Рішення № 73809460, 03.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р. справа № 804/1510/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) доплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) 7986,55 грн., згідно із свідоцтвом про право на спадщину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року по справі №200/15951/17 (провадження № 2/200/3967/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_1 визнано право власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3. На підставі довідки Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 20.04.2017 року, наданої сьомій Дніпровській державній нотаріальній конторі про суму недоотриманої пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 43830,17 грн., позивач 05.01.2018 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначається, що спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться на розрахунковому рахунку Пенсійного фонду України, вартість спадкового майна - 43830,17 грн. Позивач зазначає, що 08.01.2018 року вона звернулася до управління обслуговування громадян центрального відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області за своєю спадщиною, та їй було виплачено іншу суму, від тієї, що зазначена у свідоцтві про право на спадщину, а саме, 35843,62 грн. Тобто, різниця між сумою недоотриманої пенсії, зазначеної у свідоцтві про право на спадщину та фактично отриманою сумою недоотриманої пенсії складає 7986,55 грн., тому, позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує її законні права на отримання спадщини після померлого батька в повному обсязі, тому, просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області доплатити ОСОБА_1 7986,55 грн., згідно із свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

У встановлений ухвалою суду від 05.03.2018 року строк, а саме, 28.03.2018 року відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти позову у повному обсязі, та зазначає, що ОСОБА_1 09 січня 2018 року звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виплату суми недоотриманої пенсії за померлого батька ОСОБА_3. Також, позивач зверталася до відповідача із заявою від 23 січня 2017 року, в якій просила запросити архівну пенсійну справу ОСОБА_3 з управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька для оформлення допомоги на поховання у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 На підставі наданої електронної пенсійної справи було встановлено, що ОСОБА_3 не отримував пенсію з 01.09.2014 року по 30.11.2016 року. 05.04.2017 року до управління надійшов запит за № 178 Сьомої Державної нотаріальної контори про надання інформації щодо страхових сум та компенсації пенсії, недоотриманих пенсій, які належать ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3, який не перебував на обліку, як внутрішньо переміщена особа на території підконтрольній Україні для оформлення спадщини. Управлінням було направлено відповідь від 20.04.2017 року, в якій зазначено суму 43830,17 грн. недоотриманої пенсії за період з 01.09.2014 року по 30.11.2016 року. Відповідач наголошує, що враховуючи норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вимоги пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 24.11.2015 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, позивач має право на недоотриману пенсію ОСОБА_3 лише з 08 січня 2015 року по 30 листопада 2016 року, оскільки з усіма необхідними документами позивач звернулася до відповідача 09 січня 2018 року, тому, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 виплачено недоодержану пенсію за вищезазначений період у сумі 35843,62 грн.

Згідно із частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Керуючись приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, а саме: копію довідки від 11.12.2014 року № 1201683240 «Про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»; копію паспорту ОСОБА_1; копію рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року по справі № 200/15951/17 (провадження №2/200/3967/17); копію довідки Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі від 20.04.2017 року № 7500/06/29; копію свідоцтва від 05.01.2018 року про право на спадщину за законом; копію скарги ОСОБА_1 від 07.02.2018 року; копію листа Управління обслуговування громадян центрального відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.02.2018 № к 1756-18 «Про виплату недоотриманої пенсії»; копію листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2018 № К 2171 -18 «Про розгляд звернення».

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду за захистом свого порушеного права щодо отримання у повному обсязі спадщини після померлого батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції позивач перемістилася з тимчасово окупованої території, а саме, з міста Донецька до міста Дніпра, що підтверджується довідкою від 11.12.2014 року № 1201683240 «Про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції».

Судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року по справі № 200/15951/17 (провадження №2/200/3967/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - сьома Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнано за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року по справі № 200/15951/17 набрало законної сили 26.12.2017 року.

Згідно із довідкою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 20.04.2017 року № 7500/06/29, наданої Сьомій Дніпровській державній нотаріальній конторі, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на день смерті був зареєстрований у місті Донецьку, складає 43830,17 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 05 січня 2018 року, в якому зазначено, що спадщина, на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться на розрахунковому рахунку Пенсійного фонду України, та усіх видів компенсації та дивідендів по ній, що належала померлому на підставі повідомлення, виданого Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі 20.04.2017 року № 7500/06/29. Вартість спадкового майна: 43830,17 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до управління обслуговування громадян центрального відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області за своєю спадщиною, та їй було виплачено 35843,62 грн., що не заперечується відповідачем.

Тобто, різниця між спадковою вартістю майна у сумі 43830,17 грн., та отриманою сумою у розмірі 35843,62 грн., складає 7986,55 грн.

Не погоджуючись із недоотриманою сумою спадкового майна, позивач 07 лютого 2018 року, та 13 лютого 2018 року повторно звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виплату у повному обсязі суми недоотриманої пенсії батька, яку позивач успадкувала.

Проте, листом від 19 лютого 2018 року № к 1756-18 відповідачем було відмовлено у виплаті різниці суми, посилаючись на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, як зазначає відповідач, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що члени сім'ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Так, Цивільним кодексом України регулюються правовідносини у сфері спадкування.

Відповідно до частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року по справі № 200/15951/17, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, набрало законної сили 26.12.2017 року, отже, є таким, що підлягає виконанню на всій території України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд вважає, що ОСОБА_1, як спадкоємець за законом, має право на спадщину, а саме, повну недоотриману пенсію після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зазначену в свідоцтві про право на спадщину, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, тому, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає обгрунтованою вимогу позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) доплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) 7986,55 грн., згідно із свідоцтвом про право на спадщину.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для повного встановлення обставин справи щодо ухвалення законного судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції № 0.0.975436846.1 від 27.02.2018 року, яка наявна в матеріалах справи.

Отже, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 263, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) доплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) 7986,55 грн. (сiм тисяч дев`ятсот вiсiмдесят шiсть гривень 55 копiйок) згідно із свідоцтвом про право на спадщину.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26; код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сiмсот чотири гривнi 80 копiйок).

Копію рішення направити всім сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський