Рішення № 73802208, 04.05.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/726/18

Номер провадження 2/629/616/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

04 травня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, посилаючись на те, що вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 04 вересня 1993 року, який був розірваний 08 вересня 2008 року. Від даного шлюбу у них є повнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сторони проживають окремо. В даний час донька проживає навчається на першому курсі у Харківському національному педагогічному університеті імені ОСОБА_4, факультет «Філологія», денної форми навчання. Відповідач по справі добровільно надавати допомогу на утримання доньки ухиляється, хоча має таку можливість. В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача по справі на її користь на утримання доньки аліменти в розмірі 50% від місячного доходу щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до закінчення нею навчання, а саме 30.06.2021 року, чи до досягнення нею 23 років. Крім цього просить стягнути з відповідача по справі на її користь витрати на оплату гуртожитку, де на даний час мешкає їх дитина, а саме у розмірі 1/2 частини цих витрат, згідно реєстраційних документів на проживання та чека оплати за гуртожиток, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання 30.06.2021 року чи до досягнення 23 років.

В судове засідання позивач не з’явилася, але надала суду заяву в якій уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача по справі на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2021 року. І іншій частині позовних вимог відмовилася. Крім цього в своїй заяві просила розглянути дану справу за її відсутності, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності та прийняти рішення з урахуванням його заперечень на відповідь на відзив та відзив щодо вимог позовної заяви. В обґрунтування заперечень та у відзиві зазначив, що він є пенсіонером за вислугою років, не працює, тобто окрім пенсії інших доходів не має, на його утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_6, яка не працює, а також батьки похилого віку, які потребують його допомоги. Також зазначив, що він має ряд хронічних захворювань, а тому пенсії, яку він отримує не вистачає для нормального рівня життя його родини. Крім цього, вважає, що донька отримує стипендію, а також має можливість знайти роботу та заробити собі на навчання та одяг, оскільки вона не є інвалідом, є дієздатною, а тому повинна дбати про себе, а також надавати допомогу своїм батькам. Тому вважає, що стягнення з нього аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання призведе до тяжких наслідків та поставить його та його сім’ю в край тяжке матеріальне становище, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності в зв’язку з навчанням, підтримує уточнені позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду на захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі знаходились в зареєстрованому шлюбі, шлюб між ними розірваний 09.09.2008 року. Від даного шлюбу є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої ОСОБА_2 значиться батьком. В теперішній час ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_4, термін навчання з 01.09.2017 року по 30.06.2021 року, що підтверджується довідкою № 02/18 від 16.01.2018 року. В зв’язку з навчанням не працює, ніяких доходів не має, а тому потребує матеріальної допомоги з боку батька. Відповідач має змогу надавати таку допомогу, але в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років.

Як вбачається з матеріалів справи повнолітня дитина сторін на даний час навчається на першому курсі денної форми навчання Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_4, термін навчання з 01.09.2017 року по 30.06.2021 року, що підтверджується довідкою № 02/18 від 16.01.2018 року. В зв’язку з навчанням не працює, ніяких доходів не має, а тому потребує матеріальної допомоги з боку батька.

Відповідач в свою чергу зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 11, має на утриманні цивільну дружину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Дружина відповідача не працює, хворіє та потребує лікування. На даний час він інвалідом не є, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років в розмірі 2904,00 гривні, хворіє, потребує лікування та проведення операції, утримання по виконавчим листам з нього не проводяться, стягнення за виконавчими листами з нього не провадяться, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2386 від 15.03.2018 року. Крім того, на його утримання знаходяться батьки похилого віку, мати хворіє, потребує допомоги з його боку на придбання ліків, які повинна приймати постійно.

Встановивши зазначені обставини та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що повнолітня донька сторін по справі потребує матеріальної допомоги на своє утримання, а в силу ст. 199 СК України відповідач, як її батько, може і зобов'язаний утримувати свою дитину шляхом сплати щомісячно аліментів на її користь.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_2 має на утриманні цивільну дружину та неповнолітнього сина, яких він відповідно до ст.ст. 91, 202 СК України зобов'язаний утримувати.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має можливість надавати утримання дитині.

Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів іншої дитини та непрацездатної дружини, суд встановлює розмір аліментів згідно ст. 200 Сімейного кодексу України у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2021 року. Вказану суму аліментів суд вважає достатньою для задоволення розумних потреб дитини, а тому позовні вимоги задовольняє частково, а іншій частині позовних вимог відмовляє.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Так, згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи судом вбачається, що днем пред'явлення позову позивачем є 07 лютого 2018 року, що підтверджується відміткою на 1 примірнику позову.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Визнання позову відповідачем не суперечить вимогам ч. 3 ст. 13 ЦПК України та не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню оскільки позивачем належним чином представлені докази в обґрунтування своїх вимог.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача за позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 лютого 2018 року та до закінчення нею навчання, а саме по 30 червня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, працює медсестрою в КЗОЗ «Лозівське ТМО», НОМЕР_1, виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 10.10.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, б. 8, кв. 4.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянин України, пенсіонер, НОМЕР_3, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 13.06.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, б. 11.

Третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, студентка Харківського національного педагогічного університету імені ОСОБА_4, паспорт IDUKR000028774, виданий 03.03.2016 року органом 6346, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, гуртожиток № 5.

Суддя Н.А. Смірнова