Рішення № 73809414, 26.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Справа № 804/1521/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Кобринчук О.М.,

представника відповідача - Рябової О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОРТЕЖ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОРТЕЖ» (далі - ТОВ «АТП «КОРТЕЖ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати дії Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області протиправними;

- скасувати наступна Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу: постанову АЕ №0061984 від 09.11.2017; постанову №014038 від 16.11.2017; постанову №014037 від 16.11.2017; постанову №014128 від 23.11.2017; постанову №014129 від 23.11.2017; постанову №014649 від 18.01.2018; постанову №014650 від 18.01.2018.

На обґрунтування позову зазначено, що акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складені з порушенням норм чинного законодавства, а оскаржувані постанови винесені на підставах, які є необґрунтованими та протиправними.

Ухвалою суду від 22.03.2018 замінено відповідача у справі №804/1521/18 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на Державну служби України з безпеки на транспорті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав відзив, в якому вказано, що під час перевірки підприємства позивача встановлено ряд порушень Закону України «Про автомобільний транспорт». Оскаржувані постанови винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України. З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків

Судом встановлено, що відповідно статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 р. «Про Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок), державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області було проведено рейдові перевірки, за результатами якої складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.10.2017 р. №0063347, №0063453, №0063514, №0063371, №0063370; від 24.11.2017 №0063528, №0063927.

Відповідно до постанови АЕ №0061984 від 09.11.2017, що винесена за результатами розгляду акту №0063347 від 18.10.2017, встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлені схема маршруту, розклад руху, індивідуальна контрольна книжка водія, тимчасовий реєстраційний талон на ТОВ «Кортеж».

Постанова №014038 від 16.11.2017 винесена за результатами розгляду акту №0063453 від 18.10.2017, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені індивідуальна контрольна книжка водія.

Постанова №014037 від 16.11.2017 винесена за результатами розгляду акту №0063514 від 18.10.2017, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені індивідуальна контрольна книжка водія, квитково-касовий лист.

Постанова №014128 від 23.11.2017 винесена за результатами розгляду акту №0063371, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена індивідуальна контрольна книжні водія».

Постанова №014129 від 23.11.2017 винесена за результатами розгляду акту №0063370 від 18.10.2017, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені схема маршруту, розклад руху, індивідуальна контрольна книжка водія, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів».

Також постанова №014649 від 18.01.2018 винесена за результатами розгляду акту №0063528 від 24.11.2017, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія».

Постанова №014650 від 18.01.2018 винесена за результатами розгляду акту №0063927 від 24.11.2017, яким встановлено порушення наступного змісту: «Надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія».

Позивач вважає зазначені постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір щодо правомірності винесення вказаних постанов про накладення штрафу на позивача, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені у Законі України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Щодо наявності у водія схеми маршруту, розкладу руху, полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суд зазначає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, як і інші документи з переліку:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);

Відповідно до п.1.3, п.1.4 Наказу № 278 від 07.05.2010р. автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України.

Пунктом 2.1 Наказу № 278 передбачено, що паспорт маршруту включає: схему маршруту, характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автомобільний маршрут (у разі наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів та інші документи.

За п.2.10 Наказу №278 складові паспорта маршруту регулярних перевезень виготовляється в кількості, необхідній для забезпечення організації перевезень, та зберігаються в перевізника. Один примірник паспорта маршруту регулярних перевезень зберігається в організатора перевезень.

Паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) згідно з п.п.33 п.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. № 341, погоджується відповідним підрозділом Державтоінспекції, зокрема, міського маршруту підрозділом Державтоінспекції міста, а приміського та міського маршруту підрозділом Державтоінспекції області за місцем знаходження перевізника п.2.12 Наказу № 278.

Згідно з п.2.13 Наказу № 278 затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником.

За п.п. 33 ч.4 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997р. № 341 Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань погоджує маршрути руху пасажирського транспорту, маршрути організованого руху громадян і місце їх збору, які можуть створити перешкоди дорожньому руху.

Також і п.3.3 Наказу № 278 паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень після розроблення надається на погодження до відповідних підрозділів Державтоінспекції МВС України, після чого до організатора перевезень на відповідній території.

Підрозділи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови у погодженні.

Згідно п.34 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997р. перевізник зобов'язаний ознайомити водія з паспортом маршруту та видати водію витяг з нього.

Аналіз наведених норм Наказу № 278 свідчить про те, що паспорт автобусного маршруту повинен містити схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графік режиму відпочинку водіїв, тощо, який повинен бути погоджений підрозділами Державтоінспекції згідно до вимог додатку 1 до п.2.13 Наказу № 278. При цьому, перевізник зобов'язаний видати водієві витяг з паспорту, який повинен містити розклад руху та у разі вимоги пред'являється водієм при перевірці працівникам управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області.

Стосовно відсутності тимчасового реєстраційного талону, позивач не заперечує неоформлення цього документу, оскільки не вважає його оформлення обов'язковим.

Суд критично оцінює такі твердження позивача, оскільки його наявність, а також наявність квитково-касового листа у перевізника передбачається ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 року за № 123/18861 ( наказ виданий відповідно до статей 34, 52-1 Закону України "Про дорожній рух" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів") - якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.

Також пунктом 16 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним "транспортом, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1001 (далі - Ліцензійні умови) передбачено, що «Ліцензіат зобов'язаний зберігати такі документи: оригінали документів, копії яких подавались органу ліцензування відповідно до вимог Закону (копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів до них), а також оригінали документів (їх копії), які підтверджують достовірність даних, зазначених у поданих органу ліцензування документах, документи (копії) про внесення плати за видачу ліцензії - протягом строку дії ліцензії.

Наявність у водія індивідуальної контрольної книжки протягом робочої зміни прямо законодавством не передбачена та презюмується із її призначення фіксувати робочий час та відпочинок водія. Все нормативне обґрунтування необхідності її ведення наведено у відзиві та запереченні. Щодо факту оформлення індивідуальної контрольної книжки, то слід зазначити, що оформлюється вона протягом робочої зміни працівника, що також випливає зі змісту необхідної до внесення інформації. Тобто оформлення цього документа здійснюється кожної робочої зміни та передбачає наявність її у водіїв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на час, який відведений на її оформлення.

Крім того, відповідно до статті 18 ЗУ «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіямі медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці і відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону і законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засоб визначається законодавством.

Отже дане питання врегульовано також Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення № 340), затвердженим Наказом Мінтрансзвязку України від 07.06.2010 року № 340 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106.

Абзацем 1 пункту 5 Наказу від 07.06.2010 року № 340 зобов'язано Державній службу України з безпеки на транспорті забезпечити здійснення перевірок дотримання режиму праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом.

Пунктами 1.2 та 1.3 Положення №340 також вказується, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пункт 6.1 Положення №340 вказує, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Тобто, враховуючи, що транспортний засіб позивача не обладнаний тахографом, який є контрольним пристроєм, що встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про його рух (п. 1.5 Положення), то відповідно обов'язковою є наявність та ведення водієм індивідуальної контрольної книжки.

Саме шляхом перевірки даних тахографа або індивідуально - контрольної книжки водія Державна служба України з безпеки на транспорті реалізує свою контрольну функцію з питання дотримання режимів праці та відпочинку водіїв.

Також відповідно до пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007р. № 1184) автомобільний перевізник зобов'язаний, зокрема забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів; вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху; організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи Легкових автомобілів перед початком роботи, крім автомобільного самозайнятого перевізника; видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи; мати документи для здійснення перевезень згідно із законодавством, тощо.

Згідно пункту 147 водій автобуса зобов'язаний, зокрема виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації автобуса; мати із собою і пред'являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу; дотримуватися визначеного законодавством режиму праці та відпочинку.

Наявність протоколу перевірки технічного стану у перевізника встановлена прямо у законодавстві. Пункт 16 Ліцензійних умов вказує, що ліцензіат зобов'язаний зберігати, зокрема документи про проведення перевірки технічного стану та обов'язкового технічного контролю, технічних оглядів та ремонту транспортних засобів, акти виконаних робіт, платіжні документи, а в разі, коли на ліцензіата поширюються вимоги, визначені пунктом 23 цих Ліцензійних умов, - копії протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів - протягом трьох років.

Наявність протоколу перевірки технічного стану визначена ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (в редакції згідно із Законом №580-VIII від 02.07.2015), відповідно до якої транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (частина перша).

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.(частина друга).

Відповідно до положень ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, відповідно до п. 11-1 якого протокол перевірки технічного стану - документ, що засвідчує позитивні результати проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, при проведенні посадовими особами відповідача рейдової перевірки 18.10.2017 транспортних засобів, які використовує ТОВ «АТП «КОРТЕЖ», останнім надавались послуги з регулярних перевезень пасажирів на автобусному маршруті без схеми маршруту, розкладу руху, оформленому відповідно до наказу №278, тимчасового реєстраційного талону на право керування транспортним засобом, індивідуальної контрольної книжки водія, квитково-касового листа, поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, протоколу технічного стану транспортного засобу.

Щодо пояснень позивача про порушення порядку проведення рейдових перевірок суд зазначає, що процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2016 року (далі - Порядок).

Згідно пункту 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У відповідності до пунктів 12-14, 19 Порядку рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Судом встановлено, що відповідачем видавались направлення на перевірку, на підставі яких здійснювались вищенаведені рейдові перевірки.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що в даному випадку проводились рейдові перевірки, а не позапланові, як вказує позивач.

Пунктами 20 та 21 Порядку передбачено, що за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2.

Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

З матеріалів справи вбачається, що позивача було запрошено до розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення повідомлення про розгляд справи, що не заперечувалось і позивачем.

Отже, на підставі аналізу зазначених норм права, суд доходить висновку, що до компетенції відповідача входить, зокрема, проведення рейдових перевірок, що проводяться без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу, та за наслідками якої складання акту у двох примірниках, один з яких має бути наданий суб'єкту господарювання, не передбачено.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, в тому числі за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, оскільки перевізником - ТОВ «АТП «КОРТЕЖ» було допущено порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, що відповідає приписам Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

З огляду на викладене, відповідач при винесенні оскаржуваних рішень діяв з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних постанов, у зв'язку із чим заявлений позов не підлягає задоволенню.

Позивачем не надано доказів на спростування встановлених перевіркою порушень.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підстави для компенсації позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОРТЕЖ" (вул.Верстатобудівників, 1а/18, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14) про визнання дій протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 03 травня 2018 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко