Вирок № 73801185, 05.05.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/454/18

№ пров.1-кп/544/71/2018

Номер рядка звіту 2

В И Р О К

іменем України

05 травня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт із угодою про примирення в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12018170290000019 від 11 січня 2018, стосовно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Пирятин Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працюючого у дошкільному навчальному закладі «Червона Шапочка», одруженого, утриманців не має, такого, що раніше не притягувався до кримінальної відповіданості,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Пожарова О.О, потерпілої ОСОБА_3, із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого Кічі В.В.,

У С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру про те, що він 25 лютого 2018 року близько 15 години разом із своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули на полювання на лисицю на заболочену ділянку місцевості густоростучим очеретом, яка знаходиться біля с. Заріччя, Пирятинського району Полтавської області. На початку полювання ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обумовили маршрути свого руху та розійшлися один від одного. Близько 18 години, коли почало сутеніти, в умовах недостатньої видимості, ОСОБА_1 будучи озброєним власною мисливською гладко ствольною рушницею Т03-34, 12 калібру, номер НОМЕР_1, спорядженою патронами з картеччю, діаметром 8 мм, побачив у очереті невиразний силует лисиці, після чого діючи в порушення пунктів 3.7, 3.8, 3.10. «Положення про правила проведення полювання, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 549 від 17.10.2011, відповідно до яких: пункт 3.7. передбачає, що полювання проводиться лише в умовах повної видимості; пункт 3.8. передбачає, що забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі; пункт 3.10. передбачає, що стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей, не переконавшись, що у напрямку пострілу відсутні люди, хоча мав таку можливість та повинен був її передбачити, не маючи наміру позбавити життя іншої людини, зробив два постріли у ділянку очерету, де він бачив силует лисиці, влучивши необережно тим самим у мисливця ОСОБА_5, котрий перебував на одній із ним стрілецькій лінії, на відстані 40 метрів. Від отриманих вогнепальних поранень в область лівої руки та грудної клітки ОСОБА_5 помер на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 019 від 17.04.2018 смерть ОСОБА_5 настала від тампонади серця, рани серця, відкритої вогнепальної рани передньої стінки грудної клітки зліва.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді вхідної вогнепальної рани тильної поверхні лівої кисті та вихідної вогнепальної рани тильно-променевої поверхні лівого пальце-п'ясного суглобу і вхідної вогнепальної рани ліктьової поверхні нижньої третини лівого передпліччя та вихідної вогнепальної рани внутрішньої поверхні нижньої третини лівого передпліччя і вхідної вогнепальної рани зовнішньої поверхні верхньої третини лівого плеча та вихідної вогнепальної рани лівої підпахвової ямки та вхідної сліпої вогнепальної рани передньої поверхні грудної клітки з пораненням по ходу раньового каналу серцевої сорочки, серця та судин, що утворилися від дії свинцевої картечі вогнепального заряду гладко ствольної зброї, ймовірно мисливської рушниці в строк безпосередньо передуючий настанню смерті, а також саден спини та обличчя, що утворилися від дії тупих твердих жорстких предметів, ймовірно комишу та при ударі об такий результаті волочіння, в строк нетривало передуючий настанню смерті і ступенем тяжкості відносно живої особи відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Після отримання тілесних ушкоджень, а саме: смертельного ушкодження в ділянку серця, смерть ОСОБА_5 настала через нетривалий проміжок часу, вимірюваний хвилинами.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України, а саме: вбивство вчинене через необережність.

Між потерпілою ОСОБА_3, обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Кічі В.В. 23 квітня 2018 року була укладена угода про примирення.

Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину) відшкодована потерпілій у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України сторони узгодили, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене у межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України, у виді обмеження волі строком на три роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалість якого буде встановлена судом, а також з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які також будуть визначені судом.

Потерпіла ОСОБА_3 просили також угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченго не має.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство вчинене через необережність - правильна.

Кримінальне правопорушення (злочин), учинене обвинуваченим ОСОБА_1, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Суд також упевнився, що потерпіла ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 119 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3, обвинуваченим ОСОБА_1, за участі захисника Кічі В.В.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов'язків передбачених ст. 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд уважає за необхідне встановити ОСОБА_7 тривалість іспитового строку терміном на один рік, з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов'язки забезпечать належну його поведінку.

Суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов заявлено не було.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 20.04.2018 року є: мисливські гладкоствольні рушниці марки «ИЖ 12», «ИЖ 27» та ТОЗ-34 12 калібру номер НОМЕР_1; куртки (бушлат) загиблого ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6; гумові сапоги, светр та штани ОСОБА_7; флісова чорна печатка, в'язана шапка сіро-коричневого кольору, пачка цигарок «Бонд», запальничка, одяг та взуття загиблого ОСОБА_5 (гумові чоботи, брюки з паском, гамаші, плавки, светр, майка та гольф), що зберігаються в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до п 56. Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду згідно вимог Кримінально-процесуального кодексу

України, затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року у вироку, постанові судді або ухвалі суду, постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи повинно бути вирішене питання про долю речових доказів, при цьому:

1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються 2) речі, вилучені з обігу, підлягають передачі відповідним установам або знищуються; 4) грошові кошти та інші цінності, стосовно яких прийнято рішення про конфіскацію згідно з вироком суду, підлягають зверненню у дохід держави. Всі інші речі повертаються законним власникам, а при невстановленні останніх переходять у власність держави; у разі суперечки про належність цих речей питання вирішуються у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Угоду про примирення від 23 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170290000057 від 25 лютого 2018 року, укладену між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1, за участі захисника Кічі Владислава Валерійовича - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Зобов'язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мисливську гладкоствольну рушницю марки ТОЗ-34 12 калібру номер НОМЕР_1, що зберігається в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області та належить обвинуваченому ОСОБА_1 - обернути в дохід держави;

- куртку (бушлат), гумові сапоги, светр та штани, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області повернути ОСОБА_1 як власнику;

- мисливську гладкоствольну рушницю марки «ИЖ 27»; куртку (бушлат) загиблого ОСОБА_5; флісову чорну печатку, в'язану шапку сіро-коричневого кольору, пачку цигарок «Бонд», запальничку, одяг та взуття загиблого ОСОБА_5 (гумові чоботи, брюки з паском, гамаші, плавки, светр, майка та гольф), що зберігаються в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області повернути потерпілій, дружині загиблого ОСОБА_5 - ОСОБА_3;

- мисливську гладкоствольну рушницю марки «ИЖ 12», куртку (бушлат), що зберігаються в камері зберігання речових доказів Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області повернути ОСОБА_6 як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, р/р №31118115700379, витрати за проведення експертиз №544 від 06.03.2018, № 705 від 10.04.2018, № 50 від 28.03.2018, № 51 від 29.03.2018, № 52 від 29.03.2018 у кримінальному провадженні № 12018170290000057 в сумі 5434 (п'ять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Ю.О. Ощинська