Рішення № 73810255, 04.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1438/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Роюк В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, на підставі довідок прокуратури Хмельницької області від 14.03.2014 року № 18-11 та прокуратури Херсонської області від 15.03.2018 року № 18-18;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ та припинити її виплату;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, на підставі довідок прокуратури Хмельницької області від 14.03.2014 року № 18-11 та прокуратури Херсонської області від 15.03.2018 року № 18-18;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що з квітня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 60 відсотків від місячної заробітної плати та продовжує працювати в прокуратурі Хмельницької області на посаді першого заступника прокурора.

Вказує, що 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, де частина 1 статті 86 передбачає, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку за наявності на день звернення не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Зазначає, що його вислуга років перевищує 23 роки 6 місяців, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів є більм за 13 років 6 місяців, що, на думку позивача, дає йому право на отримання пенсії на підставі статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII.

У зв'язку із цим, 15.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про скасування рішення відповідача щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ та припинення її виплати.

Також у вказаній заяві позивач просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, на підставі довідок прокуратури Хмельницької області від 14.03.2014 року № 18-11 та прокуратури Херсонської області від 15.03.2018 року № 18-18.

Однак, відповідач листом від 22.03.2018 року № 708/9-15 повідомив позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.03.2018 року № 11/03 йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02 березня 2015 року, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

У зв'язку з цим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02 березня 2015 року не скасовано, його положення в частині, що стосуються спірних правовідносин не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно, з вказаної дати, тобто з 01 червня 2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час звернення позивача за призначенням пенсії у більшому розмірі Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з квітня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 60 відсотків від місячної заробітної плати та продовжує працювати в прокуратурі Хмельницької області на посаді першого заступника прокурора.

15.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про скасування рішення відповідача щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ та припинення її виплати.

Також у вказаній заяві позивач просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, на підставі довідок прокуратури Хмельницької області від 14.03.2014 року № 18-11 та прокуратури Херсонської області від 15.03.2018 року № 18-18.

Проте, відповідач листом від 22.03.2018 року № 708/9-15 повідомив позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.03.2018 року № 11/03 йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII.

Вважаючи таку відмову незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначались статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась).

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року, до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ внесено зміни.

До внесення відповідних змін в частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у ній зазначалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", яка діє з 01.01.2015 року.

Аналогічних змін зазнала і частина 20 статті 86 нового Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, де визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість, станом на цей час Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не приймався.

Як видно з матеріалів справи, 15.03.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій, зокрема, просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII, на підставі довідок прокуратури Хмельницької області від 14.03.2014 року № 18-11 та прокуратури Херсонської області від 15.03.2018 року № 18-18.

Суд звертає увагу на те, що попередньо позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

Отже, фактично вказана заява позивача спрямована на перерахунок його пенсії, однак з урахуванням статті 86 нового Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що на час розгляду пенсійним органом заяви позивача, умови та порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, відповідно відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законом України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII.

Крім того, як зазначається вище, 14 жовтня 2014 року було прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VIІ.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень цей закон набрав чинності з 15 липня 2015 року, крім окремих положень, які вступили в силу раніше або пізніше зазначеної дати.

В преамбулі закону вказано, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Отже, даний закон носить спеціальний характер, тобто його застосування є пріоритетним у правовідносинах, учасником яких є органи прокуратури, прокурори та інші працівники органів прокуратури, включаючи правовідносини, які виникають з приводу соціального, матеріально-побутового забезпечення прокурорів.

В той же час після прийняття, але до моменту набрання чинності новим Законом України "Про прокуратуру", а саме 02 березня 2015 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набув чинності 01 квітня 2015 року, крім деяких положень.

В пункті 5 Перехідних положень цього закону зазначається, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до ряду законів, зокрема, й Закону України "Про прокуратуру".

Оскільки зазначений закон не скасований, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно з вказаної дати призначення та виплата всіх пенсій на підставі Закону України "Про прокуратуру" припиняється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 672/1231/17.

Щодо вимоги позивача скасувати рішення відповідача щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ та припинити її виплату, то суд звертає увагу на таке.

Право на пенсію позивачем реалізовано ще у квітні 2015 року. Нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення, підтвердженням чого є протокол управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці - Подільському Хмельницької області від 05.05.2015 року № 1990.

Таким чином, оскільки позивачу призначена пенсія на умовах Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, у нього відсутні підстави для призначення пенсії за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 10.10.2014 року № 1697-VII.

Зважаючи на це, у суду відсутні будь - які правові підстави для скасування вказаного рішення відповідача, оскільки воно цілком відповідає вимогам законодавства, чинного на час призначення пенсії позивачу.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах, відповідач діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства.

Таким чином, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 29000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 травня 2018 року

Головуючий суддя В.К. Блонський