Рішення № 73801495, 04.05.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/285/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.18 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Стаднікова А.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області. У позовній заяві зазначає, що відповідач, який є батьком малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням дітей, не надає кошти на їх утримання, не піклується про них, не спорює належним умов для їхнього проживання, зловживає алкогольними напоями. За місцем проживання - характеризується негативно.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не забезпечує належних умов для проживання та виховання дітей та враховуючи, що мати дітей померла в жовтні 2017 року, а родичів, які мають можливість та бажання взяти хлопчиків на виховання в свою сім’ю ще не мають статусу потенційних опікунів, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та стягнути з відповідача аліменти на користь дітей на їх утримання в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 є батьком малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не виконує батьківські обов’язки щодо їх виховання та утримання.

Пояснила, що працівники органу опіки та піклування Острозької РДА, працівниками сільської ради за місцем його проживання та дільничним інспектором неодноразово проводили бесіди з відповідачем щодо необхідності влаштування в будинку за його місцем проживання належних умов для проживання дітей, однак таких умов він не створив, не припинив вживати спиртні напої, на роботу не влаштувався. Санітарний стан будинку не відповідає вимогам для проживання в ньому малолітніх дітей.

Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні позов визнав. Вказав, що під час хвороби дружини він доглядав її та їхніх дітей, однак після її смерті почав зловживати спиртними напоями та перестав займатися вихованням та утриманням дітей. Вказав, що з ним дійсно проводилися неодноразові бесіди з представниками органу опіки та піклування, щодо його поведінки, та йому надавався строк на виправлення, однак такого не настало. Зазначив, що немає коштів на утримання дітей, тому не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

З свідоцтв про народження встановлено, що ОСОБА_2 значиться батьком двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.8,9)

Згідно довідки №368 від 05.03.2018, ОСОБА_5 померла 10.10.2017, актовий запис №25 від 11.10.2017. (а.с.11)

Згідно акту обстеження умов проживання від 27.10.2017 встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_2 та його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, для виховання останніх створено незадовільні умови, в будинку було прохолодно, молодший син ОСОБА_6, був дома – хворів. Доглядати дітей допомагає свекруха ОСОБА_7, у будинку якої всі проживають. Під час обстеження умов проживання батька дома не було, його знайшли у закинутому будинку, де він спав на землі перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. (а.с.12)

З характеристик на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що вони за період навчання у Хорівській ОСОБА_8 ст., зарекомендували себе як старанні учні. Встановлено, що діти приходять до школи належному вигляді, забезпечені усім необхідним. Батько жодного разу не був у школі, не приділяє уваги їхньому вихованню, показує поганий приклад. Опікуються дітьми родичі та оплачують харчування ОСОБА_4. (а.с.13,14)

З характеристик на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що вони за період навчання у Яполотській ЗОШ І-ІІ ст., зарекомендували себе як старанні учні. Встановлено, що діти приходять до школи належному вигляді, забезпечені усім необхідним, доглянуті, охайні. Сім’я у якій вони проживаються на даний момент, цікавиться їхніми шкільними справами, відвідує уроки та батьківські збори. З інформації наданої Ямпольською ЗОШ І-ІІ ст. встановлено, що за період навчання дітей батько не цікавився їх життям, зі слів дітей батько не бажає спілкуватися з ними навіть по телефону. Батьківські збори відвідувала родичка дітей ОСОБА_9 (а.с.15,16,17,18)

З інформації про проведену бесіду з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27.02.2018 встановлено, що під час розмови з малолітніми дітьми було з’ясовано, що разом із батьками проживали в с.Хорів, та після смерті матері їхній батько ОСОБА_2 почав надмірно вживати спиртні напої, чинити психологічне та фізичне насильство стосовно синів, став агресивнішим, рідко готував їжу, не прав одяг, не прибирав у будинку, в якому проживали, не турбувався про дітей, не цікавився їхнім життям, здоров’ям, у зв’язку із чим дядько по лінії матері запропонував дітям пожити у хресної ОСОБА_9 у с.Яполоть. ОСОБА_9 спільно з чоловіком ОСОБА_10 придбали для малолітніх новий одяг, взяття, засоби гігієни, шкільне приладдя. Обладнувала для них окрему кімнату, у якій є все необхідне для повноцінного фізичного та розумового розвитку. За час проживання у сім’ї хресної батьком ОСОБА_2 жодного разу до дітей не приїжджав, матеріально не допомагав, зі святами не вітав, не передавав ні продукти харчування, ні подарунки, ні одяг чи взуття. Востаннє спілкувалися телефоном в кінці січня 2018 року. Діти категорично відмовляються повертатися до батька та проживати разом із ним та не заперечують щоб ОСОБА_2 позбавили батьківських прав. Дані обставини також підтверджені повідомленням Яполотської сільської ради Костопільського району Рівненської області та актом обстеження матеріально-побутових умов та умов виховання в сім’ї ОСОБА_9 від 10.10.2017, 26.02.2018. (а.с.19,20,21,22,23)

