Рішення № 7381767, 24.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.09 р.                     Справа № 29/367                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ряд» м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 3134,73 грн., в тому числі основного боргу – 2715,47 грн., пені – 225,50 грн., інфляційної складової – 143,66 грн., 3% річних – 50,10 грн.

СУТЬ СПРАВИ:           

Комунальне підприємство “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь (далі - Постачальник) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ряд» м. Маріуполь (далі - Абонент) про стягнення заборгованості в сумі 3134,73 грн., в тому числі основного боргу – 2715,47 грн., пені – 225,50 грн., інфляційної складової – 143,66 грн., 3% річних – 50,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 2235 від 05.01.2007р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2007 рік, акти №№ 2235-1 від 19.12.08, 13.01.09, 12.02.09, 16.03.09, 13.04.09, 18.05.09, 16.06.09, 15.07.09, 13.08.09, 14.09.09, рахунки № 2235-105 від 20.10.09, № 2235-104 від 16.09.09, № 2235-103 від 13.08.09, №2235-102 від 16.07.09, № 2235-101 від 18.06.09, № 2235-100 від 20.05.09, № 2235-99 від 15.04.09, № 2235-98 від 18.03.09, № 2235-97 від 16.02.09, № 2235-96 від 14.01.09, № 2235-95 від 22.12.08, реєстри вручення рахунків, розрахунки боргу.

Позивач в судове засідання від 24.12.09 не з’явився. Через канцелярію суду надав телеграму, якою просить перенести слухання справи.

Суд клопотання позивача щодо перенесення справи не задовольняє, тому що вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Представник відповідача вимоги Ухвал господарського суду Донецької області від 19.11.09, 14.12.09 не виконав, в судові засідання не з’являвся, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та місце судового засідання, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

          Між позивачем та відповідачем укладено договір № 2235 від 05.01.2007р. на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2007 рік, строком дії до 31.12.2007 р., який вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляду. Договір укладено без додаткових угод та протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

          Згідно умов договору позивач подає питну воду до об’єктів Абонента та приймає стоки, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується оплачувати ці послуги.

Згідно п. 4 7 договору, Абонент за споживану питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до п’яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

          Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

          Відповідач свої зобов”язання щодо виконання умов договору не виконав, суму заборгованості не сплатив, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 10201,50 грн. за період з грудня 2008 р. по жовтня 2009 р., яка підтверджується актами №№ 2235-1 від 19.12.08, 13.01.09, 12.02.09, 16.03.09, 13.04.09, 18.05.09, 16.06.09, 15.07.09, 13.08.09, 14.09.09 та рахунками № 2235-95 від 22.12.08, № 2235-96 від 14.01.09, № 2235-97 від 16.02.09, № 2235-98 від 18.03.09, № 2235-99 від 15.04.09, № 2235-100 від 20.05.09, № 2235-101 від 18.06.09, № 2235-102 від 16.07.09, № 2235-103 від 13.08.09, № 2235-104 від 16.09.09, № 2235-105 від 20.10.09.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 2715,47 грн. доведеними та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.8 договору, якщо Абонент прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу Постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми за весь час прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 31.12.08 по 28.10.09 3% річних в сумі 50,10 грн.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 0,07 грн., як безпідставно заявлену і задовольняє на суму 50,03 грн. за період з 31.12.08 по 28.10.09.

Позивачем на суму заборгованості нарахована інфляційна складова в розмірі 143,66 грн. за спірний період, яка нарахована вірно та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.7 договору, при прострочуванні оплати рахунку Абонент зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочки, від суми заборгованості за кожну прострочену добу.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 225,50 грн. пені за період з 31.12.08 по 28.10.09, яка нарахована вірно та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ряд» м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 3134,73 грн., в тому числі основного боргу – 2715,47 грн., пені – 225,50 грн., інфляційної складової – 143,66 грн., 3% річних – 50,10 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий ряд» (87524, м.Маріуполь, пр. Металургів, 174/6, р/р 26002302510076 філія Іллічівського ГО Промінвестбанка м. Маріуполя, МФО 334442, ЗКПО 23415637) на користь Комунального підприємства “Маріупольське виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства” (87500, м.Маріуполь, Донецької області, вул. Варганова, 7, р/р 26007215006790 Донецька обласна філія АКБ Укрсоцбанка м. Донецька, МФО 334011, ЗКПО 03361508) 2715,47 грн. – боргу, 50,03 грн. - 3% річних, 143,66грн. - індексу інфляції, 225,50 грн. – пені, 102,00 грн.– державного мита, 236,00 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У стягненні 3% річних в сумі 0,07 відмовити як безпідставно заявленій.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя