Рішення № 7381758, 22.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.09 р.                     Справа № 1/267                               

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

м. Київ в особі Філії “Донецьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнабі»

м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток плюс»

м. Донецьк

про стягнення 203216, 64 доларів США

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Краснов О.В. – представник

Від відповідача 1: Соколова І.Г. - представник

Від відповідача 2: Дєткова М.В. - представник

В засіданні брали участь

Публічне акціонерне товариство „Банк”Фінанси та Кредит” м. Київ в особі філії „Донецьке регіональне управління” ПАТ „Банк”Фінанси та Кредит” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнабі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток плюс» про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 187000 доларів США, відсотків у сумі 841,50 доларів США, пені у сумі 15375,14 доларів США.

В обґрунтування позову позивач надав: договір про невідновлювальну кредитну лінію № 31/2008 від 11.09.2008р., додаток № 1 до вказаного договору, договір про внесення змін від 03.11.2008р. до вказаного договору, меморіальний валютний ордер № 5864/52168 від 15.09.2008р., договір поруки № 36П/0908 від 11.09.2008р., листів №№ 04/5424 від 25.06.2009р., 04/5422 від 25.06.2009р., розрахунок позову.

В судовому засіданні 02.12.2009р. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карнабі» надав відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що звірка взаємних розрахунків з позивачем не була здійснена, тому позов не може бути розглянутий по суті.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток плюс» в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, відзив не надав. Розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що відповідач 1 (позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Карнабі») 09.11.2009р. частково погасив заборгованість за кредитом, а 11.12.2009р. за відсотками. Таким чином, станом на 17.12.2009р. заборгованість за кредитом склала 186645,25 доларів США, за відсотками - 699,92 доларів США, пеня – 15375, 14 доларів США, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків з позичальником.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток плюс» заявив клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів фізичних осіб: Зеленського А.В. та Лозобко О.Г., які також є поручителями за спірним кредитним договором. Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації). Заявлені фізичні особи не є суб’єктами підприємницької діяльності і не можуть бути сторонами у судовому процесі, тому вони не можуть бути залучені до розгляду у господарському суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 11.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Донецького регіонального управління» (правонаступником якого є позивач) був укладений договір про невідновлювальну кредитну лінію №31/2008, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався відкрити позичальнику (відповідачу 1) невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 200000 доларів США, а позичальник (відповідач) зобов’язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку погашення кредитної лінії (додаток № 1 до договору) з кінцевим строком погашення до 11.09.2009р., та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в розмірі 16 % річних.

Договором № 1 від 03.11.2008р. укладеним сторонам був збільшений розмір процентної ставки до 18 % річних.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок нарахування та сплати відсотків, відповідно до якого позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками:

а) 16% річних за період з дня видачі кредиту до 02.11.2008р.;

б) 18% річних за період з 03.11.2008р. до закінчення строку повернення кредиту;

в) у разі порушення позичальником строків погашення згідно графіку (додаток № 1 до договору) - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання за кредитом відповідно графіку, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості, але не більш кінцевого строку погашення кредиту;

г) 27% річних за період з 12.09.2009рю до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості. Розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунка позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника; за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування відсотків здійснюється, виходячи із розрахунку 360 днів у році, у місяці – по календарю.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Банк свої зобов’язання по кредитному договору виконав і перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у сумі 200 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 5864/52168 від 15.09.2008р.

Однак, позичальник графік погашення кредиту належним чином не виконував, тому за ним виникла заборгованість за кредитом та відсотками.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню у сумі 15375,14 доларів США.

Розділом 6 договору сторони передбачили умови дострокового повернення кредиту, згідно з яким банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку повернення кредиту у разі несвоєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, а позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги банка.

Оскільки відповідачем 1 були порушені вищезазначені умови договору, позивач листом № 04/5424 від 25.06.2009р. звернувся до нього з вимогою погасити заборгованість, яка була отримана відповідачем 1 30.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте вона залишена відповідачем 1 без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду. Крім того, слід зазначити, що на час звернення позивача з позовом строк повернення кредиту настав.

11.09.2008р. в забезпечення виконання кредитного договору банк, боржник (відповідач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Плюс» (поручитель, відповідач 2) уклали договір поруки № 36П/0908, згідно з яким вказане товариство зобов’язалося солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Розділом 3 договору поруки сторони визначили, що у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором у вказані в договорі строки, поручитель зобов’язується не пізніше двох банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісіонного) про невиконання боржником прийнятих на себе зобов’язань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора будь-яким способом, вказаним в договорі. 25.06.2009р. позивач направив поручителю за кредитним договором (відповідачу 2) вимогу № 04/5422 про дострокове погашення заборгованості за кредитом. Поручитель не виконав пред’явлену вимогу, позичальник не повернув кредит і банк правомірно звернувся з позовом як до позичальника, так і до поручителя.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають частковому задоволенню, оскільки заборгованість за кредитом була погашена до пред’явлення позову і в цій частині слід відмовити в його задоволенні. Частина заборгованості за відсотками погашена після звернення з позовом до суду, тому в цій частині провадження у справі припиняється.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 80 п.11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Київ в особі Філії “Донецьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карнабі” (83054, м. Донецьк, пр-т Київський, 65, код 33654792, п/р 26001103724840 в філії “Донецьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 335816), з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток плюс” (83055, м. Донецьк, вул. Горького, 159, код 33454269, п/р 260000547980 в АБ “Укрбізнесбанк”, МФО 334969) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 321024, код 09807856, кор. рах. № 32001170801 в НБУ по м. Києву і Київській обл.) в особі Філії “Донецьке регіональне управління” Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27, МФО 335816, код 25795288) заборгованість за кредитом у сумі 186645,25 доларів США, відсотки у сумі 699,92 доларів США, пеня у сумі 15375, 14 доларів США, судові витрати по сплаті державного мита у сумі 2030,75 доларів США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 грн. 00 коп.

В частині стягнення заборгованості у сумі 354,75 доларів США відмовити.

В частині стягнення відсотків у сумі 141,58 доларів США провадження у справі припинити.

Повернути зайво сплачені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 34 грн. 00 коп. Видати довідку.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя