Рішення № 73805622, 04.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/941/2018

Номер справи 243/1244/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця»

вимоги позивача: про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_2 (доручення для надання безоплатної правової допомоги № 0501-0584701-02 від 12.01.2018 р.),

від відповідача ОСОБА_3 (нотаріально посвідчена довіреність № 5341 від 02.11.2017 р.),

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1. 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона відповідно наказу №77/Ос від 04.11.2018 р. працювала на посаді електромеханіка дільниці Дебальцівської дистанції електропостачання структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

17 липня 2017 р. ОСОБА_1 була звільнена у зв’язку із скороченням штату працівників, на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП (наказ № 10010/ДН – 00) від 10.07.2017 р.)

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 р. по день звільнення к розмірі 23654 грн., крім того відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України «При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, тобто 5711,64 грн.

На день звільнення відповідач відмовився виплачувати ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати і вихідну допомогу і відмовляється виплачувати кошти по теперішній час. Вказує на те, що відповідно до відомості з інформаційного фонду Держреєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, заробітна плата ОСОБА_1 у регіональній філії «Донецька залізниця» за 1 квартал 2017 р. складала 21289 грн., тобто середня заробітна плати склала 260 грн. Вважає, що оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу в день звільнення 17.07.2017 р., станом на 14.02.2018 р. з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу в день звільнення тобто 17.07.2017 р. станом на 14.02.2018 р. з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 54520,2 грн. згідно наданого розрахунку.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 23654 грн., невиплачену одноразову допомогу у розмірі 5711,64 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54520,20 грн.

2. Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, зазначила, що у зв?язку із проведенням АТО у м.Донецьку, де знаходиться місце роботи позивачки, провести остаточний розрахунок з нею не виявилось можливим.

16.03.2018 року від представника відповідача надійшли заперечення проти позову, які полягають в тому, що проблемні питання щодо виплати належних при звільненні сум виникли через проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, вся залізнична мережа регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» знаходиться в зоні проведення АТО, а її проведення суттєво вплинуло на фінансове становище регіональної філії.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_1 надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

4. Представник позивачки у судовому засіданні заявив клопотання про витребування зі Слов?янського об?єднаного УПФУ відомості щодо сум заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії, кількості днів стажу в місяці, сплату страхових внесків за період з 01.01.2017 р.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

5. Ухвалою суду від 18 квітня 2018 року було задоволено клопотання представника позивача, зобов?язано Слов?янське об?єднане УПФУ Донецької області надати суду індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

6. ОСОБА_1 відповідно наказу №77/Ос від 04.11.2015 р. працювала на посаді електромеханіка дільниці Дебальцівської дистанції електропостачання структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що вбачається з копії трудової книжки серії БТ-ІІ № 6671254, виданої на ім?я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-11).

7. Наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 10010/Дн-а від 10.07.2017 р. ОСОБА_1 звільнено 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку з скороченням штату з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку (а.с.13). Аналогічні відомості внесені у трудову книжку ОСОБА_1

8. Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р., регіональною філією «Донецька залізниця» нараховано та виплачено заробітну плату за 1 квартал 21289,62 грн., з яких утримано 3832,13 грн. податку. Інформація за 2 квартал відсутня (а.с.12).

9. Відповідно до листа «Донецької дирекції залізничних перевезень» № 106/1-ДонДнД від 15.03.2018 р. за період з березня 2017 року по день звільнення ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за першу половину березня 2017 року у сумі 2202,16 грн., яку вона отримала 24.07.2017 р. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили документи від підприємства або ОСОБА_1 для нарахування заробітної плати, а саме табель обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час та ін. На підконтрольній Україні території відсутня будь-яка первинна документація (графіки роботи або табель обліку робочого часу, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше) для нарахування заробітної плати за період з 16 березня 2017 р. З 20 березня 2017 р. згідно наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу Дирекції № 236/ДНД від 17.03.2017 р. у зв?язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаної перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією, встановлено простой для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції (а.с.39-40).

