Рішення № 73816768, 05.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 397/284/18

провадження №: 2/398/1440/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" травня 2018 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ніколаєва М.В.,

з участю секретаря: Безкоровайної А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 19 лютого 2018року на загальну суму 11516,09грн., з яких 857,72грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1724,42грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7909,37грн. - пеня за прострочене зобов'язання, 1200,00грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу, 500,00грн. - штраф (фіксована складова), 524,58 грн. - штраф (процентна складова).

Вимоги мотивовані тим, що 05 серпня 2013року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку. Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов'язання, в результаті чого станом на 19 лютого 2018року виникла заборгованість в розмірі 11516,09грн.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

05 серпня 2013року відповідач подав банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердив факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодився з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Приватбанку (а.с. 8, 9-24). Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.

За цим договором про надання банківських послуг відповідач отримавкредит у розмірі 2500грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рікна суму залишку заборгованості за кредитом. В подальшому процентна ставка змінювалась і становила з 01 вересня 2014 року 34,8проценти, з 22 грудня 2014 року - 32,4проценти, з 01 квітня 2015року - 42,0проценти.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1постійно користувався кредитними коштами з карткового рахунку відкритого на його ім'я позивачем.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинив виконувати.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідач припинила виконувати взяті на себе зобов'язання, здійснивши останній платіж 03 лютого 2016 року в сумі 26,06 грн. (а. с. 6-11).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання він зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення штрафу з позичальника при порушенні останнім строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням.

Окрім того, умовами договору про надання банківських послуг передбачена сплата пені у разі прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.

В той же час, оскільки представник позивач в судове засідання не з'явився та не висловив свою думку щодо необхідності стягнення з відповідача штрафу чи пені, та з метою недопущення подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 857,72грн., по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1724,42грн., 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 524,58грн. штрафу (процентна складова), а всього на суму 3606,72грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 551,86грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 264, 265, 280-282, ч. 2 ст.288, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1(зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, (адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, поштовий індекс 49094) заборгованість за кредитним договором від 05 серпня 2013року на загальну суму 3606 (три тисячі шістсот шість) гривень 72 копійки, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 857,72грн., по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1724,42грн., 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 524,58грн. штрафу (процентна складова).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1(зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, (адреса для листування : м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, поштовий індекс 49094) судовий збір в розмірі 551,86грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В.Ніколаєв