Рішення № 73811845, 04.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 травня 2018 року № 826/11017/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Легбанк" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

Публічне акціонерне товариство "Легбанк" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення від 24.05.2016 №0012071303 прийнято з порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка припиняється застосування до банку, який ліквідується, будь-яких штрафних санкцій, відповідно нарахування штрафу та пені є протиправним. На думку позивача, рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві та відповідні доводи є помилковими, оскільки рішення від 24.05.2016 № 0012071303 було отримано представником канцелярії та передано Уповноваженій особі 31.05.2016, а тому скарга була подана у межах встановленого строку.

Представник позивача під час судового розгляду адміністративної справи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

У запереченнях на адміністративний позов представник ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначив, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а тому рішення від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 329074,84 грн. було прийнято правомірно.

Представник Головного управління ДФС У м. Києві в запереченнях зазначив, що скарга ПАТ "Легбанк" від 09.06.2016 №11-303 передана на пошту 10.06.2016, з порушенням законодавчо встановленого терміну для подання скарги, оскільки відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення рішення від 24.05.2016 №0012071303 отримане представником позивача 30.05.2016.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи не забезпечення відповідачами участі повноважних представників у судовому засіданні, судом ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 26.02.2015 №135 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Легбанк", у зв'язку з чим 27.02.2015 рішенням №41 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Легбанк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Легбанк" Коваленка Олександра Володимировича.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до ПАТ "Легбанк" за період з 23.06.2015 до 13.05.2016 штрафні санкції 146201,23 грн. та нараховано пеню - 182873,61 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначене рішення отримано представником ПАТ "Легбанк 30.05.2016. Як убачається зі змісту позовної заяви, наведена обставина позивачем не заперечувалась.

Не погоджуючись з рішенням від 24.05.2016 №0012071303 ПАТ "Легбанк" подано до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу від 09.06.2016 №11-303 (вх. 24612/10 від 14.06.2016), яка рішенням від 07.07.2016 залишена без розгляду у зв'язку з порушенням встановленого терміну для подання скарги.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що підставами його прийняття слугували частина десята статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за якою на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та пункт 2 частини одинадцятої вказаної статті, відповідно до якої орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нараховані суми штрафу та пені позивачем не заперечувались, водночас позивач вважав оскаржуване рішення від 24.05.2016 №0012071303 протиправним, оскільки штраф та пеня застосовані під час процедури ліквідації ПАТ "Легбанк".

Зі змісту позовних вимог та заперечень на адміністративний позов ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві вбачається, що за наслідками перевірки позивача за період з 23.06.2015 до 13.05.2016 встановлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною дванадцятою цього Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як уже зазначалось, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 №135 про відкликання банківської ліцензії ПАТ "Легбанк" та ліквідацію банку, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.02.2015 №41, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Легбанк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Легбанк".

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції закону станом на час призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Легбанк") з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, виключено пункт 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На думку суду, наведене положення пункту 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підлягало застосуванню під час вирішення питання про застосування ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення від 24.05.2016 №0012071303. Відповідно положення частини дванадцятої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо обов'язку сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника, повинно було застосовуватись з урахуванням пункту 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині припинення нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.

Отже, у період з 27.02.2015 (дата призначення уповноваженої особи) по 11.08.2015 (останній день чинності правової норми) нарахування пені та штрафу згідно з рішенням ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 є протиправним.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає задоволенню в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 (дата початку періоду, за який проводилась перевірка) по 11.08.2015. Водночас, оскільки сторонами не надано доказів щодо сум несплаченого єдиного внеску, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок суми протиправно застосованих штрафних санкцій та нарахування пені.

Що стосується вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління державної фіскальної служби України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16, то суд, як уже вказувалось, зазначає, що позивач вважає протиправним залишення без розгляду скарги, оскільки строк слід відраховувати з дати передання рішення Уповноваженій особі банку.

Відповідно до пункту 3 Розділу II "Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308 первинна скарга повинна бути подана до відповідного головного управління ДФС в області, місті Києві протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги або рішення територіальних контролюючих органів про нарахування пені та накладення штрафу. Строк, встановлений для подання первинної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту. Датою передачі скарги на пошту вважається дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку на конверті або в повідомлені про вручення поштового відправлення.

Пунктом 1 Розділу VI цього Порядку передбачено, що процедура оскарження відповідно до цього Порядку закінчується останнім днем строку, передбаченого пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу III цього Порядку для подання скарги про перегляд рішення (вимоги) контролюючого органу, у разі, якщо така скарга не була подана в зазначений строк.

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача рішення від 24.05.2016 №0012071303 отримано 30.05.2016, про що свідчить розписка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Отже, строк подання скарги слід розраховувати саме з цієї дати, який сплив 09.06.2016, тому доводи позивача щодо необхідності враховувати обставину передання оскаржуваного рішення Уповноваженій особі є хибними.

З огляду на те, що позивачем не заперечувалась обставина надіслання скарги через поштове відділення 10.06.2016, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16 необґрунтованими, тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 по 11.08.2015.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6314,12 грн. (платіжне доручення від 28.07.2016 №4 та від 29.07.2016 №5). Оскільки, позов задоволено частково, з урахуванням частини задоволених вимог, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1234,00 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24 травня 2016 року №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23 червня 2015 року по 11 серпня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Легбанк" 1234,00 грн. (одна тисяча двісті тридцять чотири грн. 00 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Легбанк" (ідентифікаційний код 14291780, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 27).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39468461, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 23).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець