Рішення № 73809521, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року (об 11 год. 55 хв.)Справа № 808/209/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Безрукової С.О.,Янковця В.А.,

представників відповідача Пархоменко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Вознесенівського управління в м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запоріжбіосинтез» (далі - ПрАТ «Запоріжбіосинтез», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Вознесенівського управління в м. Запоріжжі (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №24 від 29.12.2017 «Про анулювання реєстрації платника єдиного податку - юридичної особи», отриману позивачем згідно із рекомендованим листом №6903523588330, 10 січня 2018 року.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку, а саме реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу, а саме у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із послідовних кварталів. Вказує, що у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 340,00 грн., натомість, за позивачем станом на 01.12.2017 згідно із даними інтегрованої картки платника податку відповідно до інформації від відповідача не обліковується заборгованості по єдиному податку, а обліковується заборгованість по штрафній санкції за несвоєчасну сплату в розмірі біля 500,00 грн., а тому відповідач був зобов'язаний надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу.

Ухвалою судді від 22.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 21.02.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

21.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№ 5903), у якому, зокрема, зазначає, що ПрАТ «Запоріжбіосинтез» станом на 28.12.2017 має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 497,44 грн., що утворився 06.04.2017 у результаті узгодження у судовому порядку податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за результатами камеральної перевірки податкової звітності з земельного податку за 2015 рік з питань порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за червень 2015 року та липень 2015 року та результатами розгляду скарги позивача. Пояснює, що після надходження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/711/16 від 26.10.2016 у картці особового рахунку ПрАТ «Запоріжбіосинтез» відбулось нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 500,00 грн. по земельному податку. Посилається на приписи абз. 3 п. 299.10 ст. 299, пп. 298.2.3 п. 298..2 ст. 298, п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України та пояснює, що позивач виключений з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2018.

Крім того, позивачем до суду надано відповідь на відзив відповідача від 20.03.2018 №30 та доповнення до відповіді, у яких додатково звертає увагу суду, що податковий борг в сумі 500,00 грн. виник ще в січні 2016 року по ППР №0000251503, що суперечить даним встановленим в рішенні, що оскаржується, де зазначено, що податковий борг виник 06.04.2017 і в сумі не 500,00 грн., а 497,44 грн. Посилання відповідача на ППР, яке не є підставою для прийняття рішення №24 від 29.12.2017 вважає неправомірним, оскільки згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коди він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зазначає, що відповідачем помилково вказано, що зазначене ППР №0000251503 від 20.01.2016 на суму 500,00 грн. було отримано позивачем 22.01.2016, тому як 22.01.2016 дійсно було отримано ППР №0000251503 від 20.01.2016, але на суму 337,39 грн., при цьому, обидва рішення мають однаковий номер, дату, але в них зазначені різні суми. Крім того, посилається на приписи п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та зауважує, що у позивача завжди значиться переплата по обов'язковим платежам, наприклад, по податку на прибуток переплата складає 78 648 грн., і вона існує з 30.06.2015, тобто у відповідача крім можливості провести таке зарахування існує обов'язок зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкової заборгованості по штрафним санкціям. Крім того, вважає, що відповідачем не надано належних доказів щодо існування податкового боргу в сумі 497,44 грн. в період з 06.04.2017 по 28.12.2017, що стало підставою для прийняття рішення №24 від 29.12.2017 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПрАТ «Запоріжбіосинтез».

Ухвалою суду від 22.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладене підготовче засідання на 23.04.2018.

19.04.2018 представником відповідача через канцелярію суду надано заперечення на відповідь (вх. №12312), у яких пояснює, що згідно із даними картки особового рахунку позивача з земельного податку з юридичних осіб станом на 06.04.2017 у підприємства обліковувалась переплата у сумі 2,56 грн., а тому після надходження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/711/16 від 26.10.2016 та нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 500,00 грн., залишок боргу станом на 06.04.2017 складає 497,44 грн. Щодо посилання позивача на п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зазначає, що перерахування коштів на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється на підставі приписів ст. 43 Податкового кодексу України та п. 5 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» від 15.12.2015 №1146, виключно за заявою платника податків.

Відповідно до ухвали суду від 23.04.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткові усні пояснення. Просять адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення) та оголошено про час виготовлення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Запоріжбілсинтез» (код ЄДРПОУ 05379553) є юридичною особою, яка зареєстрована 28.04.1994, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Листом від 28.12.2017 № 22040/10/08-01-50-01 Вознесенівське управління в м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлено, що згідно із заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 09.03.2016, яка діє з 01.04.2016 позивач є платником єдиного податку третьої групи з юридичних осіб. Станом на 28.12.2017 за позивачем рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб (код 18010500) за період з 06.04.2017 по 28.12.2017 у сумі 497,44 грн., а тому на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України ПрАТ «Запоріжбіосинтез» виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2018, отже, з 01.01.2018 позивач здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Так, 29 грудня 2017 року відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - юридичної особи № 24 від 30.09.2017. Дане рішення отримано позивачем 10.01.2018 поштовим листом.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із пунктом 291.3 статті 291 цього Кодексу юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 01.04.2016 є платником єдиного податку третьої групи з юридичних осіб, що саме представниками сторін не спростовується.

Так, за приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

Отже, наявність у платника податків боргу протягом останніх двох послідовних кварталів є підставою для анулювання свідоцтва платника податку за рішенням органу державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи положення статті 36 цього ж Кодексу, на платника податку безпосередньо покладається обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи. При цьому, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала наявність у позивача станом на 28.12.2017 заборгованості по земельному податку з юридичних осіб за період з 06.04.2017 по 28.12.2017 у сумі 497,44 грн.

Заборгованість виникла по земельному податку з юридичних осіб у зв'язку із несплатою ПрАТ «Запоріжбіосинтез» суми узгодженого у судовому порядку податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2016 № 0000251503, яке у встановлений законодавством строк сплачено не було.

З приводу вказаних обставин судом встановлене наступне.

09.10.2015 фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку податкової звітності з земельного податку за 2015 рік, за результатами якої складено акт №1039/15-03/05379553 від 09.10.2015 (далі - Акт).

Згідно з висновками Акту, відповідачем встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку, встановлених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009981503 від 09.11.2015, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою в розмірі 3 036,30 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач 20.11.2015 звернувся із скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення №0009981503 від 09.11.2015 до ГУ ДФС у Запорізькій області.

За результатами розгляду первинної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення яким:

- податкове повідомлення-рішення №0009981503 від 09.11.2015 залишено без змін;

- збільшено на 500 грн. розмір штрафної санкції згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України і зобов'язано відповідача на суму такого збільшення скласти та направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення.

20.01.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251503, яким зобов'язало позивача сплатити штраф за затримку на 31 календарний день сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2 500,00 грн. у розмірі 20% або у сумі 500,00 грн.

Не погодившись з рішенням від 21.01.2016 позивач 26.01.2016 звернувся із скаргою № 01-37 до Державної фіскальної служби України, в якій просив Рішення від 21.01.2016 та податкове повідомлення-рішення №0009981503 від 09.11.2015 скасувати в повному обсязі.

15.02.2016 Державною фіскальною службою України за результатами розгляду Вторинної скарги №3058/6/99-99-10-01-02-25 скаргу залишено без задоволення.

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 09.11.2015 №0009981503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 3 036,30 грн. у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 17 681,49 грн. на 62, 53, 31 календарних днів;

- від 20.01.2016 №0000251503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 500,00 грн. у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2 500 грн. на 31 календарний день.

Зазначені обставини встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №808/711/16, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, якою в задоволенні позову ПрАТ «Запоріжбіосинтез» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю, а тому в силу положень частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку із викладеним суд не приймає посилання представника позивача щодо не отримання податкового повідомлення-рішення №0000251503 від 20.01.2016 на суму 500,00 грн., оскільки грошове зобов'язання визначене у ньому було узгоджене у судовому порядку.

Із пояснень представника відповідача встановлено, що після надходження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №808/711/16 від 26.10.2016 у картці особового рахунку ПрАТ «Запоріжбіосинтез» відбулось нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 500,00 грн. по земельному податку.

Станом на 31.12.2017 в інтегрованій картці платника податків (ІКПП) за ПрАТ «Запоріжбіосинтез» з урахуванням існуючої переплати у сумі 2,56 грн. рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 497,44 грн.

Позивачем не спростовано наявність заборгованості по податковому повідомленню-рішенню №0000251503 від 20.01.2016 та не надано доказів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, за правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вищевказані норми Податкового кодексу України повністю спростовують твердження представника позивача стосовно спрямування коштів на погашення податкового зобов'язання шляхом зарахування існуючої переплати з інших платежів, наприклад, податку на прибуток, в рахунок погашення податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб без подання відповідної заяви позивача, оскільки перерахування коштів на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється на підставі приписів статті 43 Податкового кодексу України та пункту 5 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» від 15.12.2015 №1146, виключно за заявою платника податків. Доказів звернення із відповідною заявою до контролюючого органу позивачем суду не надано.

Суд критично ставиться на посилання представника позивача щодо повернення 24.10.2017 коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, як на підтвердження відсутності у підприємства у жовні 2017 року податкового боргу, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у підприємства станом на 28.12.2017 податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 497,44 грн., що утворився 06.04.2017 у результаті узгодження у судовому порядку податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом за результатами камеральної перевірки податкової звітності з земельного податку за 2015 рік з питань порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за червень 2015 року та липень 2015 року та результатами розгляду скарги позивача.

В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення та анулювання реєстрації платника єдиного податку - юридичної особи, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» (місцезнаходження: 69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 17, код ЄПРПОУ 05379553) до Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Вознесенівського управління в м. Запоріжжі (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 41699983) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - юридичної особи відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.05.2018.

Суддя І.В. Батрак