Рішення № 73802274, 03.05.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/256/18

Провадження № 2/643/2530/18

03.05.2018 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря – Стальмакової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 14718 грн. 79 коп. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.12.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку» складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 26.11.2017 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 14718, 79 грн., яка складається із: тіла кредиту – 4552,38 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 2481,80грн.; заборгованості по пені – 6507,52 грн.; штрафу (фіксована частина) – 500,00 грн., штрафу (процентна складова) – 677,09 грн.

Клопотання ОСОБА_1 про витребування кредитного договору від 30.12.2010року не підлягає задоволенню, за безпідставністю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити, розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просить застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

30.12.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку» складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. /а.с. 8-24/.

За умовами кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Взяті на себе зобов'язання по договору № б/н від 30.12.2010 року Банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредит.

У порушення зазначених умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за договором № б/н від 30.12.2010 року належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 станом на 26.11.2017 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 14718, 79 грн., яка складається із: тіла кредиту – 4552,38 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 2481,80грн.; заборгованості по пені – 6507,52 грн.; штрафу (фіксована частина) – 500,00 грн., штрафу (процентна складова) – 677,09 грн./а.с. 4-7/.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно – правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором протирічить положенням, закріпленим у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно – правової відповідальності за одне і те ж саме порушення, то вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача, штрафу, а саме: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 677,09 грн. – штраф (процентна складова), що зазначені у розрахунку як складові заборгованості, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу, - 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 677,09 грн. штраф (процентна складова), відсутні, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.12.2010 року в розмірі 13 541, 70 грн., яка складається із: тіла кредиту – 4552,38 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 2481,80 грн.; заборгованості по пені – 6507,52 грн.

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування до позовних вимог строку позовної давності, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Згідно з вимогами ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.

Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Таким, чином відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у всіх судових інстанціях як інвалід ІІ групи, а тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з нього в силу дії ст.141 ЦПК України компенсується позивачеві за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса: м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, буд. 50) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 30.12.2010 року в розмірі 13541 /тринадцять тисяч п’ятсот сорок одну/ грн. 70 коп., яка складається із: тіла кредиту – 4552,38 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 2481,80 грн.; заборгованості по пені – 6507,52 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Компенсувати Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1472,00грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М.Довготько