Рішення № 73801067, 04.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Провадження № 2/554/466/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

при секретарі Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації. Позовна заява мотивована тим, що 15.04.2016 року між АТ «СК «АХА Страхування» і ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №00617а6пп, відповідно до умов якого АТ «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 27.07.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та «Mercedes Benz», державний номер 52294ЕН, яким керував ОСОБА_2 Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.10.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП. Станом на дату настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована не була.

В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у АТ «СК «АХА Страхування» транспортний засіб «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. У зв’язку з названою подією, згідно звіту про оцінку №02-08 від 01.08.2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 64528,85 гривень. Згідно з умовами договору, на підставі страхового акту №АХА2136595, рахунку зі станції технічного обслуговування та зібраних документів розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб склав 56485,85 гривень. Відповідно до умов договору страхування АТ «СК «АХА Страхування» відшкодувало ОСОБА_3 витрати на ремонт автомобіля в сумі 56485, 85 гривень. Зазначену суму позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на підставі статті 993 ЦК України.

Представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в судове засідання не з’явився, але надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явився, не подав видзив на позов, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду, а також відстеження поштових відправлень. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до положень ст. 130 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Судом встановлено, що 27.07.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1,яким керував ОСОБА_4 та «Mercedes Benz», державний номер 52294ЕН, яким керував ОСОБА_2

15.04.2016 року між АТ «СК «АХА Страхування» і ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №00617а6пп , відповідно до умов якого АТ «СК «АХА Страхування» взяло на себе зобов’язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а.с.5-19). Станом на дату настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована не була.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.10.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП (а.с.29).

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

У зв’язку з названою подією, згідно звіту про оцінку №02-08 від 01.08.2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Murano», державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 64528,85 гривень.

Відповідно до умов договору страхування АТ «СК «АХА Страхування» відшкодувало ОСОБА_3 витрати на ремонт автомобіля в сумі 56485, 85 гривень.

Згідно із частинами другою, п'ятою ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій статті 16 ЦК України.

За змістом наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Саме така правова позиція містилася в постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15.

Оскільки вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП встановлена постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.10.2016 року, а факт сплати позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 56485, 85 гривень підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження (а.с.32-40), рахунком на оплату (а.с.60), розрахунком страхового відшкодування (а.с.61-62), платіжним дорученням (а.с.63), страховим актом №АХА2136595 (а.с.62), то вимоги до відповідача є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки, при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13, вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

У даному випадку до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.

Керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст. 993,1166 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 36000 АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», місцезнаходження: 04070 м.Київ, вул..Іллінська,8, код ЄДРПОУ 20474912, суму в розмірі 56485,85 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 36000 АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», місцезнаходження: 04070 м.Київ, вул..Іллінська,8, код ЄДРПОУ 20474912, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: А.М.Чуванова