Рішення № 7381223, 23.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09р.Справа № 31/369-09 За позовомСпільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаПервун Т.І., довіреність від 03.06.08 р.;

Від відповідача Підберезний О.А., довіреність від 08.01.09 р., № 7/11-2466 СУТЬ СПОРУ:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен”(м. Дніпропетровськ) звернулось з позовом до Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровські) та, з урахуванням доповнень до позовної заяви (вх. № 23043 від 08.12.09 р.), просить господарський суд визнати за спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен” право власності на наступні будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, б. 7 б , без додаткових актів введення в експлуатацію, а саме: на реконструйовані приміщення літ. А-1 - антресольний поверх позиція 207 площею 84,3 м2; переобладнану позицію 104 площею 46,9 м2; побудовану прибудову А2 -1 (позиція 131), площею 47,8 м2, загальна площа по літ. А-1 складає 3 105,4 м2; на літ. А1-1 (будівлю цеху фасування водоемульсійних фарб зі складськими приміщеннями загальною площею 4 529,8 м2, літ. а3, а5, а6, а7 - ґанки, літ. а4 - пандус, літ. а8 –рампа, усього по літ. А-1, А1-1, А2-1 загальна площа складає 7 683,0 м2, з якої літ. А-1: перший поверх, приміщення №№ 101 - 131 складають 7 243,2 м2; антресольний поверх, приміщення №№ 201 - 209 складають 439,8 м; літ. Е-1 - ділянку підготовки виробництва загальною площею 91,5 м2, літ. є –приямок; на адміністративну будівлю літ. Д-5, літ. над Д-5 - надбудову, літ. д, д1 - спуск у цокольний поверх загальною площею 3 807,2 м2; в літ. Д-5: цокольний поверх, приміщення №№ 1-6, І - сходові клітини, II - сходові клітини, усього загальною площею 758,3 м2; на першому поверсі приміщення №№ 101-109, І-1 - сходові клітини, II - 1 - сходові клітини - усього загальною площею 728,7 м2; на другому поверсі приміщення №№ 201-208, І-2 - сходові клітини, II -2 - сходові клітини –усього загальною площею 759,3 м2; на третьому поверсі приміщення №№ 301-313, І-3 –сходові клітини, ІІ-З - сходові клітини - усього загальною площею 748,6 м2; на четвертому поверсі приміщення №№ 401-415, 1-4 - сходові клітини, ІІ-4 - сходові клітини - усього загальною площею 752,6 м2; надбудова приміщення №№ 501-502, І-5 - сходові клітини –усього загальною площею 59,7 м2; літ. Ж-навіс; літ. З-навіс; № 3-огорожа; № 6-ГРП; № 7-огорожа; № 8-ворота; № 9- ворота; № 10-підпірна стіна; № 11-огорожа; І,ІІ- мостіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є законним власником спірного об’єкту нерухомого майна та землекористувачем земельних ділянок, на яких знаходиться спірне майно. Позивач зазначає, що ним самостійно власними коштами із залученням відповідних підрядних організацій було реконструйовано існуючі будівлі та збудовано нову будівлю цеху. Посилаючись на ті обставини, що будівництво та реконструкцію здійснено з урахуванням будівельних норм і правил, права інших осіб не порушуються, позивач, керуючись п.5 ст. 376 ЦК України просить визнати його власником зазначеного об’єкту нерухомого майна.

Відповідач згідно відзиву на позов зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, та просить прийняти рішення за наявними матеріалами у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

За договором купівлі-продажу від № 01/07-SL від 09.07.02 р. Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен” придбало у власність у спільного українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Ганза” будівлю першої черги цеху розфасовки водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями літ. А-1 загальною площею 3041,6 кв.м., сторожку літ. Б-1 загальною площею 10,3 кв.м., навіс літ. В, трансформаторну підстанцію літ. Г, споруди, мостіння №1-6,І, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7 б.

Право власності на нерухоме майно, придбане за вказаним договором купівлі-продажу, зареєстроване комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за позивачем, про що свідчить реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 16.10.2002 р.

Окрім того, за договором купівлі-продажу від 16.08.07 р. спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен” придбало у власність у спільного українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Ганза” незавершене будівництво готовністю 70 %, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Курсанська, 7 б. Незавершене будівництво літ. Д-5(АПК).

Договір купівлі-продажу від 16.08.07 р. посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Вербою В.М. 16.08.09 р. за реєстровим № 32.

01.06.2006 р. між Дніпропетровської міською радою (орендодавець) та Спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен” (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2476 (кадастровий номер 1210100000:09:524:0129), яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7-Б (Самарський район), строком на три роки для проектування та будівництва заводу з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів.

Вказаний договір оренди землі посвідчено 01.06.09 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстровано в реєстрі № 4257 та зареєстровано у ДРФ ДП "Центр ДЗК” за № 040610400829 від 10.07.09 р.

У відповідності до договору оренди землі від 01.06.2006 року, укладеного між сторонами по справі, позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,7051 га (кадастровий номер 1210100000:09:524:0130) та 3,2476 (кадастровий номер 1210100000:09:524:0129) (далі-земельна ділянка), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7-Б (Самарський район), строком до 18.06.2018 р. по фактичному розміщенню першої черги фасування водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями.

Договір оренди землі від 01.06.09 р. посвідчено 01.06.09 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстровано в реєстрі № 4258.

Договір оренди землі від 01.06.09 р. зареєстровано у ДРФ ДП "Центр ДЗК” за № 040610400828 від 10.07.09 р.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання землі в оренду та поновлення договору оренди землі) вирішуються на пленарному засіданні ради - сесії з винесенням рішення.

Дніпропетровською міською радою 16.09.09 р. прийнято рішення № 316/49 „ Про поновлення права користування земельною ділянкою по вул.. Курсантській у районі буд..7-Б (Самарський район) СП з ІІ ТОВ „Меффен Ганза Фарбен”, для проектування та будівництва заводу з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів, згідно якого поновлено право користування земельною ділянкою площею 3,2476 га, шляхом передачі її в оренду строком на п’ять років позивачу.

Отже, відповідачем реалізоване його виключне, передбачене Конституцією України право на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, та прийнято рішення, яке є необхідною умовою для укладання (поновлення) договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення міської ради № 316/49 від 16.09.09 р. 24.11.09 р. між сторонами по справі був укладений договір оренди землі відповідно до умов якого позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2476 (кадастровий номер 1210100000:09:524:0129), яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7-Б (Самарський район), строком на п’ять років для проектування та будівництва заводу з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів.

Окрім того, відповідач не заперечує обставин правомірного користування позивачем земельною ділянкою на якій розміщене спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

В силу ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Набувши право власності на будівлю першої черги цеху розфасовки водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями літ. А-1 та придбавши незавершене будівництво готовністю 70 % (літ. Д-5), які знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Курсантська, 7 б, позивач не був обмежений в праві щодо реконструкції (переобладнання) належного йому майна, що фактично і відбулося.

Статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” передбачено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Цією ж статтею встановлено, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.08 р. № 853 позивачу надано дозвіл на почергове проектування, будівництво та введення в експлуатацію заводу з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів за адресою: вул. Курсантська, 7 Б відповідно до схеми : І черга - склад метбиробів; ІІ черга - склад готової продукції № 1, склад готової продукції № 1, адміністративно-побутовий корпус з прохідною, ремонтно-механічні майстерні, резервуари протипожежного запасу води, насосна станція пожежогасіння, трансформаторна підстанція, стоянка автотранспорту; ІІІ черга –корпус сухих будівельних сумішей, складу піску, силисосний склад готової продукції, очисні споруди дощових стоків.

Також позивачу Дніпропетровським регіональним відділом інспекції ДАБК у Дніпропетровській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 121/01-08 від 05.05.08 р., терміном дії до 05.05.09 р.

Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

У відповідності до ч. 10 ст.29 Закону України “Про планування та забудову територій”, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.

За замовленням позивача комунальним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за станом на 06.11.2009 р. виготовлено технічний паспорт на завод з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів за адресою: вул. Курсантська, 7 Б. Як вбачається з зазначеного технічного паспорту частину приміщень на першому поверсі (поз. 104) в будівлі літ. А-1 самовільно переобладнано та влаштовано антресольний поверх (поз. 207), побудовано самовільно прибудову літ. А2 -1 (поз. 131) та будівлю цеху фасування водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями (літ. А1 -1) побудовано з відхиленням від проекту. Загальна площа з самовільним переобладнанням та будівництвом усього по літ. А-1, А1-1, А2-1 складає 7 683,0 м2. Окрім того, самовільно побудовано ділянку підготовки виробництва загальною площею (літ. Е-1), загальною площею 91,5 м2, з літ. є –приямок, самовільно побудовано адміністративну будівлю (літ. Д-5) з надбудовою (літ. над Д-5), літ. д, д1 - спуск у цокольний поверх, загальною площею 3 807,2 м2.

Отже, фактично будівництво нерухомого майна було проведено без відповідно дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до вимог ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб

За результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій будівель заводу з виробництва будівельно-оздоблювальних матеріалів: літ. А-1 - цех фасування водоемульційних фарб (приміщення поз. 104,207); літ. А1 -1 - цех фасування водоемульційних фарб; літ. А2 -1 –прибудова; літ. Д-5 - адміністративна будівля; літ. Е-1- ділянка підготовки виробництва, розташованих за адресою: вул. Курсантська, 7 Б в м. Дніпропетровськ, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю „Стеконік, ЛТД” (ліцензія серії АБ № 293528 від 20.12.2005 року, строк дії з 20.12.2005 року по 20.12.2010 року), встановлено, що стан будівельних конструкцій класифікується як нормальний та задовільний (І та ІІ категорії), будівлі заводу придатні для подальшої експлуатації за їх функціональним призначенням, про що позивачу 11.11.2009 р. був виданий відповідний технічний висновок.

Позов про визнання права власності може бути подано особою, якщо її таке право не визнається чи оспорюється іншою особою. Виходячи зі змісту даного позову, що, зокрема, полягає у констатації перед іншими особами факту приналежності особі-позивачу певного майна, завершений об’єкт самочинного будівництва (самочинної реконструкції (переобладнання)) є власністю позивача, з огляду на належність саме позивачу права власності на спірний об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (переобладнання).

Як вбачається з матеріалів справи, проведене будівництво будівлі цеху фасування водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями, прибудови, адміністративної будівлі, ділянки підготовки виробництва не порушує прав та інтересів інших осіб, бо відповідач не вимагає передання землі під вже збудованим майном у його власність, позивач є користувачем земельної ділянки, на якій було проведено будівництво і буде залишатися її користувачем, причому здійснене будівництво відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і є невід'ємною частиною будівлі цеху фасування водоемульційних фарб зі складськими приміщеннями, яка, як зазначено вище, належить позивачу на праві власності.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні даного спору, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Мефферт Ганза Фарбен” (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7 б, код ЄДРПОУ 31158382) право власності на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, б. 7 б , без додаткових актів введення в експлуатацію, а саме: по літ. А-1 - приміщення антресольного поверху (позиція 207), площею 84,3 м2 , приміщення (позиція 104), площею 46,9 м2; загальною площею по літ. А-1 –будівля цеху фасування водоемульсійних фарб зі складськими приміщеннями 3 105,4 м2; прибудову літ.А2 -1 (позиція 131), площею 47,8 м2; на будівлю цеху фасування водоемульсійних фарб зі складськими приміщеннями літ. А1-1, загальною площею 4 529,8 м2, літ. а3, а5, а6, а7 - ґанки, літ. а4 - пандус, літ. а8 –рампа, усього по літ. А-1, А1-1, А2-1 загальна площа складає 7 683,0 м2; на ділянку підготовки виробництва літ. Е-1, загальною площею 91,5 м2, літ. є –приямок; на адміністративну будівлю літ. Д-5, літ. над Д-5 - надбудову, літ. д, д1 - спуск у цокольний поверх, загальною площею 3 807,2 м2; літ. Ж,З-навіси; № 3-огорожа; № 6-ГРП; № 7-огорожа; № 8-ворота; № 9- ворота; № 10-підпірна стіна; № 11-огорожа; І,ІІ- мостіння.

Судові витрати віднести на позивача.

          Суддя А.В.Єременко