Рішення № 73804016, 10.04.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5384/16-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Новака Р.В.

при секретарі - Владіміровій О.К.,

справа № 757/5384/16-Ц

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: ПАТ «КБ «Приватбанк»

представники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

представник третьої особи: Мусійченко Д.Л.

вимоги позивача: визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ, мотивуючи тим, що 24.09.1981 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі, між відповідачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, згідно якого на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачем було внесено спільні сімейні грошові кошти в сумі 621238,03 доларів США. В подальшому до вказаного депозитного договору сторонами було укладено 34 додаткової угоди. Відповідно до Додаткової угоди №34 від 21.08.2014 до Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, внесено зміни до п.1.1. Договору наступного змісту: «1.1. Вкладник передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 621238,03 доларів США, що складає суму вкладу, на термін до 26.02.2017. Процента ставка за вкладом з 07.07.2014 складає - 12% річних. Період нарахування відсотків - 1 місяць». 28.12.2015 відповідач знявся з реєстрації за місцем спільного проживання подружжя (АДРЕСА_1) та зареєструвався і проживає окремо у АДРЕСА_2. На теперішній час шлюб не розірвано та не встановлено режиму окремого проживання подружжя. Позивачка вважає, що грошові кошти, які зберігаються на депозитному рахунку в ПАТ «ПриватБанк», були набуті за час шлюбу, а тому являються спільною сумісною власністю подружжя, просила поділити кошти, які зберігаються на депозитному рахунку в ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Відповідач надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та пояснив, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 24.09.1981. На даний час проживає окремо від дружини в місті Києві. 13.05.2004 ним, з ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір про депозитний вклад VIP №ОБ01632001. Згідно даного договору, на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в ПАТ КБ «ПриватБанк» ним були покладені грошові кошти в розмірі 621283,03 доларів США. Дані грошові кошти являлись спільними збереженнями, які були зібрані за період шлюбу. Але при укладені депозитного договору відповідач не ставив до відома дружину, не знав, що це взагалі необхідно. Протягом періоду з 2004 року по теперішній час між відповідачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кілька додаткових угод до Договору про депозитний вклад VIP №ОБ01632001, згідно якого строк депозиту продовжувався Додатковими угодами до депозитного договору, строк депозитного вкладу був продовжений до 26.02.2017. Після переїзду до Києва, в січні 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про наявність депозитного договору. Позивачка вимагала від нього надати депозитний договір та всі додаткові угоди до нього, а також повернути половину грошей, які знаходились на рахунку в банку. Відповідач надав їй довідку про стан рахунку та останні додаткові угоди до депозитного договору. Інших документів у нього не має. Гроші повернути відповідач відмовився, оскільки строк закінчення депозиту - 26.02.2017. Враховуючи, що грошові кошти були нажиті спільно, відповідач визнав право ОСОБА_1 на їх половину.

Ухвалою від 29.02.2016 було призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 29.02.2016 в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ було відмовлено.

Ухвалою від 14.03.2016 було задоволено заяву про забезпечення доказів. Витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк»: належним чином засвідчені копії Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004 та всіх Додаткових угод за №1-№34 до цього договору, укладених між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1) та ПАТ КБ «ПриватБанк»; інформацію про доступний залишок грошових коштів на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1) в ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004.

Ухвалою від 11.04.2016 у зв?язку з проведенням 07.04.2016 повторного автоматичного розподілу справи, справу прийнято до провадження.

Ухвалою від 07.12.2016 було задоволено клопотання про витребування доказів. Витребувано у ПАТ «КБ «Приватбанк», інформацію на якій підставі та ким було знято грошові кошти з рахунку № НОМЕР_4 та надати завірені належним чином відповідні копії документів.

Ухвалою від 07.12.2016 до участі у справі було залучено третю особу ПАТ «КБ «Приватбанк».

Ухвалою від 04.09.2017 було відмовлено в задоволенні заяви представника третьої особи про роз'яснення ухвали.

Ухвалою від 26.10.2017 було задоволено клопотання про витребування доказів. Витребувати у ПАТ «КБ «Приватбанк», належним чином завірені копії кредитних договорів №№ 2К215Д від 22.11.2006, 2К170Д від 28.03.2005, 2К191Д від 14.10.2005, 2К186Д від 29.07.2005, 2К176Д від 11.04.2005, 2К171Д від 28.03.2005; договір застави майнових прав від 22.05.2005; № Г.09.2.2.1-663 на отримання грошових коштів по депозитному договору VIP №0501632001 від 13.05.2004; договір відступлення прав вимоги (цесії) № Г.09.2.2.1-664 від 22.02.2005; договір про депозитний вклад VIP №0501632001 від 13.05.2004; належні докази на підтвердження зняття коштів з рахунку № НОМЕР_4, а саме меморіальні ордери та касові документи; виписку руху грошових коштів по рахунку № НОМЕР_4; виписку по рахункам на які були списані кошти з рахунку № НОМЕР_4.

Ухвалою від 21.02.2018 задоволено клопотання представника третьої особи про розгляд справи у режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська. Доручено Жовтневому районному суду міста Дніпропетровська забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «КБ «Приватбанк» про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ.

Згідно ухвали від 02.03.2018, на виконання положень п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набула чинності 15.12.2017, у вказаній справі проведено підготовче засідання. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Доручено Жовтневому районному суду міста Дніпропетровська (49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, буд.18-А) забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «КБ «Приватбанк» про визнання депозитних грошових коштів спільною сумісною власністю та їх поділ, 09:15 год. 10.04.2018 зала судового засідання № 35, вул. Хрещатик, буд. 42.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не було проведено, оскільки зазначені клопотання заявлені не були.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду справи 24.09.1981 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, який був зареєстрований Жовтневим відділом РАГС м. Дніпропетровська, актовий запис №1821.

За час перебування у шлюбі, між відповідачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, згідно якого на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачем було внесено спільні сімейні грошові кошти в сумі 621238,03 долара США. В подальшому до вказаного депозитного договору сторонами було укладено 34 додаткової угоди.

Відповідно до Додаткової угоди №34 від 21.08.2014 до Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, внесено зміни до п.1.1. Договору наступного змісту: «1.1. Владник передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 621238,03 (шістсот двадцять одна тисяча двісті тридцять вісім доларів США три центи), що складає суму вкладу, на термін до 26.02.2017. Процента ставка за вкладом з 07.07.2014 складає - 12% річних. Період нарахування відсотків - 1 місяць».

28.12.2015 відповідач знявся з реєстрації АДРЕСА_1 та зареєструвався і проживає окремо від дружини у м. Києві за адресою: АДРЕСА_3.

Станом на час розгляду справи, шлюб не розірвано та не встановлено режиму окремого проживання подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Поруч з наведеним, згідно ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.2 ст. 60 СК).

Аналогічне положення міститься у ч. 3 ст. 368 ЦК України де зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 17 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60-74 Сімейного кодексу України (далі - СК)); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Правові позиції з приводу визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя внесених на банківський рахунок в період шлюбу грошових коштів також викладені у відповідних судових рішеннях Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: у рішенні від 23.12.2012 по справі №6-42894св11, в ухвалах від 04.04.2012 по справі №6-43079св11, від 06.06.2012 по справі №6-15674св12, від 09.10.2013 по справі №6-30088св13.

Таким чином, суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 621238,03 долара США, які зберігаються на рахунку НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритому на ім'я відповідача на підставі Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004 та додаткових угод до нього, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

На теперішній час між подружжям не існує домовленості щодо розміру часток грошових коштів, що перебувають на депозитному вкладі.

За таких підстав суд вважає, що 1/2 частина грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритому на ім'я відповідача на підставі Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, в сумі 310619,01 доларів США, належать позивачці ОСОБА_1 на праві власності.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно відповіді ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 04.03.2016 на запит суду №757/5384/16-ц від 14.03.2016 було надано інформацію про доступний залишок грошових коштів на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, по рахунку НОМЕР_4, який становить 0,00. (а.с. 90, а.с. 125)

Згідно заяв представника ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 14.12.2016 та від 23.02.2017 списання грошових коштів з рахунку НОМЕР_3 відбулось на підставі кредитних договорів №2К215Д від 22.11.2006, №2К170Д від 28.03.2005, №2К191Д від 14.10.2005, №2К186 Д від 29.07.2005, №2К176Д від 11.04.2005, №2К171Д від 28.03.2005; договору застави майнових прав від 22.02.2005 №Г.09.2.2.1-63 на отримання грошових коштів по депозитному договору VIP №0Б01632001 від 13.05.2004; договору про відступлення права вимоги (цесії) №Г.09.2.21-66 від 22.02.2005; договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004. (а.с. 117, 123-124)

