Рішення № 73815383, 03.05.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/42/18

49

2/339/65/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді ОСОБА_1.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 з позовною заявою, в якій просить стягнути на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 2000 грн. в місяць на кожну дитину.

Вимоги позову обгрунтовує тим, що відповідач проживає окремо, у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, незважаючи на те, що працює не офіційно, має у користуванні вантажний автомобіль та здійснює перевезення вантажів по Україні, отримуючи великий дохід. Дочка ОСОБА_6 навчається в Одеському національному політехнічному університеті на платній основі, а ОСОБА_5 є ученицею 1 класу і також потребує більших видатків на харчування, одяг та взуття.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності (а.с.52).

Такі дії позивача не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача пояснив, що молодша дочка відвідує групу продовженого дня та харчується платними обідами та полуденками в розмір 29 грн. на день; є також великими витрати на утримання дочки ОСОБА_6 в зв"язку з її оплатним навчанням в університеті.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином і від нього не надійшла заява про причини неявки в суд чи про слухання справи в його відсутності та не надав відзив на позов.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах, враховуючи згоду поредставника позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів .

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі народилися діти: ОСОБА_5, 11.03.2011року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2-4).

Сторони проживають окремо, а діти, стан здоров"я яких задовільний, перебувають на утриманні позивача та з нею проживають.

Тому саме позивач всі зароблені кошти витрачає на утримання дітей, а також несе витрати, пов'язані з їх навчанням (а.с.30-33).

В той же відповідач немає на утриманні інших осіб, окрім дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та є власником земельної ділянки, площею 0.0588 га на підставі договору дарування (а.с.40-44) .

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи із віку дитини сторін, такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць повинен бути не меншим як 1860 грн. і, відповідно, мінімальний розмір аліментів становить 930 грн. на дитину.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

Даних про те, що відповідач має постійне місце роботи, надаючи послуги по перевезенню вантажним автомобілем і отримує великий дохід позивач не надала.

А відтак, не маючи достовірної інформації про постійні доходи відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, встановивши загальний матеріальний стан відповідача, який немає постійного заробітку, є власником земельної ділянки, площею 0,0588 га ( а.с.42), відсутність в нього інших осіб, яких він зобов’язаний утримувати, стан здоров"я дітей та фактичного приділення позивачкою більше сил та засобів на виховання та розвиток дітей через проживання їх з нею, приходить до висновку про стягнення аліментів в сумі по 1200 грн. на кожну дитину.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб обох дітей - 17 та 6 років, оскільки аліменти- це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов"язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення аліментів в розмірі 2000 грн. посилалася на те, що відповідач , маючи в користуванні вантажний автомобіль, здійснює перевезення та отримує великий дохід. Однак, такі доводи в порушення ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Іншою підставою для визначення розміру аліментів в сумі 2000 грн. представник позивача вказував на те, що відповідач є власником садового будинку та земельної ділянки, що свідчить про величину його доходів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що садовий будинок, площею 31,8 кв.м. з господарським будівлями він придбав згідно договору купівлі-продажу у 2009році під час перебування у шлюбі, а відтак, вказане майно є спільною сумісною власність. ( а.с.40), а , належність позивачу згідно договору дарування земельної ділянки суд врахував при визначенні розміру аліментів на утримання дітей.

Позивач звернулася до суду з вимогами – 08.02.2018 року, а тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Що ж стосується вимог представника позивача про стягнення судових витрат в сумі 700грн. за участь представника позивача в судових засіданнях (витрати на професійну юридичну допомогу), заявлених ними під час виступу в судових дебатах, то вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч. 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, як то передбачено ст.175 ЦПК України не вказувала про попередній (орієнтовний) розрахугок суми судових витрат, які понесла і які очікує понести в зв"язку з розглядом справи.

Окрім того, долучивши квитанцію в сумі 700грн. за ведення справи в суді (не зазначивши якої справи : розірвання чи аліменти) , у порушенні вимог ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат ні позивач, ні її представник не подали детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі наведеного, ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст.258-259,263-265, 280-281 ЦПК україни, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 :

- на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти в розмірі по 1200 (одній тисячі двісті ) гривень на кожну дитину на утримання дітей : ОСОБА_5, 11.03.2011року народження та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- судовий збір в дохід держави в сумі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача:820019, рахунок отримувача:31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнення аліментів розпочати з 08.02.2018 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі по 1200 ( одній тисячі двіста ) грн. на дитину підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_3 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_4 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

Дата складання повного тексту рішення 10 травня 2018 року.

Суддя Головенко О.С.