Рішення № 73817548, 07.05.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12426/17

Провадження №2-а/428/36/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача Скрипника В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р.,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р., мотивуючи вимоги тим , що 12.10.2017р. державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Скрипник В.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 79-1, 125, 126 ЗКУ, а саме факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, в районі озера «Паркове» на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, рішення про надання земельної ділянки у власність або користування громадянам або юридичним особам не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. На час перевірки земельна ділянка використовується по всій площі під гральний майданчик в пейнтбол. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач не дослідивши повно і об'єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшов до висновку про винуватість позивача ОСОБА_1 та виніс оскаржувану постанову. Тому, ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду і просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р..

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.03.2018р., з урахуванням уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_1, судом було замінено неналежного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Луганській області на належного - Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника Віктора Анатолійовича.

16.04.2018р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву відповідача Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника В.А., який мотивовано тим, що за інформацією Відділу у м. Сєвєродонецьку Головного управління Держгеокадастру у Луганській встановлено, що земельна ділянка під парком культури та відпочинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 25 гектарів спочатку надавався в користування СДВП «Обєднання Азот». Рішенням виконкому Сєвєродонецької міської ради №2258 від 07.12.1999р. земельна ділянка була надана в користування ТОВ фірмі «Вісла» як землі рекреаційного призначення (договір на право тимчасового користування землею №269 від 07.12.1999р.) та була вилучена згідно рішення сесії міськради №768 від 19.06.2003 р. до земель резервного фонду. Згідно даних статистичної звітності станом на 01.01.2016р. вищезазначена земельна ділянка перебуває у складі земель, не наданих у власність або постійне користування в межах м. Сєвєродонецька. Категорія земель - землі рекреаційного призначення. Речове право на земельну ділянку не зареєстровано. Але жодної законної підстави для зайняття земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) ФОП ОСОБА_1 на термін проведення перевірки або до позову не додала. 20.09.2017р. на адресу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надійшов лист від начальника Сєвєродонецького МВ УСБУ в Луганській області, відповідно до якого необхідно було провести позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства на території м. Сєвєродонецька, а саме в районі «Паркового» озера Сєвєродонецького парку культури та відпочинку у зв'язку з ймовірністю незаконного користування земельними ділянками державної власності на зазначеній території. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів» від 22.09.2017р. №154-ДК ним, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №154-ДК/150/АП/09/01/-17 від 29.09.2017р., згідно якого встановлено факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). На час перевірки земельна ділянка використовувалася по всій площі під гральний майданчик для пейнтболу. Державна реєстрація права на зазначену земельну ділянку відсутня, рішення щодо надання у власність або користування ФОП ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки не приймалось. Також 29.09.2017р. у зв'язку з зазначеними вище підставами було складено протокол про адміністративне правопорушення №154-ДК/0037П/07/01/-17 відносно ОСОБА_1 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки в порушення вимог ст.ст. 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53-1 КУпАП. Також 09.10.2017р. рекомендованим листом було спрямовано на адресу ОСОБА_1. повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. 12.10.2017р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Ознайомитись із зазначеною постановою та отримати її копію ОСОБА_1. відмовилась. Після чого рекомендованим листом було направлено цю постанову на адресу ОСОБА_1. Згідно даних з Укрпошти, зазначений лист ОСОБА_1 було вручено особисто 01.11.2017р.. Виходячи з наведеного, останнім терміном для подання адміністративного позову за даним фактом ОСОБА_1. мало б бути 11 листопада 2017р.. Однак її позов було подано 13 листопада 2017р., що на 2 дні перевищує термін звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. Так само наголошує на тому, що позивач була присутня при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення, та їй було відомо про факт скоєння адміністративного правопорушення. Тому, просив залишити позов без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідач державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипник В.А. у вступному слові надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву, додатково пояснив, що спірна земельна ділянка числиться за Сєвєродонецькою міською радою Луганською області. Речове право за садовим товариством не зареєстровано. КП «Уентральний парк культури та відпочинку м. Сєвєродонецька» не має жодного відношення до спірної земельної ділянки. Кадастровий № спірної земельної ділянки не визначено, наразі земельна ділянка не надана у користування чи власність нікому.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.12.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р., яким КАС України викладено в новій редакції.

Згідно пп.10 п.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи встановлено, а сторонами не оскаржується, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипником В.А. постановою №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р. у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53-1 КУпАП, до позивача ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн. оскільки нею було допущено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, в районі озера «Паркове» на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, рішення про надання земельної ділянки у власність або користування громадянам або юридичним особам не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. На час перевірки земельна ділянка використовується по всій площі під гральний майданчик в пейнтбол.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.

Відповідальність передбачена ч.1 ст.53-1 КУпАП, у виді штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає за самовільне зайняття земельної ділянки.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об'єкта, розташованого на земельній ділянці). Суб'єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.

Судом також встановлено, що 05.05.2017р. Сєвєродонецькою міською радою Луганської області було прийнято рішення №1457, яким погоджено розміщення ОСОБА_1 з 01.05.2017р. по 31.12.2017р. грального комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» на території Центрального парку, режим роботи з 08-00год. до 22-00год.. 10.05.2017р. між Комунальним підприємством «Центральний парк культури та відпочинку м. Сєвєродонецька» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про комерційне співробітництво, відповідно до якого ОСОБА_1 надано право розміщення грального комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1 на підставі узгодження Сєвєродонецької міської ради №1457 від 05.05.2017р., строк дії договору до 31.12.2017р..

Отже, висновок державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника В.А. щодо самовільного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,7648га є необґрунтований, а його дії щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП є неправомірними.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача Скрипника В.А. щодо пропуску позивачем ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовом з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст.ст. 118, 120 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Матеріалами справи судом встановлено, що оскаржувана постанова №154-ДК/0029По/08/01/-17 винесена 12.10.2017р., отримана позивачем ОСОБА_1 01.11.2017р. (а.с.10), що не оспорюється сторонами та підтверджено матеріалами справи, тобто перебіг процесуального строку у відповідності до положень КАС України починається з 02.11.2017р. та закінчується 11.11.2017р., який припадає на вихідний день, а отже останнім днем строку є 13.11.2017р. - перший після нього робочий день. Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом засобом поштового зв'язку - 13.11.2017р., тобто в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 не мала місця подія - самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,7648га у АДРЕСА_1, а відповідач діяв не в межах своїх повноважень з порушенням вимог чинного законодавства України, то відповідно обставини, викладені ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже позовна заява ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника В.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р., підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипника Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р., задовольнити.

Скасувати постанову №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р. про накладення адміністративного стягнення, складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Скрипником Віктором Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.53-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 170грн..

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя