Рішення № 73809549, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року о/об 14 год. 59 хв.Справа № 808/939/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Гетьмана Сагайдачного, буд.31; код ЄДРПОУ 39376884)

до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Чернишевського, буд.26)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (надалі - позивач або ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод») звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача по призначенню планового заходу направленого на проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва позивача з 12.03.2018 по 25.03.2018.

Позивач у адміністративному позові (а.с.4) зазначив, що 07.03.2018 ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» отримано засобами поштового зв'язку Повідомлення про проведення планового заходу, а також Направлення для проведення планового (позапланового) заходу №34 від 12.03.2018 від відділу державного архітектурно- будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради. Позивач зазначає, що вказані документи про проведення заходів суперечать один одному, так як у Повідомленні зазначено про проведення планового заходу, а в Направленні зазначено про здійснення саме позапланового заходу. Виходячи з наступного в Повідомленні про проведення планового заходу відповідач зазначає, що відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного відділу (контролю) у сфері господарської діяльності» відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області у період з 12.03.2018 по 23.03.2018 буде здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м.Мелітополь, вул.Гетьмана Сагайдачного, 31 Реконструкція нежитлових будівель (літ.А1-8), парогенераторний блок (літ.Л-2), котельна (літ.Л-3). Однак, згідно діючого законодавства планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заборонені. Згідно з ст.2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31.12.2018 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Єдиним ефективним способом захисту прав позивача, на його думку, є саме визнання дій з проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради протиправними відносно позивача.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.39-42), згідно якого посадовими особами відповідача відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, розділу II «Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області» з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва та достовірності даних, зазначених в поданій Декларації про початок виконання будівельних робіт (зареєстрованої 09.06.2017 позивачем на Реконструкцію нежитлових будівель (літ.А1-8), парогенераторний блок (літ.Л-2), котельня (літ.Л-3) на об'єкті будівництва за адресою: м.Мелітополь, вул.Сагайдачного, 31) і відповідно до плану роботи відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради 26.02.2018 позивачу надіслано Повідомлення про проведення планового заходу з проханням забезпечити доступ посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва під час проведення перевірки та присутність замовника або його уповноважених осіб, проектувальника, підрядника, осіб, відповідальних за здійснення технічного та авторського нагляду. Проте, в порушення пп.1 п.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п.11, ч.1 п.14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», позивач не допустив посадових осіб відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради на об'єкт будівництва, про що за участю офіцера поліції складено Акт від 20.03.2018 «Про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій». Посилання позивача на ст.2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якій встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є хибними, оскільки: ст.6 вищезазначеного Закону зазначено, що «Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України»; у Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 за №1104, зазначаються в тому числі і Держархбудінспекція та її територіальні органи.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

09.06.2017 позивачем зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт (за №ЗП082171602662) на Реконструкцію нежитлових будівель (літ.А1-8), парогенераторний блок (літ.Л-2), котельня (літ.Л-3) на об'єкті будівництва за адресою: 72312, м.Мелітополь, вул.Сагайдачного, 31 (а.с.50-52).

До п.3 Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області включено здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт - реконструкція нежитлових будівель А1-8, парогенераторний блок Л-2, котельня Л-3 (а.с.55-57).

Судом досліджено Направлення для проведення планового заходу №34 від 12.03.2018, видане головному спеціалісту відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Суббота В.В., спеціалісту І категорії відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Дмитрієнко А.О., для здійснення планової перевірки: на об'єкті будівництва за адресою: вул.Гетьмана Сагайдачного, 31 у м.Мелітополі Запорізької області щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.58).

Також, судом досліджено Направлення для проведення позапланового заходу №34 від 12.03.2018, видане головному спеціалісту відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Суббота В.В., спеціалісту І категорії відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Дмитрієнко А.О., для здійснення позапланової перевірки: на об'єкті будівництва за адресою: вул.Гетьмана Сагайдачного, 31 у м.Мелітополі Запорізької області щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.6).

Враховуючи матеріали справи, фактичні обставини, суд вважає, що відповідачем у Направленні для проведення позапланового заходу №34 від 12.03.2018 було допущено описку та помилково зазначено: «(позапланового) заходу», «(позапланової) перевірки», - яка була ним виправлена.

Описка мала очевидний характер і позивач повинен був з'ясувати, що фактично відповідачем має бути проведена планова перевірка.

Позивачем не надано до суду доказів щодо звернення до відповідача, з якого було б видно що йому не зрозуміло яку перевірку відповідач буде проводити - планову або позапланову.

Вказана описка, на думку суду, не впливає на дії відповідача по призначенню планового заходу направленого на проведення планової перевірки.

Про здійснення зазначеного планового заходу нагляду (контролю) відповідач (згідно даних фіскального чеку - 26.02.2018) направив до ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» Повідомлення про проведення планового заходу у період з 12.03.2018 по 23.03.2018: планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м.Мелітополь, вул.Гетьмана Сагайдачного, 31 Реконструкція нежитлових будівель (літ. А1-8), парогенераторний блок (літ. Л-2), котельна (літ Л-3) (а.с.43).

Згідно наданого до суду відповідачем Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, складеного 20.03.2018 в присутності працівника поліції Васильченко Д.М., посадових осіб, зазначених у Направленні для проведення планового заходу №34 від 12.03.2018, не допущено до перевірки (а.с.53-54).

Позов не підлягає задоволенню з урахуванням викладеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до абз.1-5 ч.1 ст.41 Закону України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.41-1 Закону України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Як зазначено у ст.1 Закону України №877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відтак, відповідач наділений повноваженнями здійснення державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності, здійснення таких заходів щодо суб'єкта містобудування - ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

Згідно ч.2 ст.4 Закону України №877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб'єкта господарювання. Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23.05.2011 постановою Кабінету Міністрів України №553 (надалі - «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»)).

Як передбачено п.6 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Судом не встановлено порушення відповідачем порядку планування заходу державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі й при здійсненні такого заходу щодо суб'єкта містобудування - позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні підстави визнати незаконними дії відповідача в частині призначення перевірки на ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод».

2. Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо проведення планової перевірки позивача у період з 12.03.2018 по 23.03.2018 та складання 20.03.2018 Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні вимоги містяться і у п.13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого 13.04.2011 постановою Кабінету Міністрів України №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 за №747).

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю (ч.5 ст.34 Закону України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Статтею 2 Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з цим, у ст.6 Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У «Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»», затвердженому 18.12.2017 постановою Кабінету Міністрів України №1104, зазначаються, у тому числі - «Держархбудінспекція та її територіальні органи».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні підстави визнати незаконними дії головного спеціаліста відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Суббота В.В., спеціаліста І категорії відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Дмитрієнко А.О. щодо намагання проведення планової перевірки позивача та складання 20.03.2018 Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Термін «дискреційне повноваження» відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980 на 316-му засіданні заступників міністрів означає повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-3063а16 висловило правову позицію про те, що: «… суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною третьою статті 2 КАС …».

Суд приходить до висновку про додержання відповідачем вимог законодавства при здійсненні власних дискреційних функцій з перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2018.

Суддя О.О. Прасов