Рішення № 73809776, 24.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3207/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.11.2017, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу відповідача №2641 від 10.08.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення із займаної посади;

- визнати протиправним та скасувати частково наказ відповідача №703 о/с від 06.09.2017, згідно з витягом без номера від 06.09.2017 про звільнення позивача зі служби в поліції;

- поновити позивача на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області (далі - Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області) та допустити до негайного виконання;

- стягнути на користь позивача з Головного управління Національної поліції у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по дату винесення рішення.

Ухвалою від 20.09.2017 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про грубе порушення позивачем службової дисципліни та наклав на нього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначає про те, що 09.06.2017 він разом з іншими працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 заступив до несення служби на відповідному маршруті патрулювання. В с.Березець Городоцького району на узбіччі дороги позивач побачив скутер та чоловіка (яким в подальшому виявися ОСОБА_5.) з явними ознаками алкогольного сп'яніння. З метою запобігання вчинення вказаною особою правопорушень працівники патрульної поліції доставили ОСОБА_5 до його місця проживання. Жодних грошових коштів (хабара) від вказаної особи позивач не отримував. Адміністративні матеріали не складались, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу правопорушення.

Позивач також вказує, що в матеріалах службового розслідування є довідки від 25.07.2017 про результати психофізіологічних обстежень з використанням поліграфа, які не є належним засобом доказування, оскільки складені з порушенням процедури. Крім того, перевірка на детекторі брехні в Україні не є доказом, оскільки носить ймовірний характер.

Позивач зазначає, що оскільки службове розслідування розпочате за фактом відкриття кримінального провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, то неможливим є застосування до працівників поліції будь-яких дисциплінарних стягнень до набрання законної сили обвинувальним вироком суду у вказаному кримінальному провадженні.

Також позивач вказує на недоліки в порядку проведення та оформленні результатів службового розслідування, зокрема, не визначено голову комісії з проведення службового розслідування, порушено строк його проведення, не здійснено одночасне опитування осіб, в поясненнях яких є очевидні розбіжності. Позивач вважає, що при проведенні службового розслідування безпідставно надано перевагу поясненням ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та не враховано його доводів, а також пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4

Позивач наполягає на тому, що висновки відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного порушення є передчасними та ґрунтуються на припущеннях, а його звільнення зі служби в поліції є протиправним. Просить суд поновити його на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник позивача подала до суду додаткові пояснення від 27.11.2017, в яких зазначає про те, що відповідач протиправно продовжив строк службового розслідування при відсутності для того вагомих підстав. Представник позивача також зазначає, що довідка про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017 не може бути належним доказом у справі. Також представник позивача звертає увагу на розбіжності в поясненнях очевидців спірних подій.

22.01.2018 представник позивача подала до суду додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду на те, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що вони не були очевидцями спірних подій, а підписали пояснення від 26.06.2017, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

12.03.2018 представник позивача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що ОСОБА_5 не притягнуто до адміністративної відповідальності, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 13.02.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами службового розслідування встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Суть порушення полягає в зупинці ОСОБА_5, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та без відповідних документів. Після цього позивач доставив ОСОБА_5 до його місця проживання, не вживши належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склавши щодо правопорушника відповідних адміністративних матеріалів. Факт вчинення позивачем належним чином підтверджується матеріалами службового розслідування, тому його правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_1 працював на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області.

15.06.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області розпочато кримінальне провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за зверненням ОСОБА_5 по факту вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками патрульної поліції в розмірі 500 євро за не притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом (скутером) в стані алкогольного сп'яніння.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 15.06.2017 №1996 призначено проведення службового розслідування за фактом відкриття СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінального провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 КК України. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 31.07.2017 (далі - Висновок службового розслідування).

У матеріалах вказаного службового розслідування є пояснення позивача від 15.06.2017, інспектора СРПП №4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16.06.2017, поліцейського СРПП №4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 від 16.06.2017. У вказаних поясненнях зазначено, що 09.06.2017 вони спільно здійснювали патрулювання у Городоцькому районі Львівської області. Близько 22 год. в с.Березець вони помітили скутер та невідомого чоловіка (яким виявився ОСОБА_5.), яких ходив біля нього. Від ОСОБА_5 було чути запах алкоголю. З метою запобігання вчинення ОСОБА_5 правопорушень працівники поліції прийняли рішення про доставлення його службовим автомобілем до місця проживання. З будинку, в якому проживає ОСОБА_5 вийшла його дружина, яка забрала скутер та чоловіка. Жодних грошових коштів ні від ОСОБА_5, ні від його дружини працівники поліції не вимагали та не отримували. Протокол про вчинення ОСОБА_5 поліцейські не складали, у зв'язку з відсутністю підстав для його складення.

З пояснень ОСОБА_6 від 23.06.2017 вбачається, що 09.06.2017 в с.Березець Городоцького району її чоловіка ОСОБА_5 зупинили 3-є поліцейських. Вони пояснили, що її чоловік керував скутером у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим щодо нього складатимуть протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейські запропонували свідку та її чоловіку заплатити їм 1000 доларів США за не притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. Проте, у свідка такої суми не було. Тому, вона запропонувала поліцейським 500 євро. У відповідь поліцейські взяли вказану суму грошових коштів та висадили ОСОБА_5 зі службового автомобіля. Свідок зазначає, що вказані події спровокували численні сварки між нею та чоловіком, після однієї з яких 14.06.2017 ОСОБА_5 зателефонував в поліцію та повідомив про отримання працівниками поліції хабара. Наступного дня 15.06.2017 працівники поліції приїхали до дому свідка в с.Березець, повернули їй гроші та попросили вибачення.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 від 23.06.2017 він їхав скутером с.Березець Городоцького району 09.06.2017 до своєї матері, яка проживає в сусідньому селі. Його зупинив автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли троє поліцейських. Вказані поліцейські посадили ОСОБА_5 в патрульний автомобіль та повезли його додому. Дорогою вони зустріли дружину свідка - ОСОБА_6 Двоє поліцейських вийшли з патрульного автомобіля та почали розмовляти з ОСОБА_6 Після вказаної розмови ОСОБА_5 випустили зі службового автомобіля та вони з дружиною пішли додому, де вона розказала йому, що дала працівникам поліції 500 євро за не притягнення його до адміністративної відповідності. 14.06.2017 ОСОБА_5 зателефонував в поліцію та повідомив про одержання працівниками поліції хабара. Наступного дня вказані працівники поліції приїхали до нього додому та повернули кошти у сумі 500 євро, після чого він відкликав свою заяву з поліції.

Відповідно до пояснень від 26.06.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вони 09.06.2017 бачили як патрульний автомобіль зупинив скутер, на якому їхав ОСОБА_5 Крім того, чули, як вказані працівники поліції погрожували ОСОБА_5 складенням протоколу у справі про адміністративне правопорушення, після чого посадили його в патрульний автомобіль. Наступного дня від мешканців села вони довідались, що працівники поліції від ОСОБА_5 вимагали хабар у сумі 1000 євро за непритягнення його до адміністративної відповідності. В результаті дружина ОСОБА_5 передала працівникам поліції 500 євро.

У матеріалах службового розслідування є довідка про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017. Вказаним обстеженням встановлено, що в ході його проведення виявлені реакції, які як суперечать (інформація з приводу зупинки транспортного засобу та доставки водія до його помешкання), так і підтверджують (відсутність позитивних реакцій на запитання з приводу отримання грошей) повідомлену ОСОБА_4 інформацію в процесі його опитування по факту отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 працівники Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зупинили ОСОБА_5, який в порушення ст.ст.124, 130 КпАП України керував транспортним засобом з ознаками явного алкогольного сп'яніння без відповідних документів водія. Вказані працівники ГУ НП у Львівській області доставили водія до його помешкання, не вжили належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склали щодо нього відповідних адміністративних матеріалів, чим порушили ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 розд.1, п.1 розд.2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2 розд.7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796.

Відповідно до п.1 наказу відповідача №2641 від 10.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 розд.1, п.1 розд.2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2 розд.7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з наказом відповідача №703 о/с від 06.09.2017 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

29.09.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12017140180000517 від 15.06.2017 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області складу кримінального правопорушення.

Спір між сторонами виник щодо правомірності звільнення позивача зі служби в поліції.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» .

Так, відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із вказаним Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Із положень ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» випливає, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - Правила №1179) .

Відповідно до п. 1 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також вказаними Правилами.

В пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII зазначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).

Так, відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

В свою чергу, в розумінні ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту. Так, зокрема із положень вказаної статті, випливає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Оцінюючи доводи позивача щодо порушення процедури проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою вказаної комісії.

Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 15.06.2017 №1996 призначено проведення службового розслідування, у зв'язку з одержанням інформації від СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області про відкриття кримінального провадження №12017140180000517 за ч.3 ст.368 КК України. Проведення службового розслідування доручено інспектору ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_9 До проведення службового розслідування залучено старшого оперуповноваженого в ОВС Львівського управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_10

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що службове розслідування проведене з порушенням п.3.2 Інструкції, оскільки таке проведене інспектором ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_9 з залученням старшого оперуповноваженого в ОВС Львівського управління ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_10 Формальне не зазначення голови комісії з проведення службового розслідування не може бути підставою для спростування його висновків.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, строк проведення службового розслідування продовжувався згідно з рапортом від 11.07.2017. Підставою для продовження строку проведення службового розслідування стала необхідність проведення опитування за допомогою поліграфа.

Суд зазначає, що продовження строку проведення службового розслідування здійснено в порядку, передбаченому п. 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230. Водночас, оцінка поважності причин для продовження такого строку належить до виключних повноважень начальника ГУ НП у Львівській області та не підлягає додатковому аналізу судом.

З огляду на наведене, строк притягнення позивача до відповідальності відповідач не пропустив.

Суд не бере до уваги довідку про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017, оскільки така не відповідає критерію достовірності доказу, встановлено ст.75 КАС України.

Суд відхиляє доводи позивача та його представника про те, що під час службового розслідування надавались переваги поясненням одних осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.) перед поясненнями інших (ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.), а також про існуючі розбіжності між поясненнями вказаних осіб, виходячи з наступного. Суд з метою перевірки обставин, викладених у поясненнях, відібраних в ході проведення службового розслідування, допитав в судових засіданнях 20.12.2017, 22.01.2018, 14.02.2018, 12.03.2018 зазначених осіб. За результатами допиту свідків суд, керуючись принципом офіційного з'ясування обставин у справі, надав оцінку їхнім показам відповідно до вимог ст.90 КАС України, та встановив якою мірою різні покази свідків вплинули на обґрунтованість висновків службового розслідування.

Відповідно до п.п.8.1 - 8.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

Суд враховує, що висновок службового розслідування від 31.07.2017 відповідає вимогам п.п.8.1 - 8.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, а тому, доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Щодо доводів позивача про те, що при проведенні вказаного розслідування відповідач зобов'язаний керуватися лише матеріалами кримінального провадження №12017140180000517 від 15.06.2017, то такі є безпідставними виходячи з такого. Вказані матеріали стали підставою для призначення службового розслідування. Проте, відповідач при виявленні фактів, які стосуються порушення працівниками ГУ НП у Львівській області службової дисципліни, не обмежений матеріалами вказаного кримінального провадження, і відповідно встановлює наявність чи відсутність складу дисциплінарного правопорушення, на підставі доказів, зібраних в ході проведення службового розслідування.

Надаючи оцінку правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд вказує, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

Згідно із ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Суд встановив, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведення службового розслідування. Вказаним розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 позивач та ще двоє працівників поліції зупинили ОСОБА_5, який керував транспортним засобом (скутером) з явними ознаками алкогольного сп'яніння та без відповідних документів.

Факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 ввечері 09.06.2017 підтвердила його дружина ОСОБА_6, допитана як свідок в судовому засіданні 12.03.2018. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні 20.12.2017 зазначили, що 09.06.2017 від ОСОБА_5 вони чули різкий запах алкоголю, на підставі чого дійшли висновку про перебування ним у стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 12.03.2017 пояснив, що він керував скутером в той час як його «підрізав» автомобіль патрульної поліції, в якому, зокрема, перебував позивач.

З наведених показів свідків вбачається, що 09.06.2017 ОСОБА_5 керував скутером з ознаками алкогольного сп'яніння, під час чого був зупинений працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4

У судовому засіданні 20.12.2017 свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначили, що ОСОБА_5 не керував скутером, а лише стояв поруч з ним. Суд критично оцінює вказані покази свідків, оскільки такі прямо зацікавлені в результаті розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення позивач не складав. Вказаний факт визнається позивачем.

З наведеного вбачається, що 09.06.2017 позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час патрулювання в с.Березець Городоцького району зупинили ОСОБА_5, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та без відповідних документів. Після цього позивач доставив ОСОБА_5 до його місця проживання, не вживши належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склавши щодо правопорушника відповідних адміністративних матеріалів.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що доказом відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку є те, що станом на час розгляду справи ОСОБА_5 не притягнуто до адміністративної відповідності. Суд зазначає, що не притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення стало наслідком неналежного виконання позивачем своїх обов'язків щодо фіксації та документування вказаного правопорушення, а також складання щодо правопорушника відповідних адміністративних матеріалів.

Суд не бере до уваги пояснення від 26.06.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відібрані під час службового розслідування, оскільки в судових засіданнях 20.12.2017 та 14.02.2018 свідки від вказаних пояснень відмовились, зазначивши, що на місці події присутніми не були, жодних пояснень щодо цього не надавали, із змістом пояснень, які містяться в матеріалах службового розслідування, їх ніхто не ознайомлював, проте підписали такі на прохання капітана поліції ОСОБА_9

Суд також не враховує покази інспектора ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_9, допитаного у судовому засіданні 22.01.2018, оскільки той не був свідком спірних подій, а лише відбирав пояснення від учасників справи.

Суд відхиляє доводи позивача про неможливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, що підтверджується постановою СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області від 29.09.2017 про закриття кримінального провадження №12017140180000517 від 15.06.2017. Суд зазначає, що в межах вказаного кримінального провадження з'ясовувався факт отримання позивачем та іншими працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 незаконної винагороди від ОСОБА_5 за не притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому, факт закриття кримінального провадження не виключає наявності складу дисциплінарного правопорушення, оскільки це різні види юридичної відповідальності.

У судовому засіданні 12.03.2018 свідок ОСОБА_5 підтвердив, що перебуваючи в автомобілі патрульної поліції разом з позивачем 09.06.2017, він чув як працівники Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали від його дружини кошти за не притягнення його до адміністративної відповідальності. Водночас, ОСОБА_6 пояснювала, що не має такої суми коштів (1000 доларів США), просила не складати щодо нього протокол за меншу суму грошей.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні 12.03.2018 підтвердила, що передала працівникам поліції кошти (500 євро) за не притягнення її чоловіка до адміністративної відповідальності. Згодом, після дзвінка до поліції з заявою про вчинення злочину - отримання хабара працівниками поліції, вказані кошти їй повернули. Свідок зазначила, що не пам'ятає точно, ні кому саме вона передавала кошти, ні хто їй їх повертав.

Оцінюючи вказані обставини суд зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків щодо фіксації та документування правопорушення, вчиненого ОСОБА_5, та не складання щодо нього відповідних адміністративних матеріалів. Факт керування ОСОБА_5 09.06.2017 скутером у стані алкогольного сп'яніння, як і факт відсутності належного документування зазначених обставин позивачем повністю встановлено під час судового розгляду справи. При цьому, одержання позивачем неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за не притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не вказано серед підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а тому, вказана обставина не підлягає доказуванню під час розгляду справи.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до положень ст.14 Закону України «Про Національну поліцію» при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача, відповідач правомірно враховував тяжкість вчиненого ним проступку, а також надання неправдивих пояснень під час службового розслідування щодо фактів, які підлягали з'ясуванню. Тому, обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення пропорційний тяжкості вчиненого проступку.

Виходячи зі змісту посадових обов'язків та завдань, покладених на поліцейського, він зобов'язаний самостійно реагувати на будь-яке правопорушення та вживати передбачених законом заходів для його припинення та подальшої фіксації. Тому, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладене на ОСОБА_1 з урахуванням індивідуального характеру юридичної відповідальності.

З огляду на вказане, суд вважає, що за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 розд.1, п.1 розд.2 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2 розд.7 Положення про патрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України від 02.07.2015 №796, на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що п.1 наказу відповідача №2641 від 10.08.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення із займаної посади та наказ відповідача №703 о/с від 06.09.2017в частині звільнення зі служби поліції позивача є правомірними та скасуванню не підлягають. Тому, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 04.05.2018.

Суддя А.Г.Гулик