику пневмосистеми болерклаву. За результатами такої діагностики Виконавцем було виявлено несправності болерклава, а саме не утримувався належний рівень тиску у болерклаві, виявлено витік (травлення) повітря через втулку, прокладки та сальники, виявлено витік (травлення) повітря через системи трубопроводів та штуцерів. Загальна вартість послуг з проведення діагностики склала 19 550 грн. У зв’язку з тим, що Обладнання потребувало ремонту 30.08.2016 року між ним та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір про надання послуг по ремонту обладнання. Загальна вартість проведення такого ремонту склала 53 320 грн.

Також, в січні 2017 року ним було виявлено ще один недолік в роботі Обладнання, а саме вихід з ладу підшипника валу електродвигуна, який став причиною пошкодження втулки. Тому він був вимушений замовити послуги з виконання робіт по ремонту Обладнання. У зв’язку з цим, 30.08.2016 року між ним та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір про надання послуг по ремонту Обладнання. Загальна вартість проведення такого ремонту склала 34 450 грн.

Крім того, під час проведення діагностики Виконавцем було виявлено несправність системи реєстрації параметрів роботи болерклаву (реєстратор), а саме температури, тиску, вакууму та часу роботи болерклава, яка потребує заміни. Дана система знаходиться на панелі управління та контролює відповідність параметрів технологічного процесу, встановленого заводом-виробником. Вартість послуг з діагностики системи реєстрації параметрів роботи болерклаву (реєстратор), а саме температури, тиску, вакууму та часу роботи болерклава склала 2400 грн. Про те, що система реєстрації температури, тиску, вакууму та часу роботи болерклава була не справна і без цієї системи нормальна робота болерклава не можлива, ОСОБА_5 його не повідомив, чим фактично приховав існуючі істотні недоліки в роботі Обладнання в цілому.

Він пропонував послуги з відновлення шин колес вантажного автомобільного транспорту особам, які раніше користувались такими послугами на тому ж самому Обладнанні у ОСОБА_5, проте, вказані особи відмовились від отримання таких послуг, пояснюючи свою відмову тим, що відновлення шин колес вантажного автомобільного транспорту ОСОБА_5 здійснювалось неякісно.

Протягом червня 2016 року замовниками послуг з відновлення шин колес вантажного автомобільного транспорту, які надавало ТОВ «Центр-Шина Плюс» було виявлено дефекти відновлених шин, а саме відклеювання протектора. Відклеювання протектора відбулося на автомобільних шинах, які відновлювались в період часу з 15.03.16 р. по 30.05.2016 року на придбаному у ОСОБА_5 обладнанні. При цьому, всі роботи по відновленню автомобільних шин виконувались на Обладнанні представниками Позивача за первісним позовом. Все це вказує на неналежну роботу Обладнання.

Про те, що система реєстрації температури, тиску, вакууму та часу роботи болерклава не справна, ним було повідомлено ОСОБА_5 У відповідь ОСОБА_5 повідомив про те, що система реєстрації температури не працювала весь період часу з моменту придбання обладнання до його продажу, про що йому нібито було відомо. Вказане твердження є безпідставним, оскільки він не міг знати про несправність системи реєстрації температури, тиску, вакууму та часу роботи болерклава і про цей факт його ОСОБА_5 не повідомляв.

Таким чином, ОСОБА_5 істотно порушив вимоги щодо якості товару, а саме Відповідачем за зустрічним позовом передано йому Обладнання, яке мало і має на даний час істотні недоліки. У зв’язку з наявністю істотних недоліків, належний запуск Обладнання до теперішнього часу не проведено.

За змістом листа ОСОБА_5 від 18.01.2017 року, останній фактично відмовився усунути недоліки в роботі Обладнання.

Згідно з договором № АК2903/17-01 від 29.03.2017 року, укладеного з ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» та специфікації вартість обладнання, матеріалів та робіт з влаштування системи контролю за роботою автоклава (болерклав) складає 216 000 грн. Крім того, виконання таких робіт з послідуючим запуском та налаштуванням роботи Обладнання потребує додаткових фінансових затрат та затрат значної кількості часу.

Частиною 1 статті 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною 2 статті 673 ЦК України у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Частиною 1 статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно з частиною 2 статті 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

16 червня 2017 року він направив на адресу ОСОБА_5 лист про відмову від договору купівлі-продажу у розстрочку від 11.02.2016 року у зв’язку з істотним порушенням вимоги щодо якості поставлено обладнання.

Крім того, він прохав ОСОБА_5 повернути йому сплачені за обладнання кошти в сумі 37 000 доларів США та узгодити порядок повернення йому обладнання.

Станом на 26.06.2017 року відповіді від ОСОБА_5 він не отримав, кошти не повернуто.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 прохав суд : стягнути з ОСОБА_5 на його користь кошти в сумі 37 000 доларів США, що еквівалентно 956 154 грн.; кошти в сумі 21 950 грн. витрати, понесені у зв’язку з проведенням діагностики роботи обладнання, кошти в сумі 87 770 витрати, понесені у зв’язку з усуненням несправності болерклава. (т.1 а.с. 66-72).

Ухвалою суду від 07.08.2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення коштів прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об’єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. (т.1 а.с. 137).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 прохала суд позов ОСОБА_5 задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю, також прохала суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_8 строк позовної давності в 1 рік, про що надала до суду відповідну письмову заяву (т.2 а.с. 5-6).

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 прохали відмовити, а зустрічний позов прохали задовольнити.

З’ясувавши обставини справи на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовити.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками спроави.

На підставі доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено, що 11 лютого 2016 року між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу у розстрочку, за умовами якого Продавець прийняв на себе зобов’язання виготовити і передати технологічне обладнання (Обладнання) Покупцю, а Покупець взяв на себе зобов’язання прийняти це обладнання та оплатити його на умовах розстрочення платежу. (п. 1.1. Договору) ( т.1 а.с. 9-14).

Умови розстрочення платежу викладені в розділі 2 договору. Згідно п. 2.2. договору загальна вартість обладнання складає 1 340 000 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору розрахунок за обладнання відповідно до його загальної вартості та переліку згідно додатку № 1 до договору, здійснюється Покупцем в національній валюті України готівкою з розстрочкою платежу на шість місяців.

Строки проведення Покупцем платежів за договором від 11.02.2016 року передбачено п. 2.5. Договору, яким визначено дату проведення останнього платежу, а саме 25.09.2016 року.

Згідно п. 5.3 Договору право власності на обладнання, передане згідно з даним договором у розпорядження Покупця, переходить до нього після сплати Продавцю кінцевого (останнього) платежу згідно п.п. 2.5.4. п. 2.5. цього Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно розписок, що містяться у матеріалах справи, на виконання умов договору від 11.02.2016 року ОСОБА_2 сплачено ОСОБА_5 грошові кошти в сумі : 11.02.2016 року - 10 000 доларів США, 23.02.2016 року — 15 000 доларів США, 15.03.2016 року — 10 000 доларів США.

Також як вбачається зі змісту позову, зустрічного позову, пояснень учасників справи, фактично ОСОБА_5 визнано, що він отримав від ОСОБА_2 2 000 доларів США 25.04.2016 року.

Ст. 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Конституція не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

За змістом ч. 1 ст. 192 ЦК України, єдиним законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, яка приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений Договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст.36 Закону "Про ОСОБА_9 України" офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється ОСОБА_9 банком.

Таким чином, всього ОСОБА_2 сплачено ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 37 000 доларів США, що станом 27.03.2018 року на час ухвалення судового рішення становить 973 262 грн. 43 коп. (37 000 доларів х 26.304390 офіційний курс гривні до долара США).

Станом на час звернення ОСОБА_5 до суду із позовом та на час розгляду справи строк сплати ОСОБА_2 коштів за обладнання сплив.

Тобто заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 станом на час розгляду справи становить 366 737 грн. 57 коп. (1 340 000 грн. - 973 262 грн. 43 коп.), які і підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5

Крім цього, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

П. 7.2. Договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати за договором у вигляді неустойки розміром 1% від загальної суми заборгованості, яка складалася на день порушення договору, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача ОСОБА_5 розмір неустойки у зв’язку з несвоєчасним виконанням відповідачем ОСОБА_2 умов Договору в частині оплати коштів за обладнання становить з 26.04.2016 року по 25.11.2016 року за 214 днів прострочки - 385 278 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення неустойки, суд враховує наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Як вбачається із матеріалів справи 05.08.2016 року ОСОБА_2 (покупець) та ОСОБА_5 (Продавець) уклали додаткову угоду до Договору купівлі-продажу у розстрочку від 11.02.2016 року у зв’язку з тим, що 24.02.2016 року під час демонтажу обладнання, зазначеного у додатку № 1 до договору від 11.02.2016 року по вині Продавця був пошкоджений болерклав для термічної обробки колес, що призвело до порушення нормального режиму роботи обладнання в цілому. (т.1 а.с. 83).

Відповідно до пункту 1 даної Додаткової угоди Продавець зобов’язувався в термін до 05.08.2016 року власними силами та засобами, за свій власний рахунок усунути виявлені недоліки в роботі обладнання шляхом ремонту пошкодженого болерклава для термічної обробки колес. Продавець зобов’язувався в термін до 05.08.2016 року власними силами та засобами, за свій власний рахунок провести запуск та налаштування роботи обладнання. Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, якщо Продавець в термін до 05.08.2016 року не усуне належним чином недоліки в роботі обладнання, а саме не відремонтує пошкоджений болерклав для термічної обробки колес та не здійснить запуск та налаштування роботи обладнання, Покупець має право на свій розсуд та за своїм вибором залучити для виконання вказаних робіт третю сторону. При цьому, всі витрати по ремонту пошкодженого болерклава для термічної обробки колес та всі витрати по проведенню запуску та налаштування обладнання відшкодовує Продавець.

Як вбачається із матеріалів справи у визначений в Додатковій угоді від 05.08.2016 року термін ОСОБА_5 не проведено ремонт обладнання та не проведено запуск та налаштування роботи обладнання.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання, яке виникло між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, було порушено також і з вини кредитора, тобто ОСОБА_5, оскільки з його вини було пошкоджене обладнання, яке було предметом договору купівлі -продажу, під час його демонтажу, що підтверджується додатковою угодою від 5.08.2016 року та ним у встановлений в угоді строк не усунуто недоліки в його роботі, як це передбачено у даній додатковій угоді.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 довелося самостійно усувати недоліки в роботі даного обладнання, про що свідчать договори від 10.08.2016 року та від 30.08.2016 року із ФОП ОСОБА_7, акти прийому -передачі наданих робіт та відповідні квитанції щодо їх оплати (т.1 а.с. 85-98), конкретні суми витрат на усунення даних недоліків, вимоги ст. 616 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню із ОСОБА_2, до 3000 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість згідно договору купівлі – продажу у розстрочку від 11.02.2016 року, яка складається із вартості обладнання в розмірі 366 737 грн. 57 коп., неустойки в розмірі 3 000 грн., а всього в розмірі 369 737 грн. 57 коп.

Разом із тим, суд вважає, що не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_2 виходячи із наступного.

Так, згідно акту прийому передачі майна, а саме обладнання згідно додатку №1 до договору від 11.02.2016 року купівлі — продажу в розстрочку, складеного 24.02.2016 року Покупець прийняв, а Продавець передав майно повністю відповідно до умов Договору, зауважень щодо якості і кількості майна у Продавця та Покупця не має. (т.1 а.с. 12).

Статтею ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Встановлено, що 24.02.2016 року під час демонтажу обладнання, зазначеного у додатку № 1 до договору від 11.02.2016 року по вині Продавця (ОСОБА_5В.) був пошкоджений болерклав для термічної обробки колес, що призвело до порушення нормального режиму роботи обладнання в цілому, про що між сторонами було укладено додаткову угоду від 5.08.2016 року.

Разом із тим даний факт та факт її невиконання продавцем ОСОБА_5 не є підставою для застосування у даному випадку вимог ст. 678 ЦК України, оскільки угодою у п.п. 1-4 передбачено порядок усунення даних недоліків, допущених продавцем.

Більше того, як вбачається зі змісту договору від 30.08.2016 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 та акту прийому-передачі виконаних робіт від 28.10.2016 року недоліки зазначені у додатковій угоді від 5.08.2016 року було усунуто.

Згідно п. 5 додаткової угоди від 5.08.2016 року сторони домовилися, що витрати, передбачені п. 4 додаткової угоди можуть відшкодовуватися Продавцем шляхом зменшення вартості обладнання.