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно наданих відповідачем пояснень, він не заперечує наявність у банку кредитів, між тим у третьої особи у справі відсутні будь-які заяви про використання грошових коштів депозитного вкладу VIP №ОБ01632001 від 13.05.2004 для погашення заборгованості за кредитом. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Крім того, відповідачем було надано суду примірник шаблону договору «Вклад Стандартний строковий» взятий з відкритого джерела на офіційному сайті Приват банку (htths://privatbank.ua/deposit) і звернуто увагу, що умовами таких договорів передбачено право банку на свій розсуд після закінчення строку вкладу перерахувати вклад і нараховані проценти на поточний, або картковий рахунок вкладника та в подальшому використовувати їх для погашення простроченої заборгованості вкладника за кредитом, або розірвати укладений договір, надіслати вкладнику письмове повідомлення із зазначенням дати розірвання договору, вклад і нараховані проценти перерахувати на поточний, або картковий рахунок вкладника та в подальшому використовувати для погашення заборгованості (п. 3.3).

При цьому слід зазначити, таке право у банку виникає тільки після закінчення строку вкладу, а у випадку із відповідачем ОСОБА_2, додатковою угодою № 34 від 21.08.2014 до договору про депозитний вклад VIP №ОБ01632001 від 13.05.2004 було внесено зміни до п. 1.1 договору про депозитний вклад й за згодою сторін кошти були розміщенні на депозитному вкладі на термін до 26.02.2017.

Тобто третя особа списала грошові кошти з депозитного рахунку до закінчення терміну дії депозитного договору про депозитний вклад VIP №ОБ01632001 від 13.05.2004.

Наведені обставини узгоджуються зі положеннями ст. 601 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішання питання щодо можливості розгляді у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю селянського (фермерського) господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, що складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув право власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку ст. 126 ЦПК України. Зазначений підхід не застосовується у випадках поділу грошових сум (вкладів), внесених у банківські (фінансові) установи за договором банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, оскільки при поділі таких коштів права зазначених установ не зачіпаються. Ці вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету, або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу.

Системний аналіз наведених положень закону та обставин справи дає підстави для висновку, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 надає суду всі підстави для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1, при цьому визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів, у тому числі й ПАТ КБ «Приватбанк». Дії останнього щодо використання на свій розсуд грошових коштів депозитного вкладу VIP №ОБ01632001 від 13.05.2004 порушує права і інтереси як відповідача, так і позивача. У зв?язку з чим, позовні вимоги позивача про визнання спільною сумісною власністю та про визнання права власності на грошові кошти є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь грошові кошті в сумі 310619,01 доларів США, які зберігаються на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» суд вважає необхідним відмовити в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки позивачем не було надано підтвердження, що дані права чи інтереси позивача були порушені, невизнані або оспорювалися.

Окремо слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження позиція представника третьої особи щодо підстав відмови в задоволенні позову, дану позицію суд оцінює хибною з юридичної точки зору, спробою уникнути цивільно-правової відповідальності та такою, що повністю та беззаперечно спростовується матеріалами справи.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, його слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», постановою №5 Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70 СК України, ст.ст. 357, 368, 372, 601, 1058 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 83, 84, 89, 95, 206, 258, 259, 261, 263-266, 273 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання депозитних коштів спільною сумісною власністю та їх поділ - задовольнити частково.

Визнати сумісною спільною власністю подружжя ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_2) грошові кошті в сумі 621238,03 (шістсот двадцять одна тисяча двісті тридцять вісім) доларів 03 центи США, що зберігаються на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на підставі Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_2) право власності на грошові кошти у сумі 310619,01 (триста десять тисяч шістсот дев'ятнадцять) доларів 01 цент США, що зберігаються на рахунку НОМЕР_3, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на підставі Договору про депозитний вклад VIP №0Б01632001 від 13.05.2004, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 6890,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_2, АДРЕСА_1).

відповідач: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платників податків НОМЕР_1, АДРЕСА_3)

третя особа: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

Суддя Р.В. Новак