Рішення № 73809966, 04.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1050/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3438 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 50369,02 грн. та зобов'язати виплатити останню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в ЗСУ, останнє місце служби - ВЧ А3438 до 18.01.2018. Наказом командира ВЧ А3438 від 11.01.2018 № 9 позивач звільнений з лав ЗСУ. Під час проходження військової служби позивач був зарахований на речове забезпечення та отримував (при наявності) речове майно на складі військової частини. Однак постачання майна здійснювалося не повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по речовому майну. Згідно постанови КМУ від 16.03.2016 № 178 позивач звернувся із рапортом від 21.11.2017 № 4714 про оформлення довідки щодо вартості речового майна, що належить йому, за результатами опрацювання якого позивачем отримано довідку № 18 від 22.11.2018 про вартість майна на загальну суму 50369,02 грн. В подальшому позивач звернувся до ВЧ А3438 з рапортами від 24.11.2017 № 4768 про виплату грошової компенсації вартості речового майна, а також від 11.01.2018 № 9 про включення суми грошової компенсації в наказ про звільнення, які задоволені. Згідно наказу від 11.01.2018 № 9 про звільнення позивача з військової служби, сума грошової компенсації за неотримане речове майно складає 50369,02 грн. Вказана сума підлягала виплаті позивачу при звільненні, проте з невідомих причин виплачена не була. Зважаючи на неправомірну бездіяльність відповідача, позивач звернувся за судовим захистом.

Ухвалою судді від 16.03.2018 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України на різних посадах. Останнім місцем служби була військова частина А3438.

Наказом командира військової частини А3438 від 11.01.2018 № 9 майора ОСОБА_1, звільненого наказом командуючого військ оперативного командування «Південь» № 1 від 03.01.2018 з військової служби у запас за п. «а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», направлено для зарахування на військовий облік до Доброславського РВК Одеської області як такого, що справи та посаду здав 11.01.2018.

Згідно з вищезазначеним наказом, ОСОБА_1, серед іншого, належить виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 50369,02 грн., однак фактичної виплати такої компенсації не відбулося, що зумовило позивача звернутись з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно частини першої статті 9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Так, пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

У відповідності до абзаців першого та третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

На час вирішення судом спору, докази виплати ВЧ А3438 грошової компенсації за неотримане речове майно в матеріалах справи відсутні, що свідчить про допущення відповідачем неправомірної бездіяльності.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що хоча суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За обставин справи, відповідачем не наведено жодних доводів проти адміністративного позову та не зазначено будь-яких причин нездійснення виплати позивачеві суми грошової компенсації за неотримане речове майно.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом стягнення з ВЧ А3438 на користь позивача відповідної суми грошової компенсації за неотримане речове майно.

Керуючись ст.ст. 242-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; НОМЕР_1) до Військової частини А3438 (67569, Одеська область, Лиманський (Комінтернвський) район, с. Красносілка, ВЧ А3438; 07947228) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3438 щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 50369,02 грн.

Стягнути Військової частини А3438 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 50369,02 грн. (п'ятдесят тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 2 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк