Ухвала суду № 73805715, 03.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/5415/18

Номер провадження 11-сс/775/176/2018

УХВАЛА

Іменем України

03 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Савкової С.В., Шигірта Ф.С.

при секретарі: Ільяшенко С.,

за участю

прокурора Сопіної А.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу прокурора Тупікала Д.Ю. на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2018 року, у кримінальному провадженні № 42017050000000, якою до підозрюваного ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано особисте зобов’язання,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2018 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого в ОВС СУ прокуратури Донецької області ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, органом досудового розслідування обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2 відноситься до тяжкого у відповідності до ст.12 КК України та наявністю ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, знищити або іншим чином приховати від органу досудового розслідування документів та інших доказів, що мають значення для досудового розслідування, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідності до ч.3 ст. 183 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доцільне з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання на території Донецької області де проводиться АТО, у його розпорядженні перебувають великі суми грошових коштів, які ним використовуються на власні потреби, він є засновником та керівником ТОВ «Метан», у власному користуванні ОСОБА_2 мається автомобіль «КІА СЕЕD» 2007 року випуску.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_2, у скоєнні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 369 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, дані про особу, наявність соціальних зв’язків, що не має підстав вважати, що він буде переховуватися.

На вказану ухвалу суду прокурором Тупікало Д.Ю. подана апеляційна скарга, в якій просить ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2018 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання скасувати, постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88 100 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Сопіної А.О., яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, які заперечували у задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, з наступних підстав.

Виходячи з вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров’я, сімейний та майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, місце проживання, наявність роботи, репутація та інші обставини, які його характеризують.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 належним чином не обґрунтовано, не містить даних у підтвердження того, а саме, що запобіжний захід у виді особистого зобов’язання не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 та зможе запобігти ризикам наведеним у клопотанні органу досудового розслідування.

Європейський суд в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Колегія суддів враховує, що підозрюваний ОСОБА_2 дійсно зареєстрований на території Донецької області, яка на теперішній час частково не підконтрольна території України, але фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, про що наявна відповідна довідка, тобто має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки,дружину, двох малолітніх дітей, працює, одружений, характеризується позитивно, раніше не судимий,

Крім того, досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 триває більше року, а саме з 27.03.2017 рок.

Також прокурором не доведено достатніх доказів, що підозрюваний ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Всім іншим обставинам, наведеним у апеляційній скарзі прокурора, вже була дана належна правова оцінка слідчим суддею при застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та обставин, які давали б суду підстави для прийняття іншого процесуального рішення по справі, апеляційна скарга прокурора не містить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 199, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Тупікало Д.Ю. – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2018 року про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді