Рішення № 73813811, 04.05.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6720/17

Провадження № 2/0182/610/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

04.05.2018 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тихомирова І.В.

за участю секретаря – Рахуба О.Г.

у присутності позивача – Полоз

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Суспільно-політичного видання газети "Громадська сила Нікополь" про захист честі, гідності та ділової репутації, -

Встановив:

22 листопада 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду із позовом до суспільно-політичного видання газети «Громадська сила Нікополь» (далі за текстом - газета «Громадська сила Нікополь») про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

За позовними вимогами просить суд:

Визнати недостовірними, такими що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію відомості, які опубліковані в статті «Об активістах патріотах і сепаратистах» в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 від 16.09.2017 р.

Визнати наклепом дії газети «Громадська сила Нікополь» з виготовлення та поширення інформації у статті «Об активістах патріотах і сепаратистах» в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 від 16.09.2017 р.

Зобов’язати газету «Громадська сила Нікополь» спростувати відомості, поширені в статті «Об активістах патріотах і сепаратистах» в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 від 16.09.2017 р. у спосіб найближчий до способу поширення, шляхом публікації офіційного вибачення керівника газети та автора статті про те, що поширена інформація є така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію публічної особи козацького діяча та спростувати розповсюджену інформацію в статті «Об активістах патріотах і сепаратистах» в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 від 16.09.2017 р. не пізніш 15 днів після набрання рішення законної сили.

Стягнути з відповідача судові витрати.

Свій позов мотивує тим, що він є Верховним отаманом Всеукраїнської Козацької громади (общини) корінного, суверенного народу України «ОСОБА_3 козацького руху».

16.09.2017 р. в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 було надруковано та розповсюджено у кількості 5400 екземплярів статтю «Об активістах патріотах і сепаратистах».

В статті її автор зазначає наступне (мовою оригіналу):

Абз. 5 «среди них числится казачество КРК под руководством известного сепаратиста ОСОБА_4. Именно этот человек в свое время притащил в Никополь атамана Козицина, того самого, казаки которого воевали на Донбассе и убивали защитников Украины»;

Абз. 6 «К слову именно ОСОБА_4 еще лет 15 назад загорелся идеей создания общественного наблюдательного совета над городской властью, только цели были нечисты – залезть в бюджетное корыто и, не вкладывая ни копейки, черпать из него блага, еще тогда ОСОБА_4 начал создавать действующую схему. На ней завязано уже более 40 общественных организаций.» «при таком раскладе сепаратистские казацкие организации в Никополе (расположенном в Днепропетровской области, которая соседствует с ДНР) получают абсолютное большинство и диктуют свои условия как городской власти так и всему городу. А это уже пахнет сдачей города сепаратистам – не сегодня, так завтра»

Абз. 9 «и судя по их действиям, единственная их задача – всунуть свои пятки в городской бюджет».

Оскільки він є публічною особою, Верховним отаманом Всеукраїнської Козацької громади (общини) корінного, суверенного народу України «ОСОБА_3 козацького руху», то його гідність, честь, ділова репутація має дуже велике значення. Поширена інформація є дуже принизливою, такою що не відповідає дійсності завдає йому непоправної шкоди, як публічній особі. Зазначена інформація є негативною для нього та є наклепом. Крім того зазначає, що інформація поширена без попередньої згоди та є конфіденційною інформацією.

У зв’язку із зазначеним просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач, представник позивача на задоволені позовних вимог наполягали, просили суд задовольнити в повному обсязі. Крім того додатково зазначили, що позивач є публічною особою та має велику кількість подяк, почесних грамот та інших документів вшанування його як особистості.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився. Заяв, у тому числі про розгляд справи за його відсутності, суду не подавав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але на виклик суду не з’явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач та його представник не заперечують проти винесення заочного рішення, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши думку позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є публічною особою, Верховним отаманом Всеукраїнської Козацької громади (общини) корінного, суверенного народу України «ОСОБА_3 козацького руху».

16.09.2017 р. в газеті «Громадська сила Нікополь» за № 33 було надруковано та розповсюджено у кількості 5400 екземплярів статтю «Об активістах патріотах і сепаратистах».

В статті її автор зазначає наступне (мовою оригіналу):

Абз. 5 «среди них числится казачество КРК под руководством известного сепаратиста ОСОБА_4. Именно этот человек в свое время притащил в Никополь атамана Козицина, того самого, казаки которого воевали на Донбассе и убивали защитников Украины»;

Абз. 6 «К слову именно ОСОБА_4 еще лет 15 назад загорелся идеей создания общественного наблюдательного совета над городской властью, только цели были нечисты – залезть в бюджетное корыто и, не вкладывая ни копейки, черпать из него блага, еще тогда ОСОБА_4 начал создавать действующую схему. На ней завязано уже более 40 общественных организаций.» «при таком раскладе сепаратистские казацкие организации в Никополе (расположенном в Днепропетровской области, которая соседствует с ДНР) получают абсолютное большинство и диктуют свои условия как городской власти так и всему городу. А это уже пахнет сдачей города сепаратистам – не сегодня, так завтра»

Абз. 9 «и судя по их действиям, единственная их задача – всунуть свои пятки в городской бюджет». (а.с. 10-12, 93-94)

У відповідності із положеннями статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно положень статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Згідно положень статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

В параграфах 40 - 42 рішення у справі "Українська Прес-Група" проти України" від 29 березня 2005 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що журналістська свобода передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає "демократичного суспільства". Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі Lingens v. Austria, стор. 28, параграф 46). Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Враховуючи положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 827 засіданні Комітету ОСОБА_5 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 Парламентської ОСОБА_6 Європи про право на недоторканність приватного життя та приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_2 є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Позивач є Верховним отаманом Всеукраїнської Козацької громади (общини) корінного, суверенного народу України «ОСОБА_3 козацького руху», інформація про нього становить громадський інтерес. Громадськість має право на отримання такої інформації.

ОСОБА_2, обіймаючи таку посаду, має бути готовий до певної різкої критики з боку преси або пересічних громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до думки про відсутність правових підстав для втручання у право газети «Громадська сила Нікополь» на поширення інформації, яка хоч і містить некоректні висловлювання, але не підлягає спростуванню, а отже і задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Зазначена позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду № 761/8035/16-ц від 28.03.2018 р.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 32, 68 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 275, 277 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про інформацію" суд

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 – відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 07.05.2018 р.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_7