Рішення № 73809985, 04.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 травня 2018 р. № 820/2629/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (Балаклійський відділ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (Балаклійський відділ) (вул. Соборна, буд. 45,м. Балаклія,Балаклійський район, Харківська область,64200 , код ЄДРПОУ 41248550 ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №5360/02.1-01/50 від 13.12.2017 року Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії";

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату перерахованої пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він перебуває на обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. При отриманні пенсії за жовтень і листопад 2017 року позивачу стало відомо, що відповідач з 01 жовтня 2017 року невірно нараховував та виплачував йому державні пенсії (основну та додаткову) і звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Рішенням № 5360/02.1-01/50 від 13.12.2017 року відповідач відмовив йому в перерахунку призначеної пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії. Позивач не погоджується з таким висновком відповідача та просить задовольнити адміністративний позов, посилаючись на доводи викладені в ньому.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року відповідачем було надано відзив у строк встановлений судом, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, у зв'язку з тим, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу згідно статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, що згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 31.10.2012 року, ОСОБА_1. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 ( а.с.10).

Згідно з вкладкою НОМЕР_3 до посвідчення громадянина(ки), який(яка) постараждав(ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС( категорія1) ( а.с.10).

Копією довідки від 10.04.2002 року № 003691 підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.08.1987 року по 15.08.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.11).

Із копії довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ № 681600 вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, 10.02.2014 року проходив огляд, група інвалідності друга з 10.02.2014 року, безстроково, причина інвалідності захворювання пов'язане з виконанням робіт при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.13).

Згідно копії експертного висновку Харківської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх професійного характеру від 15.03.2012 р. №13278 у ОСОБА_1 захворювання пов'язане з виконанням обов'язково - військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 12).

Із копії посвідчення серії НОМЕР_4, виданого 13.02.2014 р. встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплату основної державної пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

Рішенням від 13.12.2017 року № 5360/02.1-01/50 Зміївським ОУПФУ Харківської області позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зазначений перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796-ХІІ) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 Закону № 796-ХІІ, визначено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які:

- безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців;

- працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості;

- а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь:

- у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань,

- у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу вищезазначених правових норм у вищевказаних редакціях вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Отже, відповідно до зазначеної норми Закону право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є у наступних категорій осіб, які внаслідок прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стали особами з інвалідністю:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 2 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, пенсія по інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року має бути виплачена зазначеним особам.

Також суд зазначає, що проходження строкової служби віднесено до осіб, що брали участь у військових навчаннях та не завжди може відноситись до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

Суд звертає увагу на Постанову Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 р. N 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова) згідно якої Кабінетом Міністрів України було внесено зміни Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, Пенсійному фонду України було доручено забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.

Пунктом 3 Постанови прямо встановлено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Суд звертає увагу і на те, що зазначеною Постановою доповнено пункт 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 9-1 такого змісту: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Тобто, за бажанням усіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Згідно до вимог статей 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116 Конституції України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, акт прямої дії.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (Балаклійський відділ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №5360/02.1-01/50 від 13.12.2017 року Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії".

Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з 01.10.2017 перерахунок та виплату перерахованої пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04.05.2018 року.

Суддя О.М. Тітов