Як зазначено у висновку від 4.10.2017 року № 14559 робота технологічного обладнання для відновлення зношених шин з неробочою системою реєстрації часу, температури тиску і вакууму неможлива. (т.1 а.с. 168-174).

За змістом, враховуючи вимоги ст. ст. 95, 102 ЦПК України даний доказ є письмовим доказом.

Згідно договору від 29.03.2017 року, укладеного між ТОВ «Центр-Шина Плюс» та ТОВ «Тотал Автомейшн», влаштування системи контролю за роботою автоклава визначено в розмірі 216 000 грн. (т.1 а.с. 128)

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, обладнання, яке було предметом договору від 11.02.2016 року, є бувшим у вжитку 1995 року випуску.

Як вбачається із гарантійних талонів та актів рекламації, ТОВ «Центр-Шина Плюс» фактично надавало послуги з відновлення шин на придбаному ОСОБА_2 у ОСОБА_5 обладнанні. (т.1 а.с. 76-82).

Зміст же договору від 29.03.2017 року не дає можливості встановити яку саме систему контролю пропонується встановити з урахуванням того, що обладнання є 1995 року випуску.

Суд також не знаходить підстав для стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 21 950 грн. як витрат, понесених у зв’язку з проведенням діагностики роботи обладнання та 87 770 грн. витрат, понесених у зв’язку з усуненням несправностей болерклава, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п. 4 Додаткової угоди від 05.08.2016 року, укладеної між сторонами, якщо Продавець (ОСОБА_5В.) в термін до 05.08.2016 року не усуне належним чином недоліки в роботі обладнання, а саме не відремонтує пошкоджений болерклав для термічної обробки колес та не здійснить запуск та налаштування роботи обладнання, Покупець (ОСОБА_2Д.) має право на свій розсуд та за своїм вибором залучити для виконання вказаних робіт третю сторону. При цьому, всі витрати по ремонту пошкодженого болерклава для термічної обробки колес та всі витрати по проведенню запуску та налаштування обладнання відшкодовує Продавець. Продавець відшкодовує витрати на підставі акта приймання- передачі виконаних робіт, укладного між Продавцем, Покупцем та Виконавцем.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 5.01.2017 р. ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що болерклав було відремонтовано, проведено запуск та налаштування обладнання, прохав ОСОБА_5 з’явитися за місцем знаходження обладнання для приймання виконаних робіт та підписання відповідного акту. (т.1 а.с. 107).

На вказаного листа ОСОБА_5 листом від 18.01.2017 р. на адресу ОСОБА_2 зазначив, що за станом здоров’я не має змоги прибути за місцем знаходження обладнання, прохав вислати йому акт виконаних робіт, калькуляцію затрат для погодження ціни та копію платіжних документів. У листі зазначав, що узгоджена калькуляція необхідна для остаточного взаємозаліку до договору від 11.02.2016 року. (т.1 а.с. 108-110).

Згідно наданих суду доказів, зазначені ОСОБА_5 документи для зарахування вартості ремонту болерклаву у ціну за договором від 11.02.2016 року, ОСОБА_2 надані останньому так і не були.

Із викладеного вбачається, що по справі не настали умови та підстави для відшкодування ОСОБА_5 ОСОБА_2 витрат по ремонту пошкодженого болерклаву та по проведенню запуску та налаштуванню обладнання згідно умов додаткової угоди від 05.08.2016 року, оскільки сторонами не дотримано з цього приводу вимог п.4 додаткової угоди від 05.08.2016 року.

Разом із тим ОСОБА_2 не позбавлений права у майбутньому звернутися з відповідною вимогою до ОСОБА_5 щодо відшкодування даних витрат за умови дотримання вищезазначених умов.

Витрати щодо відшкодування інших витрат ніж ті, які передбачені у додатковій угоді від 05.08.2016 року та про які заявлено позовні вимоги ОСОБА_2, суд знаходить безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення судом позову ОСОБА_5, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_5 судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 697,38 грн. (369 737,57 грн. Х 7 792,91 грн. / 779 291 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 заборгованість згідно договору купівлі – продажу у розстрочку від 11.02.2016 року, яка складається із вартості обладнання в розмірі 366 737 грн. 57 коп., неустойки в розмірі 3 000 грн., а всього в розмірі 369 737 грн. 57 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 3 697 грн. 38 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_10