Постанова № 73812394, 03.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2997/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Василюк А.В. Провадження № 22-ц/773/507/18 Категорія: 81 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Киці С.І., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка Сергія Сергійовича та скасування арешту на майно за апеляційною скаргою Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 12 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою посилаючись на те, що рішенням Нововолинського міського суду від 15 січня 2015 року з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 13227,91 грн. заборгованості за кредитним договором №165/2997/14-ц.

На виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем Нововолинського МВ ДВС ГТУ Волинської області було відкрито виконавче провадження №49067080, а постановою головного державного виконавця Капітанюка С.С. від 29 жовтня 2015 року накладено арешт на все належне їй майно у межах суми стягнення 13227,91 грн. і заборонено здійснення відчуження будь-якого іншого належного їй майна. Ця постанова зареєстрована у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18 травня 2016 року, номер запису про обтяження №14545756.

11 січня 2018 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 23 липня 2010 року та погоджено, що сума її заборгованості перед банком за цим договором становить 12000 грн., які 12 січня 2018 року вона повністю сплатила і банком видано довідку про відсутність у неї заборгованості перед банком.

22 січня 2018 року вона звернулася із заявою до Нововолинського ВДВС ГТУЮ у Волинській області про зняття накладеного арешту на її майно та надала квитанцію з відповідною довідкою банку на підтвердження відсутності заборгованості перед стягувачем, однак у знятті арешту на майно їй було відмовлено з посиланням на те, що у відділі на виконанні даний виконавчий лист не перебуває.

Вважаючи порушеними її права, як власника майна, просила визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та скасувати арешт і заборону відчуження на все належне їй нерухоме майно, накладене згідно постанови державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції у Волинській області від 29 жовтня 2015 року в межах виконавчого провадження №49067080, номер запису про обтяження в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №14545756 від 18 травня 2016 року, реєстратор Капітанюк С.С..

Ухвалою Нововолинського міського суду від 12 березня 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка С.С..

Скасовано арешт та заборону відчуження на все належне ОСОБА_1 нерухоме майно, накладені згідно постанови від 29 жовтня 2015 року головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка С.С. в межах виконавчого провадження № 49067080, номер запису про обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - №14545756 від 18.05.2016 року, державний реєстратор - Капітанюк С.С., Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

В апеляційній скарзі Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати цю ухвалу.

Відзив на апеляційну скаргу заявник не подала.

У судове засідання учасники справи не з'явилися і апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності. Крім того, заявник та її представник надіслали заяву, у якій просять справу розглянути у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду - до скасування з таких підстав.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження по виконанню рішення суду було закінчено, кошти боржником стягувачу повернуті у розмірі, обумовленому додатковою угодою до кредитного договору і стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» жодних вимог до боржника не пред'являє, погодився, що заборгованість перед ним станом на 20 січня 2018 року ОСОБА_1 погашена, а тому відпали підстави, за яких державним виконавцем накладався арешт на нерухоме майно боржника, у зв'язку із чим скарга підлягає до задоволення.

Проте, такі висновки суду зроблені передчасно, з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.260 ЦПК України мотивувальна частина ухвали повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зазначених вимог процесуального закону оскаржувана ухвала не містить.

Так, визнаючи бездіяльність державного виконавця неправомірною, суд першої інстанції не вказав закону, на підставі якого він дійшов цього висновку.

Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що виконавче провадження по виконанню рішення суду про стягнення кредитної заборгованості було закінчене, оскільки у матеріалах справи відсутня будь-яка постанова державного виконавця на підтвердження зазначеного.

Закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу - поняття не тотожні.

Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Повний розрахунок боржника зі стягувачем поза межами виконавчого провадження не входить у цей перелік.

Зазначена у скарзі ОСОБА_1 підстава для зняття арешту відноситься до інших випадків, за якими арешт може бути знятий за рішенням суду, як це передбачено ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець не допустив будь-якої бездіяльності та порушень Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні заяви ОСОБА_1 від 22.01.2018 року, а тому скарга ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Для захисту свого порушеного права щодо необхідності зняття арешту з майна заявник має право звернутися у передбачений законом спосіб.

Посилання представника заявника у надісланій заяві про розгляд справи у відсутності сторони заявника на необхідність врахування вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - відхиляються апеляційним судом, оскільки заявник не подавала скарги чи позовної заяви із посиланням на зазначений закон. Скарга заявника про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та скасування арешту на майно мотивована лише Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.66-68) і її обґрунтованість встановлюється судом лише по підставах, зазначених у скарзі.

З урахуванням наведеного відсутні підстави для задоволення скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та скасування арешту, як наслідок такої бездіяльності.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 12 березня 2018 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Капітанюка Сергія Сергійовича та скасування арешту на майно.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: