Рішення № 73810115, 23.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/787/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представників позивача Романюка В.М., Залуцького В.Н., представниківідповідача: Карповича В.М., Напорчука О.В., свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14.12.2017 №0011021406, складене Головним управління ДФС у Хмельницькій області на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.10.2017 №2289/14-06/39702233.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки працівниками контролюючого органу встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства та складений акт від №2289/14-06/39702233 від 18.10.2017, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 №0011021406.

Із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та зазначає, що висновки, викладені в Акті перевірки є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Вказує, що реальність здійснення господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Будтех-пром" підтверджується первинними документами. Всі необхідні первинні бухгалтерські документи на отримання товару, послуг були у позивача в наявності та надані для перевірки.

Щодо взаєморозрахунків із обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" за договором безвідсоткової цільової позики позивач зазначив, що норми Податкового Кодексу України не містить жодних обмежень щодо форми та способу оплати податку постачальникам товарів (робіт, послуг). Зокрема, не вказує на виключно грошову форму оплати особисто покупцем, а також не зазначається, що оплата не може бути здійснена повіреним від імені покупця. Зазначене вказує на те, що відповідач за відсутності правових підстав зменшив суму бюджетного відшкодування ПДВ, чим порушив права та інтереси позивача.

Враховуючи викладене, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог. Вказали, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки перевіркою встановлено, що ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" в порушення п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198, абз."б" п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 на 117600,00 грн., за березень 2016 на 419972,00 грн. та за квітень 2016 на 651516,00 грн., а також занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) в розмірі 55237,00 грн.

Вказує, що згідно договору підряду від 24.07.2015 №1 укладеного між ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" та ТОВ "Будтех-пром", останній зобов'язується надати підрядні послуги з будівництва. Враховуючи те, що у ТОВ "Будтех-пром" відсутня необхідна кількість працюючих, перевіркою зроблено висновок, що господарські операції спрямовані на завищення податкового кредиту з ПДВ, не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами та не підтверджено зв'язок отриманих послуг з веденням діяльності підприємства (відсутня ділова мета отримання таких послуг), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Проскурівбудмеханізатор".

Крім того, представники відповідача наголосили, що право платника ПДВ на бюджетне відшкодування залежить лише від оплати останнім сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах. Оскільки ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", як отримувач товарів/послуг, не здійснило сплату ПДВ своїм постачальникам, а така оплата проведена третіми особами - ОК "ЖБК "Рівненська брама", то суми ПДВ, заявлені позивачем не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2018 відкрите провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд даної справи в колегіальному складі, оскільки справа, яка розглядається відповідно до ст.32 КАС України розглядається суддею одноособово та є справою незначної складності і не потребує розгляду в колегіальному складі.

Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання про виклик свідків та ухвалив викликати в якості свідків службових осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин по справі суд задовольнив подане клопотання та витребував докази відповідно до ухвали від 26.03.2018.

Також ухвалою від 26.03.2018 суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу №822/787/18 до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

18.10.2017 Головне управління ДФС у Хмельницькій області склало Акт №2289/14-06/39702233 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (ЄДРПОУ 39702233) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за лютий, березень та квітень 2016, згідно висновків якого:

1) завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 на 117600,00 грн., за березень 2016 на 419972,00 грн. та за квітень 2016 на 651516,00 грн.

2) занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) в розмірі 55237,00 грн.

Позивач подав заперечення на вказаний Акт, за результатом розгляду яких відповідач була надав відповідь №19863/22-01-14-06/10 від 18.10.2017 у якій зазначалось, що копії документів, наданих до заперечення, не спростовують висновків акту перевірки.

На підставі Акту перевірки №2289/14-06/39702233 14.12.2017 Головне управління ДФС у Хмельницькій області винесло оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "В1" за №0011021406, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1189098,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 297272,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14.12.2017 №0011021406 позивач оскаржив у адміністративному та у судовому порядку.

IV. ОЦІНКА СУДУ.

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги, суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.11 ст.201 ПК України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 201.4, 201.6 ст.201 ПК України, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При дослідженні господарських взаємовідносин, суд встановив, що 24.07.2015 між ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (Замовник) та ТОВ "Будтех-пром" (підрядник) був укладений договір підряду з виконанням функцій Служби Замовника №1.

Згідно даного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на підставі наданої замовником проектної документації, відповідно до умов даного договору надати підрядні послуги з будівництва об'єкту будівництво кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному (І черга) загальною площею 32000 га на території м. Рівне, вул. Костромська та Гагаріна.

24.07.2015 представниками ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (замовник), ТОВ "Будтех-Пром" (підрядник) та обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська брама" було підписано додаткову угоду до вищезазначеного договору підряду з виконанням функцій служби замовника №1, відповідно до якої виконання обов'язку замовника щодо оплати робіт може бути покладено відповідно до ст.528 ЦК України на третю особу - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська Брама".

Реальність господарських операцій між даним суб'єктами підтверджують документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, а саме: Договір підряду від 24.07.2015, Додаткова угода від 24.07.2015 до договору підряду, довідки про вартість виконаних робіт, одиничні розцінки та фактично виконані роботи на об'єкті "Квартал житлової і громадської забудови на вул. Костромська і Гагаріна у м. Рівне", Акти приймання виконаних будівельних робіт №032-2015-БТП, Акт №033-2015-БТП, Акт №034-2015-БТП, підсумкові відомості ресурсів, Відомість витрачених ресурсів витрат замовника, Акт звірки взаєморозрахунків, видаткові та податкові накладні.

Вказані документи були дослідженні при проведенні перевірки ТОВ "Проскурівбудмеханізатор". Допитані в якості свідків службові особи ГУ ДФС у Хмельницькій області, підтвердили наявність у матеріалах перевірки зазначених документів, однак вважають, що вони не спростовують висновку Акту перевірки та підтверджують виявлені порушення з боку позивача.

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно того, що ТОВ "Будтех-пром" здійснював будівельні роботи власними силами та зазначає, що відповідно до ухвали, суд витребував у відповідача копії документів згідно Опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 07.09.2016 ТОВ "Будтех-пром", а саме: Довідки про вартість виконаних робіт та витрати, Акти приймання виконаних будівельних робіт від ТОВ КП "Стандарт-ІФ", ТОВ БВК "Петра", договори поставки та підряду, зокрема з ПАТ "Мехбудсервіс".

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, штату працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки податковим органом не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна. Неперебування контрагента за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ним діяльності за іншою адресою.

Також суд зауважує, що посилання відповідача на те, що Акти здачі-примання робіт (надання послуг), скріплені печатками сторін та підписами не є первинним документом, оскільки підпис міститься без зазначенням посади та прізвища особи є хибним, оскільки виконання зазначеного договору підтверджується наявними у позивача первинними документами, які стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у тому числі і податковими накладними, наявність яких відповідач не заперечує. Оплата проведена в повному обсязі, шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується платіжними дорученнями, заборгованості по розрахункам у позивача із контрагентами, які охоплені предметом перевірки, на дату проведення перевірки відповідачем не встановлено. Подальше використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, які були досліджені під час перевірки.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Щодо правовідносин між позивачем та ОК "ЖБК "Рівненська брама", суд вважає за необхідне зазначити, що 12.11.2015 представниками ОК "ЖБК "Рівненська Брама" (кредитор-повірений) та ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (позичальник-довіритель) було підписано договір безвідсоткової цільової позики, відповідно до умов якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову цільову позику, а останній зобов'язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її кредиторові (п.1.1. договору). Згідно із п.1.2 договору у зв'язку з тим, що між сторонами за цим договором налагоджуються тісні взаємовигідні тісні стосунки та перспективне довгострокове співробітництво, позика позичальнику надається на безвідсотковій (безоплатній) основі. Як передбачено п.2.1 договору, мета використання позики позиальником: здійснення оплати вартості будівельних робіт за договором підряду №1 від 24.07.2015, укладеним з ТОВ "Будтех-пром". Відповідно до п. 2.3. договору з моменту набуття права власності позичальником на грошові кошти кредитора, відносини щодо виконання наступних юридичних дій регулюються елементами договору доручення, а саме позичальник виступає довірителем, а кредитор - повіреним. За цим договором повірений (кредитор) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя (позичальника) здійснювати наступні юридичні дії: проводити від імені і за рахунок довірителя оплату вартості будівельних робіт, виконаних згідно договору підряду №1 від 24.07.2015, укладеного між довірителем та ТОВ "Будтех-пром" (п. 2.4. договору). Цей договір є достатнім для виконання повіреним своїх обов'язків і не потребує видачі останньому довіреності для підтвердження його представницьких повноважень. Згідно з п.4.2 договору позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагента позичальника, а саме: ТОВ "Будтех-пром", в якості виконання обов'язку щодо оплати робіт за ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" згідно додаткової угоди до договору підряду № 1 від 24.07.2015. Як передбачено п.4.3 договору, позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання, з цього часу вважається, що позичальник набув права власності на грошові кошти кредитора, та одночасно надав кредитору (повіреному) розпорядження здійснити оплату за позичальника (довірителя).

На виконання договору ОКК "ЖБК "Рівненська брама" здійснив фактичну оплату ТОВ "Будтех-пром" від імені та за рахунок ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", що підтверджується повідомленнями про здійснення оплати та платіжними дорученнями №106 від 13.11.2015, № 156 від 08.12.2015, 165 та №166 від 25.12.2015, №173 від 29.07.2015, №179 від 29.12.2015, №210 від 22.01.2016.

Суд вважає, що твердження відповідача, щодо відсутності фактичної оплати, не відповідають фактичним обставинам справи, так як ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" виконало грошові зобов'язання перед постачальником (ТОВ"Будтех-пром") у загальній сумі 1542382,59 грн. шляхом вчинення дій від його імені повіреним (ОК ЖБК "Рівненська брама") на підставі договору безвідсоткової цільової позики від 12.11.2015.

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Враховуючи зазначену норму та умови договору безвідсоткової цільової позики від 12.11.2015, вищезазначена оплата у загальній сумі 1542382,59 грн., була вчинена за рахунок до довірителя - ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", так як право власності на грошові кошти виникало в момент прийняття банківською установою Кредитора платіжного доручення до виконання. ОК ЖБК "Рівненська брама" здійснював оплату вартості товарів, робіт, послуг не як самостійний платник, а діяв як повірений від імені ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", створюючи цивільні права та обов'язки саме для довірителя - ТОВ "Проскурівбудмеханізатор".

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються висновки контролюючого органу щодо нездійснення ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" господарських операцій з контрагентами, викладені в Акті перевірки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача про визнання їх протиправними та скасування слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" (вул. Старокостянтинівське шосе, 26, м. Хмельницький, 29001, код ЄДРПРОУ (39702233) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ (39492190) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14.12.2017 №0011021406, складене Головним управління ДФС у Хмельницькій області на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.10.2017 №2289/14-06/39702233.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" судовий збір в розмірі 22295 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 квітня 2018 року

Головуючий суддя Г.В. Лабань