З характеристик на ОСОБА_2 від 27.10.2017, 13.12.2017 встановлено, що він на даний час ніде не працює, схильний до зловживання спиртними напоями. Від родичів ОСОБА_2 в сільську раду надходили усні скарги на його поведінку щодо неналежного виконання батьківських обов’язків та зловживання спиртним. (а.с.28)

З попередження наданого ОСОБА_2 встановлено, що 07.11.2017 останній був ознайомлений з наслідками неналежного виконання батьківських обов’язків передбачених чинним законодавством України. Із ним було проведено профілактичну бесіду щодо дотримання прав дитини. ОСОБА_2 зобов’язався забезпечувати якнайкращі умови для утримання і виховання дітей та виконувати рекомендації компетентних органів щодо дотримання прав дитини. (а.с.34)

Доказами проведення соціально-профілактичних бесід з ОСОБА_2 та не бажання його стати на шлях виправлення є акти обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, повідомлень служби у справах дітей, Острозького районного центру соціальних служб для сім’є, дітей та молоді, Хорівської сільської ради, картка обліку роботи з ОСОБА_2 заведеної 14.11.2017, акт оцінки потреб дитини від 07.11.2017. (а.с.35,36,37,38,40-43,44-49,50)

З висновку Острозької РДА Рівненської області №481/01-31 від 01.02.2018, вбачається, що зазначений органи у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем батьківських обов'язків вирішив рекомендувати позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.51-52)

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 народився 21.07.2006, а ОСОБА_4 народився 31.08.2010 та їх батьком є ОСОБА_2, матір’ю - ОСОБА_5, яка померла.

З пояснень представника органу опіки та піклування, письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, який є батьком малолітніх дітей, не приділяє належної уваги їх вихованню, не створює належних умов для їх проживання та матеріального забезпечення.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя своїх дітей має місце на протязі тривалого періоду часу, що було підставою для застосування щодо нього заходів впливу, виклику на засідання комісії з питань захисту прав дитини та в подальшому для висновку органу опіки і піклування, якими рекомендовано позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів та пояснень сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно, воно має законну мету.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров’ю чи розвитку дитини.

При цьому, наведені вище обставини, та пояснення відповідача у судовому засіданні, переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання та не спроможний виконувати батьківські функції щодо своїх дітей.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, ними не займався, не піклувався про них, матеріально не утримував, на час розгляду справи не проявляє інтересу до стану їх здоров'я та навчання, не цікавиться їх фізичним, моральним і духовним розвитком, а тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, у зв'язку з чим слід позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Статтею 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини і суд, одночасно з позбавленням батьківських прав може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки ОСОБА_2 своїх малолітніх дітей не утримує, то з нього на утримання дітей слід стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини доходу.

При вирішенні спору судом береться до уваги відсутність у відповідача по справі інших утриманців, його стан здоров'я та стан здоров'я малолітніх дітей. При цьому, суд бере до уваги, що відповідач інвалідності не має та має можливість працювати, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 12.03.2018, а тому за правилами ст. 191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Частиною 3 ст. 193 СК України визначено, що аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час розгляду справи в суді не мають опікунів, то аліменти з ОСОБА_2 слід стягувати шляхом відкриття особистого банківського рахунку та перерахування коштів на особистий рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4А в ПАТ "Державний ощадний банк України", відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, відчиму, вона передається на опікування органу та піклування.

Окрім того, як вбачається із ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі ст. 159, 166, 164, 180, 182 СК України, ст.59, 60 ЦК України, керуючись ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 142, 200, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації (місцезнаходження: м.Острог, пр.Незалежності, 14 Рівненська область, код ЄДРПОУ 04057729) в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (місце реєстрації: с.Хорів, вул.Соколюка, буд.47 Острозький район Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_1) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: с.Хорів, вул.Соколюка, буд.47 Острозький район Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_1) батьківських прав відносно його малолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: с.Хорів, вул.Соколюка, буд.47 Острозький район Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_1) на користь його малолітніх синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на їх утримання, шляхом відкриття особистого банківського рахунку на кожну дитину в ПАТ "Державний ощадний банк України" та сплати аліментів на вказаний рахунок в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 березня 2018 року до досягнення старшою дитиною повноліття.

Передати малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на опікування органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: с.Хорів, вул.Соколюка, буд.47 Острозький район Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 травня 2018 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_11