Вирок № 73815487, 07.05.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/687/18

Провадження №: 1-кп/0343/90/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Тураша В. А.,

з участю: секретаря судових засідань - Лукань О.З.,

прокурора - Юхман Л.Я. ,

потерпілої- Мазяк О.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-КП/0343/90/18, які внесені 07.04.2018 року до ЄРДР за № 12018090160000205 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, тимчасово непрацюючого, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину , раніше судимого 05.03.2018 року вироком Долинського районного суду за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення .

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим, а саме 05.03.2018р. вироком Долинського районного суду, за ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком два роки, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливий злочин.

Так, ОСОБА_2, знаючи про те, що його сусідка ОСОБА_3 по місцю проживання відсутня, оскільки в цей день перебувала в лікарні разом з своїм сином, вирішив вчинити крадіжку майна з господарської споруди, яка знаходиться на території домогосподарства ОСОБА_3

З метою реалізації свого злочинного умислу на вчинення крадіжки ОСОБА_2, 29.03.2018 року близько 11.00 год., зайшов на територію господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_3, де підійшов до господарської споруди. Будучи біля вказаної споруди, за допомогою металевого прута, який попередньо знайшов на території вказаного господарства, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зірвав навісний замок та незаконно проник в господарську споруду, де з стола, таємно викрав акумуляторний шуруповерт «Інтерскол», в комплекті з двома акумуляторними батареями та зарядним пристроєм, вартістю 1000 гривень, з яким вийшов з вказаної споруди та попрямував до виходу з території домогосподарства ОСОБА_3

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_2, 29.03.2018 року, після вчинення крадіжки, відправився на територію Долинського центрального ринку, що в м.Долина, вул.Б.Хмельницького, 10 В, де біля приміщення друкарні газети «Свіча» продав вищевказаний акумуляторний шуруповерт «Інтерскол» в комплекті з двома акумуляторними батареями та

зарядним пристроєм ОСОБА_4, який не був обізнаний, що вказані речі є викраденим майном, за грошові кошти в сумі 200 гривень, а виручені за нього грошові кошти ОСОБА_2 потратив на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, суду пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1. Долинським районним судом, він 05.03.2018 року був засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. 29.03.2018 року біля 11.00 год., він зайшов на територію господарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_3, де підійшовши до господарської споруди за допомогою металевого прута, який знайшов на території вказаного господарства, зірвав навісний замок та з стола викрав акумуляторний шуруповерт «Інтерскол», в комплекті з двома акумуляторними батареями та зарядним пристроєм. Того ж дня, він поїхав в м.Долина, де території Долинського центрального ринку продав вищевказаний акумуляторний шуруповерт «Інтерскол» в комплекті з двома акумуляторними батареями та зарядним пристроєм невідомому чоловіку, за грошові кошти в сумі 200 гривень, а виручені кошти потратив на власні потреби.

Оскільки він визнає свою вину повністю, просить суд не допитувати свідків, не досліджувати письмові докази. Його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_3, в судовому засідання пояснила, що обвинувачений являється її сусідом. 29.03.2018р. вона не було по місцю свого проживання в АДРЕСА_3, оскільки в той день була в лікарні з своїм сином . В суботу 31.03.2018р. вона виявила, що в господарський споруді немає шуруповерта з двома батареями та зарядним пристроєм. В неділю вона питана обвинуваченого, чи це не він вчинив крадіжку, однак той перебував в стані алкогольного сп"яніння і нічого не говорив. В понеділок вона знову питалась ОСОБА_2 щодо пропажі шуруповерта, однак останній говорив, що він його не брав. Рісля того вона подзвонила до дільничого інспектора і написала заяву про крадіжку. На даний час шуруповерт з батареяви та зарядним пристроєм , їй повернуто. Претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_2 у неї немає. Просить суворо його не карати.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31 ), проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 37) , позитивно хараткеризується з місця проживання (а.с.36) на обліку в психоневрологічному , наркологічному кабінеті Долинської ЦРЛ - не перебуває (а.с.35), раніше судими 05.03.2018 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки (а.с.30,33-34).

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно

має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Згідно досудової доповіді фахівця з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації Долинського МРС з питань пробації від 07.05.2018 року - на думку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.26-27).

У відповідності до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, призначаючи покарання , необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить те, що ОСОБА_2 у вчиненому щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується з місця проживання .

Крім того, суд враховує думку потерпілої про те, що претензій до обвинуваченого вона не має та просить його суворо не карати.

Обставин, які обтяжують покарання в судовому засіданні не здобуто.

Таким чином, суд приходить до висновку , що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому відносно нього слід обрати покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2018 року ОСОБА_2, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, поклавши на нього згідно зі ст. 76 КК України такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таким чином суд остаточно призначає ОСОБА_2, покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України та частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2018 року.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 368,373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до покарання , призначеного за даними вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Долинського районного суду від 05 березня 2018 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 тримання під вартою, до вступу вироку в законну силі залишити без змін, а термін тримання під вартою рахувати з 14:10 год., 18 квітня 2018 року.

Судових витрат по справі не має .

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу :

шуруповерт марки «Інтерскол» сірого кольору, дві акумуляторні батареї та зарядний пристрій від шуруповерта , які повернуті потерпілій ОСОБА_3, - вважати повернутими їх законному володільцю.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: