Ухвала суду № 73809982, 02.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 р. Справа № 820/3196/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Зміївське об'єднане управління пенсійного фонду України Харківської області щодо невиплати позивачу пенсії;

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління пенсійного фонду України Харківської області поновити щомісячно нарахування та виплату пенсії позивача з 01.03.2016.

Разом з поданням заявник подав клопотання про відстрочення у сплаті судового збору. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що пенсія була єдиним джерелом доходу, проте відповідач припинив сплачувати позивачу пенсію.

Відповідно до положень ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В роз'ясненнях, які викладені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В даному випадку позивачем не надано жодного доказу відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами той факт, що позивач не отримує доходу з інших джерел, окрім Пенсійного фонду України, що може бути підтверджено, серед іншого, наприклад, довідкою з податкового органу, на обліку в якому перебуває позивач, про відсутність доходів у позивача протягом 2016-2017р.р., випискою по рахунку в банку.

Позивач, 26.04.2018 звернувшись до суду з позовом, просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на те, що пенсія, яка йому не виплачується з 01.03.2016, є його єдиним джерелом існування. Проте, суд зазначає, що не звернення протягом двох років до суду з позовом про зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії ставить під сумнів вказаний довід позивача, оскільки відсутність єдиного джерела існування мало б спонукати особу до пришвидшення вирішення питання щодо поновлення йому виплати пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено на 2018 рік розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1762 гривні.

З огляду на викладене, сума судового збору за подачу даного позову складає 704,80 грн.

Позивачем не надано доказу сплати судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, суд зауважує, що виходячи з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено місце проживання чи перебування, як вул. Пушкінська, б.21, Балаклійський район, Харківська область, 64270, тобто без вказані населеного пункту.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст. ст.160, 161 КАС України.

Щодо заяви позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що згідно положенням ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1ст. 122 КАС України).

Суд зауважує, що право доступу до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, передбачені законом строки давності.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (заява №20347/03), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996, "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" від 13.07.1995 .

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду, подавши позов з документами 26.04.2018, із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце, починаючи з березня 2016 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій позивач посилався на те, що через події АТО позивач був вимушений покинути місце проживання та тривалий час проживати у родичів як на території РФ, так і в інших місцях, а також бути на їх утриманні.

Також позивач зазначив, що тільки після звернення у листопаді 2017 року до відповідача для з'ясування причин невиплати пенсії, позивач дізнався про своє порушене право.

Проте, суд зазначає, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Будь - яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем не надано до суду.

Водночас будь - яких доказів на підтвердження дати, коли позивач дізнався про порушення його права, лист 2017 року, позивачем також не надано.

При цьому, суд зазначає, що згідно положень ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду є необґрунтованим.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтованими підставами пропуску позивачем строку на звернення до суду, разом з доказами поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі, сплативши 704,80 грн. судового збору на розрахунковий рахунок 31217206784011, одержувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова , код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22030001, або надати суду докази неможливості сплати судового збору, яким може бути довідка з податкового органу, на обліку в якому перебуває позивач, про відсутність доходів у позивача протягом 2016-2017р.р., виписка по рахунку в банку, разом з заявою про відстрочення сплати судового збору. Водночас, привести позовну заяву, у відповідність ст. 160 КАС України та подати до суду, разом з копією для відповідача.

Також позивач має подати до суду докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 160,161,169, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мар'єнко Л.М.