Вирок № 73812822, 07.05.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження 1КП-200-80-18

Справа 200/4182/16-к

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Буц Д.С.

за участю:

прокурора Павловського Є.Г.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

представника цивільного відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка має середню освіту, працює МКП „Дніпропетровський електротранспорт” ДЕПО №2 водієм тролейбуса, не заміжня, зареєстрована та мешкає за адресою: м.Дніпро пров.РакитнийАДРЕСА_1, раніше не судима, є особою, яка досягла пенсійного віку,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015040030001161 від 26.01.2016, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2015, приблизно о 10 год. 10 хв., ОСОБА_2 керуючи технічно справним тролейбусом „ЮМЗ Т-1”, інвентарний номер 2083, який належить ДЕПО №2 «Дніпропетровський електротранспорт», рухалась по пр-ту Карла Маркса, з боку вул.А.Фарба (вул.Сєрова), в напрямку вул.Леніна в м.Дніпро.

Під час руху ОСОБА_2, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність к дорожнім умовам та їх змінам, перед початком руху в районі електроопори №144 не переконалась в тому, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зачинила двері тролейбуса затиснувши в дверях ногу пасажира ОСОБА_5, яка в той момент виходила з салону даного тролейбуса, та відновила рух транспортного засобу.

В наслідок дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого спірального косого перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовило тривалий розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більше як 21 день).

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в порушенні ОСОБА_2 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, який вказує, що «Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод, або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання якого перебуває в прямому причинному зв’язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинувачену ОСОБА_2 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а її умисні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_5, яка в суді пояснила, що 24.12.2015, приблизно о 09 год 50 хв., на зупинці «Юність» на пр-ті Кірова в м.Дніпро, вона сіла в тролейбус №1, на задній площадці. Коли тролейбус під’їжджав до вул.Сєрова, вона враховуючи свій вік завчасно приготувалась до виходу. Тролейбус зупинився, пасажири почали виходити, вона виходила з тролейбусу остання. Виходячи з тролейбусу, вона лівою ногою стала на сходинку, потім на землю, а права нога її ще знаходилась на сходинці, коли двері тролейбусу зачинились і тролейбус почав рух. ЇЇ права нога була затиснута дверима, вона впала і її протягнуло за тролейбусом. Вона почала кричати. Люди, які були поруч і в тролейбусі, також почали кричати, щоб водій зупинився. Тролейбус зупинився. Люди її підняли та посадили на землю, до неї підійшла кондуктор, а потім ОСОБА_2, яка сказала, що вона її не бачила. ЇЇ відвезли в лікарню, де виявили перелом лівої ноги та зробили операцію. Просить стягнути з МКП «Дніпропетровський електротранспорт», де працює обвинувачена, матеріальну шкоду у розмірі 22 112 грн. 04 коп., що складається з витрат на операцію, лікування та правову допомогу, та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., яка виразилась у моральних стражданнях, які були викликані фізичною білю від отриманої травми, та в психологічних стражданнях викликаних знаходженням у лікарні та порушенням звичайного режиму життя, оскільки в результаті отриманої травми вона не виходить на вулицю, їй постійно колють знеболюючи.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, яка в суді пояснила, що у грудні 2015 року, вона працювала кондуктором, а обвинувачена ОСОБА_2 водієм тролейбуса №1. 24.12.2015 вона знаходилась на своєму робочому місці та продавала квитки пасажирам. Тролейбус був довгий, з причепом, заповнений пасажирами. Приблизно о 10 год., вони зупинились на вул.Сєрова в м.Дніпро, вона знаходилась в середині салону, люди вийшли, двері зачинились, тролейбус почав рух і в цей час вона почула крики пасажирів на задній площадці, що не всі вийшли. Водій зупинила тролейбус. Двері відчинили. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила потерпілу, яка лежала на землі біля тролейбусу. Вона бачила потерпілу в салоні тролейбусу, коли остання готувалась вийти з тролейбусу.

А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:

●протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до нього та фото таблицею від 24.12.2015, відповідно якого, в районі електроопори №144 на пр-ті ОСОБА_7 в м.Дніпро, відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю тролейбусу „ЮМЗ Т-1”, інвентарний номер 2083, під керуванням водія ОСОБА_2 та пасажира ОСОБА_5 Відповідно огляду транспортного засобу, зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склообмивачі, дзеркала заднього вигляду, наявність на склі предметів або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість в межах норми (а.с.3-11);

●висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння від 24.12.2015, відповідно якого обвинувачена ОСОБА_2 в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння не перебувала (а.с.12);

●копією технічного журналу, відповідно якого 24.12.2015 тролейбусу „ЮМЗ Т-1”, інвентарний номер 2083, пройшов технічний огляд та не мав несправностей (а.с.18-20);

●довідкою № 30 від 29.02.2016, відповідно якої обвинувачена ОСОБА_2 працює на МКП «Дніпропетровський електротранспорт» водієм тролейбусу (а.с.25);

●висновком експерта №665-е від 19.02.2016, відповідно якого у потерпілої ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого спірального косого перелому середньої третини стегнової кістки зі зміщенням відламків. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути виступаючи частини тролейбусу, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, незадовго до надходження потерпілої, тобто в термін на який вказує потерпіла ОСОБА_5 За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров’я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) (а.с.44-46);

●висновком експерта № 5/10.1-154 від 18.02.2016, відповідно якого в даній дорожній обстановці водій тролейбуса «ЮМЗ Т-1» ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія тролейбуса «ЮМЗ Т-1» ОСОБА_2 визначалась виконанням вимог п.10.1 ПДР України, і у неї не було будь яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили їй виконати їх. При заданому механізмові події, дії водія тролейбуса «ЮМЗ Т-1» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв’язку з настанням даної ДТП (а.с.51-52).

Суд вважає вину ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а її умисні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 в суді вину не визнала та пояснила, що вона працює водієм тролейбуса, інвентарний номер 2083, який належить ДЕПО №2 «Дніпропетровський електротранспорт». 24.12.2015, приблизно о 10 год., вона знаходилась на своєму робочому місці, керувала технічно справним тролейбусом, рухалась по пр-ту Карла Маркса в м.Дніпро. На зупинці громадського транспорту перед вул.Сєрова вона зупинила тролейбус, відкрила двері та призвела висадку пасажирів. Подивившись у праве бокове дзеркало, вона переконалась, що люди вийшли, потім вона подивилась у дзеркало заднього виду та впевнившись, що на сходах нікого не було, зачинила двері тролейбуса. Пропустила автомобілі, які рухалися ліворуч, та почала рух. Коли вона почала рух, то вона дивилась тільки у ліве бокове дзеркало. Потерпілу за салоном тролейбуса вона не бачила. Потім пасажири почали кричати, що жінка випала з тролейбуса. Вона зупинила тролейбус, вийшла та побачила що потерпіла лежить на землі. Про ДТП вона повідомила центральному диспетчеру та викликала швидку. Вину не визнає, оскільки вважає, що в дорожньо-транспортній пригоді винна потерпіла, яка не встигла своєчасно вийти з тролейбусу і коли вона виходила їй затисло ногу дверима. Закриті, чи відкриті двері тролейбусу вона перевіряє дивлячись у дзеркало, оскільки кнопки на щитку приборів не працюють, що не є тією несправністю, що не дозволяє виїзд транспорту на маршрут. Цивільний позов не визнає. Просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, оскільки вона є пенсіонеркою.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_4 в суді пояснив, що він працює юрисконсультом КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 він не визнає, оскільки з наданих потерпілою фіскальних чеків не зрозуміло які медичні препарати нею купувались і не доведено, що ці препарати їй були призначені лікарем. Проти стягнення правової допомоги також заперечує, оскільки квитанція, яка підтверджує даний факт, була надана суду вже після подання позовної заяви. Проти стягнення моральної шкоди також заперечує, оскільки вважає, що потерпілою не доведено, що діями водія ОСОБА_2, їй була спричинена моральна шкода. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Не визнання обвинуваченою своєї вини, суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності, а її версія події дорожньо-транспортної пригоди є надуманою, оскільки її вина повністю підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_5, яка в суді пояснила, що тілесне ушкодження у вигляді перелому ноги вона отримала, коли на зупинці після виходу всіх пасажирів вона виходила остання з тролейбусу, а водій ОСОБА_2 невпевнившись, що всі пасажири закінчили висадку, зачинила двері, в результаті чого її праву ногу затисло дверима, в цей час її ліва нога знаходилась на асфальті, а водій почав рух, вона впала і її протягнуло за тролейбусом.

Як встановлено у судовому засідання потерпіла раніше не була знайома з обвинуваченою і підстав обмовляти обвинувачену ОСОБА_2 вона не має.

Пояснення потерпілої ОСОБА_5 не суперечать поясненням свідка ОСОБА_6, яка в суді підтвердила, що потерпіла перебувала в салоні тролейбусу і вона бачила як остання готувалася до виходу. Коли тролейбус зупинився на вул.Сєрова в м.Дніпро, вона знаходилась в середині салону, люди вийшли, двері зачинились, тролейбус почав рух і в цей час вона почула крики пасажирів на задній площадці, що не всі вийшли.

Пояснення потерпілої ОСОБА_5 об’єктивно підтверджуються висновком експерта №665-е від 19.02.2016, відповідно якого виявлені у потерпілої тілесні ушкодження у вигляді: закритого спірального косого перелому середньої третини стегнової кістки зі зміщенням відламків, спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути виступаючи частини тролейбусу, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно висновку експерта № 5/10.1-154 від 18.02.2016, водій тролейбуса «ЮМЗ Т-1» ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, відповідно яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буду безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Дії водія тролейбуса «ЮМЗ Т-1» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ніяких об’єктивних причин, які б не давали можливості обвинуваченій ОСОБА_2 своєчасно виявити потерпілу ОСОБА_5, яка закінчувала висадку з тролейбусу, у момент дорожньо-транспортної пригоди не було, і у обвинуваченої не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили їй виконати вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 віднесене до категорії необережних злочинів невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд відносить, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у межах визначених санкцією частини 1 статті 286 Кримінального кодексу України, з позбавленням права керувати транспортними засобами, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно ст.86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

У зв'язку з поданою до суду обвинуваченою ОСОБА_2 заявою, в якій вона просить застосувати до неї ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, який набрав чинності 07.09.2017, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного їй покарання на підставі п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, у зв'язку з тим, що вона вчинила необережний злочин, який не є особливо тяжким, обвинувачена є особою, яка на день набрання чинності зазначеного Закону досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Відповідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі викладеного, вирішуючи питання про цивільний позов, заявлений під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з МКП „Дніпропетровський електротранспорт” ДЕПО №2 матеріальної шкоди у сумі 22 112 грн. 04 коп. (15 796 грн. 84 коп. – лікування, 115 грн. 20 коп. – оголошення про ДТП у ЗМІ, 6 200 грн. – правова допомога), суд вважає необхідним задовольнити його частково та стягнути 20 633 грн. 18 коп. матеріальних витрат потерпілої, які остання понесла у результаті дорожньо-транспортної пригоди на лікування, розшук свідків та правову допомогу (14 317 грн. 98 коп. + 6 200 грн. + 115 грн. 20 коп.), які підтверджуються наданими суду чеками про придбання ліків, чеками про понесені витрати на розшук свідків ДТП та правову допомогу.

Заперечення представника цивільного відповідача суд не приймає до уваги, оскільки потерпіла ОСОБА_5, як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого, у період часу з 24.12.2015 по 22.01.2016 перебувала на стаціонарному лікуванні та була виписана з рекомендаціями нагляду у травматолога з подальшим медикаментозним лікуванням, що і підтверджується наданими суду чеками про придбання медикаментів та медичного супутного матеріалу.

Суд вважає необхідним в частині стягнення на рахунок відшкодування матеріальної шкоди 312 грн. 39 коп. відмовити, оскільки як вбачається із чеків це витрати пов’язанні з придбанням пального (бензин, газ), однак ні в позовній заяві, ні в суді потерпіла не обгрунтувала та не надала суду докази того, що вказані витрати пов’язанні з лікуванням.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди у сумі 100 000 грн., суд вважає необхідним цивільний позов в цій частині задовольнити частково, оскільки потерпілій ОСОБА_5 діями ОСОБА_9 дійсно була завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях із-за отриманої травми, тривалого перебування в лікарні та перенесеної операції, але, враховуючи, що шкода завдана у зв’язку з необережними діями обвинуваченої, суд вважає необхідним стягнути її у сумі 15 000 грн., а в іншій частині позову відмовити.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов’язаних з залученням експерта при проведені автотехнічної експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 613 грн. 80 коп., суд вважає необхідним покласти їх на ОСОБА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст.86 КК України, ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 суд,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. (п’ять тисяч сто), з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за даним вироком.

Цивільний позов задовольнити частково, та стягнути на користь ОСОБА_5 з Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» (р/р 26005060006161 ПАТ КБ «ПриватБанк», ЗКП 32616520, МФО 305299) матеріальну шкоду у сумі 20 633 грн. 18 коп. та моральну шкоду у сумі 15 000 грн., а в іншій частині в задоволені позивних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 613 грн. 80 коп.

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя

Бабушкінського районного суду ОСОБА_10

м.Дніпропетровська