Рішення № 73808994, 05.04.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 квітня 2018 р. Справа № 802/2283/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

Суддів: Альчука М.П.,

Вільчинського О.В.

секретаря судового засідання: Кулика В.В.,

за участю представника відповідача: Гончаренка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Болеко"

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватне підприємство "СІС Груп",

про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Болеко" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПП "СІС Груп" про визнання протиправною і скасування постанов про застосування адміністративно - господарських штрафів №032126 від 07.11.2017 року, №032127 від 07.11.2017 року, №032128 від 07.11.2017 року, №032129 від 07.11.2017 року, яку прийнято ОСОБА_3 в.о. заступника начальника Управління, начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу автомобільним транспортом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_2. Під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за результатами габаритно-вагового контролю позивачу визначено плату за проїзд відповідно до розрахунку № б/н від 28.09.2017 до акту №0152957 в сумі 52,20 євро.

03.10.2017 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області у пункті габаритно-вагового контролю Миколаївської обл., а/д Н-24 211 км.+920 м., було проведено перевірку відносно додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу двома автомобільними транспортними засобами: марки MAN, реєстраційний помер НОМЕР_8, з причепом марки TAD, реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки MAN. реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом марки BROSHIUS, реєстраційний номер НОМЕР_5. Вказаними посадовими особами, 04.10.2017 року, було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №033223 та №033224, у яких міститься запис, що під час перевірки виявлено порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч.1 абз.3 - надавав послуги з перевезення вантажу з перевищенням габаритних обмежень без наявності оформлених документів передбачених ст.48 цього Закону, а саме: відсутній дозвіл, на перевезення вантажу з перевищенням габаритних обмежень, що дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими. Також за результатами габаритно-вагового контролю було визначено позивачу суми по 18,30 євро плати за проїзд, згідно розрахунку№281 від 03.10.2017 року та розрахунку №282 від 03.10.2017 року.

24.10.2017 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області: головними спеціалістами ВДК ОСОБА_8 та ОСОБА_5, у пункті габаритно-вагового контролю 235км а/д «Київ-Чоп», було проведено перевірку відносно додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_6, з напівпричепом марки CARNЕHL, реєстраційний номер НОМЕР_7. Вказаними посадовими особами, 24.10.2017 року, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №016635, у якому міститься запис, що під час перевірки виявлено порушення надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень згідно ТТН №4100394 від 23.10.2017року вантажовідправник ТО В «АДМ ТРЕЙДИНГ Україна», вантажоотримувач «УКРЕЛЕВАТОРПРОМ» без оформлення документів передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме договору обов'язкового особового страхування від нещасних випадків на транспорті у водія, картки водія, індивідуальної контрольної книжки водія.

Ухвалою суду від 20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволені позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, через відділ прийому суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.03.2018.

Відповідно до ч. 1. ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вказані обставини, з урахуванням думки сторін суд продовжив розгляд справи за встановленою явкою.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону, законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), "Про дорожній рух" (3353-12), чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. №103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п. 2, п. 5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохiдних машин i механiзмiв, ваговi та/або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879) вимiрювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимiрювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрiв фактичної маси та навантаження на вiсь (осi) транспортного засобу, що проводяться згiдно з методикою, затвердженою спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi метрологiї; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобiв автомобiльними дорогами загального користування, який включає перевiрку вiдповiдностi габаритно-вагових параметрiв таких транспортних засобiв установленим законодавством параметрам i нормам, наявностi дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволi умов та режиму руху транспортних засобiв.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадовi особи та/або працiвники Укртрансiнспекцiї або її територiальних органiв визначають належнiсть транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п. 2, 17 п. 5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

За визначеннями наведеними в статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається, із матеріалів справи ТОВ "Болеко" та приватне підприємство "СІС Груп" підписали договір оренди транспортних засобів з екіпажем №05/03/16-1 від 05.03.2016 року. Відповідно до умов даного договору, орендодавець в особі ТОВ "Болеко" передало орендарю приватному підприємству "СІС Груп" в тимчасове платне володіння та користування вантажні автомобілі разом з причепами до них.

Окрім того, до договору оренди транспортних засобів з екіпажем №05/03/16-1 від 05.03.2016 року підписано також додаткову угоду №54 від 28.02.2017 року, з якої слідує, що орендодавець передав орендарю ряд автомобілів та причепів. Зокрема, ТОВ "Болеко" (орендодавець) передав ПП "СІС Груп" транспортні засоби марки: MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_2; MAN, реєстраційний номер НОМЕР_6, з напівпричепом марки CARNЕHL, реєстраційний номер НОМЕР_7; марки MAN, реєстраційний помер НОМЕР_8, з причепом марки TAD, реєстраційний номер НОМЕР_3; марки MAN. реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом марки BROSHIUS, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 р. № 1567 справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, не пізніше ніж: протягом двох місяців з дня його виявлення», п. 27 цього ж Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Болеко» про розгляд справи було повідомлене належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. На розгляд справ, вказаних вище порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт прибув представник ОСОБА_7, про що свідчить його підпис на повідомленнях про розгляд справ та про отримання належних копій документів та постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу. Жодних документів, які б спростовували б вчинення перевізником правопорушення по постановах про застосування адміністративно-господарського штрафу №№ 032128, 032127, 032126 не надав. Усі документи, пов'язані із результатами розгляду адміністративної справи представником ОСОБА_7 були отримані, про що свідчить підпис останнього на постановах про застосування адміністративно-господарських штрафів №№ 032126, 032127, 032128, 032129 від 07.11.2017р.

Відносно правопорушення по постанові № 032129 директором ТОВ «Болеко» Махневичем М.Ю. було надано пояснення відносно того, що під час перевірки вантажного автомобіля, останній був обладнаний тахографом. Слід зауважити на тому, що у постанові як порушення не зазначалася відсутність або наявність тахографу у транспортному засобі, а не оформлення у водія відповідної картки водія (встановлено цифровий тахограф, згідно п. 3.3 наказу № 385 від 24.06.2010 р.) чи роздруківку даних роботи тахографа у передбаченому законодавством вигляді, що могли б підтвердити дотримання водієм вимог законодавства у частині дотримання режиму праці і відпочинку при здійсненні автомобільних вантажних перевезень.

Встановлені інспекторами територіальним управлінь Укртрансбезпеки порушення перевізником габаритно-вагових параметрів понад норми, визначені п. 22.5. Правил дорожнього руху, підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, у тому числі наданими відповідачем до суду актами про перевищення транспортними засобами нормативних габаритних параметрів № 0006666 від 04.10.2017 року (до постанови № 032126 від 07.11.2017 року) та № 0006667 від 04.10.2017 року (до постанови № 032127 від 07.11.2017 року), розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.09.2017 року № 0152957 і актом проведення перевірки № 016635 від 24.10.2017 року, з урахуванням пояснень, наданих позивачем.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при проведенні перевірок реєстраційні документи на транспортні засоби чітко визначають власником транспортних засобів саме товариство з обмеженою відповідальністю «Болеко». При складанні адміністративних документів водії транспортних засобів у жодному із випадків при перевірках у різних регіонах України не надавали інспекторам документів, що підтверджували б передання у користування автомобільних транспортних засобів, у т.ч.: договорів оренди транспортних засобів, тимчасових свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу ані за ПП «СІС груп», ані за TOB «СІС груп», так само не надали відповідних ліцензій на провадження господарської діяльності з перевезень вантажів наземним автомобільним транспортом. Стосовно посилань на те, що у товарно-супровідних документах, які визначають перевізниками ПП «СІС груп» та ТОВ «СІС груп» не є належним доказом того, що саме ці підприємства, а не ТОВ «Болеко» здійснювало перевезення. Виходячи з того, що товарно-транспортна накладна (товарно-супровідний документ) - це бухгалтерський, складський документ суворої звітності, що підтверджує факт передання та отримання особами товару (перехід товару), а не визначають статус осіб, зазначених у таких документах, у тому числі не підтверджують наявність у особи статусу автоперевізника, оскільки, єдиним документом, що надає такий статус та право на провадження такого виду господарської діяльності є ліцензія, видана компетентним, уповноваженим на те органом державної влади.

Представником відповідача також зазначено, що ані при проведенні перевірки, ані при розгляді адміністративної справи у досудовому (адміністративному) порядку Державною службою України з безпеки на транспорті, уповноваженим представником позивача - ТОВ «Болеко», будь-які документальні докази та/або пояснення щодо відсутності вини чи незаконності або протиправності у діях уповноважених посадових осіб Укртрансбезпеки, чи такі, що спростовували б доведеність факту порушення позивачем вимог чинного законодавства України надані не були. У зверненні ТОВ «Болеко» із адміністративним позовом до суду відповідач вбачає спробу та намагання позивача уникнути відповідальності за вчинені ним порушення вимог, норм та положень чинного законодавства України, що врегульовує питання у сфері здійснення автомобільних перевезень дорогами України.

Вказані обставини стали причиною того, що в.о. заступника начальника Управління - начальник відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, враховуючи усі обставини справи, наявні матеріали та докази, дійшов висновку про наявність вини перевізника у порушенні вимог законодавства та прийняв рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме, за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без належно оформлених документів, перелік яких, визначений ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», унаслідок чого й були винесені оскаржувані позивачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №№ 032128, 032127, 032126, 032129 від 07.11.2017 р. у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень по кожній постанові.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказані обставини колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги не відповідають дійсним обставинам справи, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Болеко" відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Крапівницька Н. Л.

Судді Альчук М.П. Вільчинський О.В.