Постанова № 73811913, 03.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/150/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

03 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Охримчук М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року (постановлену 16 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення його заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при ухваленні рішення від 14 лютого 2018 року по даній справі не вирішив питання про розподіл судових витрат, в той час як необхідно було вирішити питання про розмір сплати судового збору відповідачем.

Відповідач не подав відзиву на вказану апеляційну скаргу позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Обов'язковою умовою ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат є факт понесення учасниками справи таких витрат.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_2 від 04.07.2017 року про надання довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії. Зобов'язано Кам'янець-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.07.2017 року про надання довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії, та надати відповідь відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір". При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Колегія суддів зауважує, що нормами КАС України не передбачено обов'язку сторони не на користь якої ухвалено судове рішення компенсувати судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову, у разі задоволення позову особи, яка звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 травня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.