Ухвала суду № 73801177, 04.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.05.2018 Справа № 554/2561/18

Провадження № 1-кс/554/3927/2018

УХВАЛА

Іменем України

04 травня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.

при секретарі - Зайцевій Я.А.

за участю прокурора – Толмачева Я.О.

слідчого - Якименко О.І.

підозрюваної – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, неодруженої , на утриманні має неповнолітню дитину 9 років, ,раніше судимої , фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в:

04.05.2018 року слідчий звернулася до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилалася на те, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000347 від 04.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2018 близько 14 години 45 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, за грошові кошти в сумі 300 гривень незаконно збула ОСОБА_4 (біографічні дані змінено) кристалічну речовину білого кольору, яка знаходилась у згортку з фольгою та згідно висновку Полтавського НДЕКЦ №364 від 16.02.2018 року, містить наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежений, масою 0,0447 г.

Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбала та незаконно зберігала з метою збуту.

Крім цього 02.05.2018, близько 12-ї години ОСОБА_1, діючи повторно, перебуваючи біля будинку №47 що по вул. Велика Набережна в м. Кременчук Полтавської області, за грошові кошти в сумі 300 гривень незаконно збула громадянину ОСОБА_4 (біографічні дані змінено), кристалічну речовину білого кольору, яка знаходилась у полімерному пакеті та містить наркотичний засіб метадон.

Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 раніше незаконно придбала та незаконно зберігала з метою збуту.

02.05.2018 о 12:51 годині ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України в порядку ст.208 КПК України.

03.05.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрювана заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити в його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою,оскільки стан її здоров’я не дозволяє перебувати в умовах СІЗО, вона хворіє на трофічні виразки і потребує постійного медичного лікування.

Захисник просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000347 від 04.07.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

02.05.2018 о 12:51 годині ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України в порядку ст.208 КПК України.

03.05.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрювана могла вчинити інкриміновані їй злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження.

Разом з тим, як вбачається із виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 виданої центром первинної медико-санітарної допомоги № 1 м.Кременчука від 03.04.2018 року, остання хворіє на трофічну виразку правової гомілки нижньої частини,з жовтня 2017 року обмежена в русі,не має змоги пересуватися без сторонньої допомоги. Будь-яких даних про можливість її утримання в умовах СІЗО на час розгляду клопотання не надано.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що слідчий у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, слідчий суддя дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.

Беручи до уваги наявність у підозрюваної постійного місця проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, її стан здоров’я, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними слідчим, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м’якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваної більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов’язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 176, 178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, строком на два місяці, поклавши на неї наступні обов’язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобов’язань, до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов’язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної.

Роз’яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави А.І. Троцька