10. Відповідно до відомостей регіональної філії «Донецька залізниця» від 15.03.2018 р. надати довідку про середній заробіток ОСОБА_1 (денний та місячний), довідку про графік роботи ОСОБА_1 за період березень-липень 2017 р., довідку про проведені виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період березень-липень 2017 р. (з урахуванням грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги), довідку про кількість днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 неможливо з огляду на відсутність інформації в межах компетенції фінансово-економічної служби та служби організації праці, заробітної плати і структур управління регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.45-46).

11. Відповідно до відомостей служби кадрової та соціальної політики регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 24.03.2018 р. ОСОБА_1 продовжила трудові відносини на посаді електромеханік дільниці І групи у виробничому підрозділі «Дебальцівська дистанція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 11.07.2016 р. (наказ № 1/Ос від 11.07.2016 р.). Інформація щодо звільнення відсутня (а.с.48).

12. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, наданими Слов?янським об?єднаним УПФУ Донецької області на виконання ухвали суду про забезпечення доказів від 18.04.2018 р., страхувальником ОСОБА_1 за період січень 2017 р. – березень 2017 р. включно була Регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40150216), страхові внески за цей період сплачувались, сума заробітку, з якої сплачено єдиний внесок у січні 2017 року склала 5952,92 грн., у лютому 2017 р. – 5756,57 грн., у березні 2017 р. – 9580,13 грн. З квітня 2017 року страхувальником єдиний внесок не сплачувався, суми заробітку не нараховувались (а.с.56).

13. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40150216 (Регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця») відомості відсутні (а.с.57).

V. Оцінка Суду.

14. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. У частині 1 статті 94 КЗпП України міститься дефініція поняття «заробітна плата». Так, згідно законодавчого визначення заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься у ст.1 Закону України «Про оплату праці».

Положеннями ст.115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

16. Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Таким чином, законодавець покладає обов?язок щодо нарахування заробітної плати та надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати саме на роботодавця.

17. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

18. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

19. Під час розгляду справи ані позивач, ані відповідач не надали жодних доказів на підтвердження наявності чи відсутності заборгованості по заробітній платі.

20. На підставі ч.8 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов?язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов?язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов?язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Виходячи з положень ст.168.1.1 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов?язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу; ст.168.1.2 - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Отже, на відповідача покладено обов?язок по утриманню податків та інших обов?язкових платежів із доходів позивача, отриманих за місцем роботи.

21. Аналізуючи відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за І квартал 2017 року, зазначені у довідці ДФС (а.с.12), та відомості персоніфікованого обліку ОСОБА_1, надані Слов?янським об?єднаним УПФУ (а.с.56), суд встановлює відповідність сум нарахованої заробітної плати регіональною філією «Донецька залізниця» за період з січня 2017 р. по березень 2017 р. включно.

22. Вирішуючи наявність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 за спірний період, суд приходить до переконання про наявність заборгованості відповідача по заробітній платі за березень 2017 р. у сумі 7377,97 грн., з якої підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі, адже відповідачем у березні було нараховано до сплати 9580,13 грн. (а.с.56), а визнається сплата позивачу 2202,16 грн. (а.с.49).

23. Позивач не надала суду жодного доказу на обґрунтування того, що вона працювала в період з квітня 2017 року по 16 липня 2017 року включно та їй була нарахована заробітна плата, індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного Фонду України за даний період також не містять інформації щодо проведення нарахувань заробітної плати позивачу, окрім того з 20 березня 2017 р. встановлено простой для всіх працівників виробничих підрозділів «Донецької дирекції залізничних перевезень» (а.с.39-40).

24. Відповідно до положень ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

25. Відповідно до відомостей Слов?янського об?єднаного УПФУ та Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції (а.с.12,56) зазначені положення роботодавцем недотримані, оплата простою ОСОБА_1 здійснена не була.

26. Таким чином, за період з квітня 2017 року до дня звільнення ОСОБА_1 – 17.07.2017 р., підлягає стягненню оплата простою. Враховуючи неможливість встановлення у судовому засіданні тарифної ставки ОСОБА_1, розрахунок суми оплати простою буде зроблений судом з урахуванням середньої заробітної плати.

27. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

28. В матеріалах справи відсутні відомості відносно розміру нарахованої заробітної плати позивача протягом останніх двох календарних місяців перед звільненням, тому в основу розрахунку судом будуть покладені відомості Слов?янського об?єднаного УПФУ про розмір заробітної плати за лютий 2017 р. та січень 2017 р., яку позивачці було нараховано та сплачено (зазначені суми сторонами не оспорюються).

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 8, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи обставини викладені вище, розрахунок оплати простою належить проводити виходячи з середньоденного заробітку позивача за період, який не оспорюється сторонами, та складатиме (5952,92 грн. (нарахована заробітна плата за січень 2017 р.) + 5756,57 грн. (нарахована заробітна плата за лютий 2017 р.) / 40 (кількість робочих днів у січні 2107 р. та лютому 2017 р. відповідно до ОСОБА_4 соціальної політики від 05 серпня 2016 р. № 11535/0/14-16/13) 292,74 грн. Таким чином розмір оплати простою нараховуватиметься з 2/3 частини середнього заробітку, яка складатиме 195,16 грн. за день. За період з 01 квітня 2017 року до 17 липня 2017 року кількість робочих днів складає 70 днів (квітень 2017 р. 19 днів, травень 2017 р. 20 днів, червень 2017 р. 20 днів, липень 2017 р. (до 17.07.2017 р.) 10 днів). Таким чином, сума заробітної плати за період простою з 01.04.2017 р. по 17.07.2017 р. складатиме 195,16 грн. х 70 днів = 13661,2 грн.

29. Відповідно до положення ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

30. Відповідно до наказу про припинення трудового договору (а.с.13) роботодавець повинен був виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, проте як вбачається з відомостей Слов?янського об?єднаного УПФУ та Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції (а.с.12,56) така допомога виплачена не була. За розрахунком суду розмір вихідної допомоги складатиме 6293,91 грн. (292,74 грн. х 21,5 днів). В той же час позивачем заявляється вимога про стягнення вихідної допомоги у сумі 5711,64 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача у межах заявлених позовних вимог (ч.2 ст.264 ЦПК України) підлягає стягненню невиплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку у сумі 5711,64 грн.

31. На підставі ч. 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання, це компенсаційна виплата порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, та є видом матеріальної відповідальності роботодавця. Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти – порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника.

На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч.1 ст.614 ЦК України). Обов’язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.

29. Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення, має перед ним заборгованість з заробітної плати в сумі 21039,17 грн. (невиплачена заробітна плата за березень 2017 р. – 7377,97 грн. та оплата простою у сумі 13661,2 грн.) та одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 5711,64 грн., тобто наявні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

30. Розрахований на підставі листів ОСОБА_4 соціальної політики від 05 серпня 2016 р. № 11535/0/14-16/13 та від 19 жовтня 2017 року №224/0/103-17/214, якими затверджені норми тривалості робочого часу на 2017, 2018 роки відповідно, час затримки розрахунку з дня звільнення 17 липня 2017 року по 15 лютого 2018 року (день звернення до суду), складе 127 робочих днів, тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 37177,98 грн. (292,74 грн. х 127 днів).

31. Але на підставі ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Отже при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у звязку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

32. Суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати в сумі 21039,17 грн. та одноразової допомоги при звільненні в сумі 5711,64 грн., тому з відповідача на користь позивача з урахуванням пропорційності належить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 33867,51 грн.

33. Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

34. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначені вище суми заборгованості з заробітної плати у сумі 21039,17 грн., одноразової допомоги при звільненні 5711,64 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 34604,68 грн., з яких підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі, повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

36. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн.

37. Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 44, 94, 113, 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

У Х В А Л И В:

38. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

39. Стягнути з регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. № 22) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, заборгованість з заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у сумі 21039,17 грн., одноразової допомоги при звільненні у сумі 5711,64 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2017 р. до 15.02.2018 р. у сумі 33867,51 грн., а в загальній сумі 60618 (шістдесят тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 32 коп., з яких підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

40. Стягнути з регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. № 22) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на р/р 31215256700001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, код банку отримувача 820019, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_5