Рішення № 73809571, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року (о 17 год. 15 хв.)Справа № 808/2621/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Клюйка А.А.,

представника відповідача Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Група «Омега»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Група «Омега» (далі - ПрАТ «Група «Омега», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000591500 від 22.04.2015 (форма «В4»).

Ухвалою суду від 14.02.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 16 березня 2018 року.

Відповідно до ухвали від 16.03.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 23 квітня 2018 року.

23.04.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.04.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві, заяві про заміну підстав позову (вх. №20803 від 21.07.2017), поясненнях обставин справи від 12.09.2017 №102. Зокрема, зауважує, що у відповідності до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України посилання та аргументація в Акті камеральної перевірки на підставі якого складено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення, на будь-які інші акти перевірки є не припустимим, закон чітко визначає дані, які використовуються при проведенні камеральної перевірки, а саме виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Вказує також, що станом на 03.04.2015 (день складання Акту камеральної перевірки №15/15/33811202, на підставі якого прийняте податкове повідомлення рішення, що оскаржується за цим позовом), суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкових повідомлень-рішень за актами перевірок попередніх періодів були неузгодженими, у зв'язку з чим у позивача був відсутній обов'язок їх врахування. Крім того, звертає увагу суду, що у тексті акту камеральної перевірки відповідач посилається на порушення пунктів, які взагалі відсутні у тексті Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044. Щодо порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зазначає, що акт камеральної перевірки не містить ані правової аргументації, ані підтверджень порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала відзив на адміністративний позов, відповідно до якого вказує, що всупереч встановленого законом обов'язку позивачем не відображено в податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року результати попередніх перевірок, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку із чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Група «Омега» (код ЄДРПОУ 33811202) зареєстровано в якості юридичної особи 05.10.2005, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо непогашення від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, рядок 31 за лютий 2015 року, сформований за рахунок від'ємного значення звітних (податкових) періодів: січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, за результатами якої складений відповідний акт від 03.04.2015 №15/15/33811202.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме п.200.4 ст.200 гл.5 Податкового кодексу України та п.3.5.4, п.4.5.4, п.7.5.4, п.2.9 Порядку заповнення Розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової звітності та Додатку 2, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого завищено суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду рядок 31 у сумі 11 367 523,00 грн.

Також, у висновках акту перевірки вказано на те, що у податковій звітності з ПДВ ПрАТ «Група «Омега» за лютий 2015 року сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкового) періодів на кінець поточного звітного (податного) періоду повинна складати в розмірі 1 452 573,00 грн.

Не погоджуючись із висновками відповідача, викладеними в Акті, позивачем подано заперечення від 17.04.2015 №21 на Акт від 03.04.2015 №15/15/33811202.

На підставі Акту та вказаного порушення відповідачем 22.04.2015 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000591500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 11 367 523,00 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1. статті 56 цього Кодексу).

За змістом положень пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно із пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого грошового зобов'язання та його узгодження.

При цьому, податкове законодавство не містить заборони на декларування від'ємного значення та включення в повному обсязі такого від'ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Як встановлено судом та не спростовується відповідачем, контролюючим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Група «Омега» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №870/08-31-22/33811202 від 28 листопада 2014 року, відповідно до висновку якого встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 11020865 грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року у сумі 867452 грн.; 1 квартал 2012 року у сумі 3783889 грн.; півріччя 2012 року у сумі 6137660 грн.; 9 місяців 2012 року у сумі 8948212 грн.; 2012 рік в сумі 9789487 грн.; 2013 рік в сумі 363926 грн.; пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, підпунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 10 508 474 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2011 року - 516 612 грн.; листопад 2011 року - 31 455 грн.; грудень 2011 року - 206 240 грн.; січень 2012 року - 2 733 380 грн.; лютий 2012 року - 36 896 грн.; березень 2012 року - 633 333 грн.; квітень 2012 року - 1 612 222 грн.; травень 2012 року - 285 725 грн.; червень 2012 року - 543 834 грн.; липень 2012 року - 257 314 грн.; серпень 2012 року - 598 972 грн.; вересень 2012 року - 1 820 431 грн.; жовтень 2012 року - 45 741 грн.; листопад 2012 року - 474 952 грн.; грудень 2012 року - 280 522 грн.; січень 2013 року - 383 080 грн.; травень 2014 року - 47 765 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0001092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 020 865 грн. - за основним платежем, та 2 538 353,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001102200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 508 474 грн.

Крім того, 10 березня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань достовірності формування суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року, сформований за рахунок від'ємного значення січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №11/15/33811202, у якому встановлено порушення позивачем підпункту 3.5.4 пункту 3.5 статті 3, підпункту 4.5.4 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.5.4 пункту 7.5 статті 7, пункту 2.9 статті 2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 11 367 523,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 №0000381500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 11 367 523,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.02.2016 по справі №808/665/15 позов ПрАТ «Група «Омега» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0001092200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 9 655 865,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 197 103,25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0001102200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 208 474,00 грн.; у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою ж Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №808/665/15 задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.02.2016 - скасовано в частині задоволення адміністративного позову та прийнято в цій частині нову постанову про відмову задоволення позовних вимог ПрАТ «Група «Омега».

Щодо податкового повідомлення - рішення від 06.04.2015 №0000381500, прийнятого на підставі акту перевірки №11/15/33811202, судом із інформація, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що вказане рішення оскаржено позивачем в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Так, рішенням суду першої інстанції від 26.12.2017 у справі №808/2282/15 позов ПрАТ «Група «Омега» до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.04.2015 за №0000381500, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 11 367 523,00 грн. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71714785).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 в адміністративній справі №808/2282/15 повернута апелянту (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72962171).

Зважаючи на встановлені судом обставини того, що на час подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та проведення її камеральної перевірки процедура судового оскарження податкових повідомлень - рішень від 19.12.2014 №0001092200 та №0001102200, від 06.04.2015 №0000381500 не була завершена та визначені ними грошові зобов'язання не набули статусу узгоджених, суд погоджується з доводами представника позивача про обґрунтоване неврахування позивачем висновків вказаних актів перевірки та податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом на їх підставі, у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з податку на додану вартість без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу, у даному випадку, остаточні рішення по справі №808/665/15 набрало законної сили 25.10.2016, а по справі №808/2282/15 набрало законної сили 22.03.2018.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, було відсутнє судове рішення, яке б набрало законної сили та яким би було встановлено правомірність висновків податкової інспекції щодо завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, суд з огляду на суть спірних правовідносин, дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Група «Омега» (код ЄДРПОУ 33811202, місцезнаходження 69076, м. Запоріжжя, вул.. Новобудов, буд.3) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄРПОУ 39488184, місцезнаходження 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.14) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000591500 від 22.04.2015 (форма «В4»).

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Група «Омега» суму судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.05.2018.

Суддя І.В. Батрак