Рішення № 73808247, 25.04.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р. Cправа № 902/77/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Вінниця

до: Публічного акціонерного товариства "Жорнище", с. Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область

про зобов'язання вчинити дії

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, ордер про надання правової допомоги ВН № 002695 від 28.03.2018 р., посвідчення адвоката на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 351 від 29.11.2001 р.

відповідача: Зайцев Владислав Юрійович, довіреність №б/н від 13.06.2016 р. чинна до 13.06.2018 р.; НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.07.1999 р.

В С Т А Н О В И В :

12.02.2018 р. на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Жорнище" про зобов'язання надати належним чином завірені копії положення про Наглядову раду ПАТ "Жорнище" та рішень Наглядової ради ПАТ "Жорнище" станом на 15.11.2017 р. відповідачем позивачу.

Ухвалою суду від 16.02.2018 р. матеріали позовної заяви б/н від 08.02.2018 р. залишено без руху.

26.02.2018 р. на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов лист б/н від 09.02.2018 р. щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.02.2018 р. відкрито провадження у справі № 902/77/18 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 28.03.2018 р. Також даною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

22.03.2018 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.03.2018 р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 28.03.2018 р. відкладено підготовче засідання до 12.04.2018 р.

02.04.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 29.03.2018 р., в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов в повному обсязі.

В судове засідання 12.04.2018 р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

За результатами судового засідання, яке відбулось 12.04.2018 р. було постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 23.04.2018 р.

В судовому засіданні 23.04.2018 р. з метою надання можливості врегулювання спору мирним шляхом було оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2018 р.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 25.04.2018 р. представником позивача подано клопотання про долучення доказів витрат на оплату правничої допомоги, яку просила стягнути з відповідача.

Також в судовому засіданні 25.04.2018 р. в межах дня оголошувалась перерва з метою врегулювання спору в позасудовому порядку з огляду на готовність відповідача надати документи про зобов'язання надання яких було заявлено позовну вимогу, однак представником позивача по закінченні перерви було вказано на необхідності прийняття судового рішення за даним спором.

З'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Виходячи із змісту позовної заяви якості підстави заявлених позовних вимог позивач зазначає, що являючись власником 149841 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Жорнище" і користуючись правами акціонера листом від 16.09.2017 р. до якого внесла зміни листом від 15.11.2017 р. просила відповідача надати належним чином засвідчені копії Положення про наглядову раду ПАТ "Жорнище" та рішень наглядової ради ПАТ "Жорнище" за 2017 р.

Однак на момент звернення з даним позовом до суду відповідачем запитувану інформацію надано не було, що спонукало позивача звернутися із позовом про зобов'язання ПАТ "Жорнище" надати ОСОБА_1 інформацію, а саме: належним чином завіренні копії положення про Наглядову раду ПАТ "Жорнище", рішень Наглядової ради ПАТ "Жорнище" станом на 15.11.2017 р.

В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 20, 88 ГК України, п.п. 2, 8 ч. 1 ст. 77, ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗУ "Про акціонерні товариства".

Відповідач у поданому відзиві позовні вимоги не визнає та просить в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що поданий позивачем запит на надання інформації обґрунтований положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", який не є тотожним запиту акціонера, а тому підстав надавати інформацію немає позаяк запитувана інформація не відноситься до публічної (а.с.37-38, т.1).

Також у своєму відзиві відповідач вказує, що відносини з приводу надання публічної інформації підпадають під регулювання адміністративного права, що не може свідчити про порушення прав позивача, як акціонера товариства.

В свою чергу у відповіді на відзив позивач вказує, що помилкове зазначення у запиті від 16.09.2017 р. Закону України "Про доступ до публічної інформації" не звільняє відповідача від обов'язку надати запитувану інформацію з огляду на статус акціонера, яким наділений позивач (а.с.56, т.1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 16.09.2017 р. позивач звернувся із запитом до голови наглядової ради ПАТ "Жорнище" з вимогою надати належним чином засвідчені копію Положення про наглядову раду ПАТ "Жорнище" та копії рішень наглядової ради ПАТ "Жорнище" за 2017 рік (а.с.7, т.1).

15.11.2017 р. до вказаного запиту було внесено зміни відповідно до якого позивач просив надати запитувану інформацію станом на 15.11.2017 р. (а.с.8, т.1).

Оглядом листів від 16.09.2017 р. та від 15.11.2017 р. було встановлено, що останні отримувались директором відповідача, що підтверджується відповідними письмовими розписками у правому нижньому куті на тексті вказаних листів.

На підтвердження наявності повноважень акціонера позивачем надано виписку про стан рахунку в цінних паперах станом на 06.10.2017 р. (а.с.9, т.1).

Отримання листів від 16.09.2017 р. та від 15.11.2017 р., а також наявність у позивача статусу акціонера відповідачем не заперечується, доказів протилежного останнім до матеріалів справи не долучено.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Поряд з цим, ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, одержувати інформацію про діяльність товариства (п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України).

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів.

Статтею 78 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на момент надходження листів позивача) визначено, що акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону. Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою. Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час. Виконавчий орган товариства має право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути меншим 10 робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства. Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на момент надходження листів позивача) визначено такий перелік документів: статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір; положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про кожну філію та кожне представництво товариства; принципи (кодекс) корпоративного управління товариства; протоколи загальних зборів; матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів; протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу; протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства; висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства; річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; проспект емісії, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства; особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу. Вказані документи зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням.

В частині 1 розділу III Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням № 2826 від 03.12.2013 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (в редакції від 24.11.2016), визначено склад особливої інформації, що розкривається емітентами цінних паперів. До неї належать відомості про: прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 10 відсотків статутного капіталу; прийняття рішення про викуп власних акцій (крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу); факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі; прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів або прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (для емітентів - акціонерних товариств); зміну складу посадових осіб емітента; зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій; рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв; рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу; порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента; про заміну поручителя (страховика, гаранта), що здійснює забезпечення випуску боргових цінних паперів; прийняття рішення про виплату дивідендів; порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію; рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента; зміна типу акціонерного товариства.

Таким чином, законодавством чітко встановлено обов'язок акціонерного товариства надавати акціонеру для ознайомлення визначену законом інформацію.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Як встановлено судом позивач є акціонером ПАТ "Жорнище", який володіє 149 841 простою іменною акцією банку, про що свідчить виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 06.10.2017 р. який звертався із вимогами про надання документів товариства на які не отримав будь-якої відповіді.

Належних доказів надання інформації та ознайомлення позивача із запитуваними документами до суду надано не було.

Наведені обставини свідчать про наявність у позивача порушеного зі сторони відповідача права на отримання інформації встановленого положеннями ч. 1 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 88 ГК України, п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України за захистом якого він звернувся із позовом до суду.

У пункті 36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

Пунктом 2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 2.33 від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" наголошено, що відповідно до положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства. Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію. Чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначає ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо заявлених позовних вимог.

Заперечення наведені у відзиві відповідача оцінюються судом критично позаяк не спростовують правомірності та обгрунтованості заявленого позову.

Зокрема твердження про невідповідність змісту законодавчих норм викладених у листі від 16.09.2017 р. суті спірних правовідносин не звільняє відповідача від встановленого ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 88 ГК України, п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України, ч.1 ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства" обов'язку надати акціонеру запитувану ним інформацію.

Твердження відповідача про те, що у листах не було відображено статус акціонера також не може слугувати підставою для відмови у наданні запитуваної інформації позаяк чинним законодавством імперативно не визначено форми та змісту такого запиту.

До того ж із наданих представникам сторін у судовому засіданні пояснень встановлено, що до направлення запитів про надання інформації у 2017 році відбувались загальні збори акціонерів на які реєструвався позивач, що свідчить про можливість відповідачу при обачливому та розсудливому користуванні своїми правами встановити наявність чи відсутність у заявника статусу акціонера.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів.

Приймаючи рішення про задоволення позову судом враховано правові позиції викладені у постановах Вищого господарського суду України від 10.02.2014 р. у справі № 5002-19/3718-2012, від 14.05.2014 р. у справі № 911/2095/13, від 03.10.2017 р. у справі № 920/934/16, постанові Верховного Суду України від 25.01.2015 р. у справі № 911/1551/14, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 910/6029/17.

Задовольняючи позовні вимоги суд із врахуванням змісту прохальної частини позовної заяви, яка являється предметом позову право змінювати та коригувати який належить виключно позивачу зазначає, що його позитивний наслідок для позивача слід розуміти в контексті зазначеному в абзаці третьому п.2.33 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 2.33 від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

В іншому випадку надто буквальне тлумачення змісту прохальної частини могло б слугувати підставою для відмови у задоволенні позову суто із формальних підстав, що на переконання суду не узгоджується із завданням господарського судочинства яким відповідно до ст.2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та принципом верховенства права, яким повинен керуватися суд при розгляді справ згідно із ч.1 ст.11 ГПК України.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення адвокатських витрат до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого ОСОБА_2, ордер про надання правової допомоги ВН № 002695 від 28.03.2018 р., договір про надання правової допомоги від 27.03.2018 р., акт виконаних робіт від 25.04.2018 р., квитанцію від 25.04.2018 р. про сплату ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2 10 000 грн 00 коп.

Таким чином понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному ч.5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в сумі заявленій позивачем.

25.04.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Жорнище", вул.Бойка, 17, с.Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, 22721 (ідентифікаційний код - 00414210) надати ОСОБА_1, пров.Сучасний, 29, м.Вінниця, 21008 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2, дата народження 04.02.1978 р.н.) належним чином засвідчені копії положення про наглядову раду Публічного акціонерного товариства "Жорнище" та рішень наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Жорнище" станом на 15.11.2017 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жорнище", вул.Бойка, 17, с.Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, 22721 (ідентифікаційний код - 00414210) на користь ОСОБА_1, пров.Сучасний, 29, м.Вінниця, 21008 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2, дата народження 04.02.1978 р.н.) - 1 762 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, 10 000 грн 00 коп. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 05 травня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1

3 - відповідачу - вул. Бойка, буд. 17, с. Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, 22721.