Постанова № 737993, 19.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.07 р. Справа № 41/202а

м. Донецьк, вул. Артема, 157, к. 223

Суддя господарського суду Донецької області С.А. Гончаров

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, м. Макіївка

до відповідача: Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: Відкритого

акціонерного товариства „Сан Інтербрю Україна”, м. Київ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, звернувся до суду з позовною заявою до Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002272320/0/18189/10/23113 від 12.06.06р. на суму податкових зобов’язань в сумі 180349,99грн.

Ухвалою суду від 24.06.2006р. року було відкрито провадження в адміністративній справі № 41/202а та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою по справі від 11.05.2007р. відповідача у справі, Гірницьку міжрайонну державну податкову інспекцію м. Макіївки, було замінено його правонаступником – Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Позивач вважає визначення податковим повідомленням–рішенням спірних сум таким, що зроблено з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин.

В обґрунтування своїх тверджень позивач посилається на те, що між ним та ТОВ “Сан Інтербрю Україна” укладено договори дистрибуції та купівлі-продажу тари. За договором дистрибуції позивач отримує товар (пиво) у тарі, яка є зворотною, згідно умов цього договору, а за договором купівлі-продажу тари він придбав тару у власність.

За твердженнями позивача придбання тари у власність є операцію з купівлі, відповідно до якої він отримує право на податковий кредит, що і було ним відображено у відповідних деклараціях з ПДВ. Інша операція, яка здійснювалась позивачем є операцією з повернення зворотної тари за договором дистрибуції, яка відповідно до п. 4.6. Закону України “Про податок на додану вартість” до бази оподаткування не включається, тобто не підлягає оподаткуванню.

Позивач наполягає на тому, що він не допускав порушення п. 4.5. Закону України “Про податок на додану вартість”, не був зобов’язаний проводити будь-які коригування (зменшення) податкового кредиту, а тому висновки відповідача та зроблені у зв’язку з цим донарахування податку є безпідставні.

Заявою від 26.07.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №00002272320/0/18189/10/23113 від 12.07.06р. на суму податкових зобов’язань та штрафних санкцій в розмірі 180349,99грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем у порушення п. 4.5. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” не проведено коригування суми ПДВ з повернення товару у вересні 2005р. в сумі 26800 грн., у листопаді 2005р. – 93433,33 грн.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем згідно договору купівлі-продажу було придбано пивну тару, яка у той же день була повернена постачальнику, при цьому суми ПДВ були включені до податкового кредиту, але в подальшому не були відкориговані.

Відповідач зазначає, що по договору дистрибуції позивач отримує у ТОВ “Сан Інтербрю Україна” пиво у тарі та цим договором визначено, що тара є звортньою. До податкового кредиту включаються суми ПДВ тільки з вартості товару. В ході перевірки не встановлено перерахування суми застави за неповернення тари та відображення її в бухгалтерському обліку.

З посиланням на дані бухгалтерського обліку позивача та ненадання до перевірки деяких пояснень та документів відповідач наполягає на тому, що придбання тари по договорах купівлі-продажу, повернення цієї ж тари в якості зворотної по договору в один та той же день та відсутність товраро-транспортних документів свідчить про те, що відбулася операція з повернення цієї ж тари одного дня без фактичного переміщення такої тари. Відповідач також наполягає на обов’язковозті наявності транспортних документів на фактичне переміщення тари.

Відповідач також стверджує, що оплата за одержану тару грошовими коштами позивачем не здійснено, а заборгованість включено до акту звірки взаєморозрахунків, при цьому не не надано узгодження про залік заборгованості по конкретним договорам під окрему заборгованість ТОВ “Сан Інтербрю Україна” перед позивачем.

Ухвалою по справі від 03.08.2006р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Сан Інтербрю Україна”.

Ухвалою по справі від 19.06.2007р. третю особу замінено її правонаступником Відкритим акціонерним товариством „Сан Інтербрю Україна”.

Третю особою надані пояснення по справі, відповідно до ухвали суду від 03.08.2006р.

Позивачем та третьою особою надані суду пояснення, відповідно до яких товарно-транспортні накладні № 5096 та № 5163 між ними не складались та не підписувались, а у накладних на повернення тари № СЖ-001040 від 29.11.2005р. та № СЖ-001040 від 29.11.2005р. вони вказані помилково.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача та статус позивача як платника податків, про правовий статус відповідача та третьої особи, податкове повідомлення-рішення №00002272320/0/18189/10/23113 від 12.07.06р., акт № 1701/23-1-30936954 від 03.07.2006р., довідка від 21.07.2006р. № 646з/1540/309665655, акт звіряння за кількісним обліком тари з додатком між позивачем та третьою особою, головна книга за 2005 рік, баланс за 2005 рік, журнали-ордери до рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними партнерами” за період серпень-грудень 2005 року, акти звірки розрахунків між позивачем та третьою особою за серпень-грудень 2005 року; акти звірки розрахунків між позивачем та третьою особою кількісного обліку тари за серпень-грудень 2005 року, журнали-ордери і відомості по рахунку 284 “Тара під товарами” з деталізацією по складам за серпень-грудень 2005 року, журнали-ордери і відомості по рахунку 281 “Товар” з деталізацією по складам за серпень-грудень 2005 року, журнал реєстрації шляхових листів за серпень-грудень 2005 року, договір купівлі-продажу пивної тари № 4499 від 16.08.2005 року, податкова накладна п/н 13904/D120 від 30.08.2005 року, рахунок-фактура № D120/13904 від 30.08.2005 року, прибуткова накладна № 13904 від 30.08.2005 року, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯКУ № 891577 від 30.08.2005 року, договір купівлі-продажу пивної тари № 5096 від 08.11.2005 року, податкова накладна п/н 19016/D120 від 29.11.2005 року, рахунок-фактура № D120/19016 від 29.11.2005 року, прибуткова накладна № 19016 від 29.11.2005 року, договір купівлі-продажу пивної тари № 5163 від 17.11.2005 року, податкова накладна п/н 19015/D120 від 29.11.2005 року, рахунок-фактура № D120/19015 від 29.11.2005 року, прибуткова накладна № 19015 від 29.11.2005 року, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯЛМ № 072882 від 29.11.2005 року, платіжні доручення № 1 від 06.09.2005 року, № 11244 від 30ю11ю2005 року, № 11246 від 01ю12ю2005 року, № 11255 від 07.12.2005 року, лист від 14.12.2005 року № 1146/1, акти звірки станом на 10.08.2006 року за договорами купівлі-продажу № 4499 від 16.08.2005 року, № 5096 від 08.11.2005 року, № 5163 від 17.11.2005 року, прибуткові накладні № 17096 від 29.11.2005 року, № 17097 від 29.11.2005 року, № 12731 від 30.08.2005 року, накладні № СЖ 001039 від 29.11.2005 року, № СЖ 001040 від 29.11.2005 року, № 920 від 30.08.2005 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, зареєстрований виконкомом Макіївської міської ради, внесений до ЄДРПОУ за кодом 30936954, перебуває на податковому обліку у Макіївській ОДПІ.

В період з 12.05.2006р. по 23.06.2006р. ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька складено акт № 1701/23-1-30936954 від 03.07.2006р. (надалі – акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, позивачем порушені п. 3.1.5. ст. 3 та 4.5. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” та занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вересні 2005р. у сумі 26800 грн. та у листопаді 2005р. в сумі 93433,33 грн.

На підставі акту перевірки 12.07.2006 року начальником Гірницької МДПІ м. Макіївки прийняте податкове повідомлення–рішення № 00002272320/0/18189/10/23113, предметом якого є визначення податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у загальному розмірі 180349,99 грн., в тому числі, за основним платежем - 120233,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 60116,66 грн.

Актом перевірки визначено (стор. 23), що в порушення п. 4.5. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, позивачем не проведено коригування суми ПДВ з поверенення товару у вересні 2005р. на суму 26800 грн. та у листопаді 2005р. на суму 93433,33 грн. При цьому, в судовому засіданні представником відповідача конкретизовано порушення та пояснено, що податковий орган вважає порушеним позивачем саме пп. б) пп. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідач стверджує, що позивачем був придбаний у ТОВ “Сан Інтербрю Україна” товар – пивна пляшка, отримані податкові накладні та ПДВ включений до податкового кредиту вересня та листопада 2005 року. Розрахунки за товар не проводились і в подальшому цей товар був повернений постачальнику, що потягло за собою перерахунок та зменшення сум компенсації за товар і позивач був зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду на дату проведення коригування, чого позивач не зробив.

Наведені твердження та висновки відповідача не узгоджуються з вимогами законодавства та спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Відповідно до правових норм визначених відповідачем порушеними, а саме п. 4.5., 4.5.1. б) Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Тобто, для застосування наведених норм закону, необхідна наявність певних умов, а саме: випадок повернення товарів, здійснення перерахунку, зменшення суми компенсації внаслідок перерахунку.

При цьому, за змістом закону, для настання у платника податків обов’язку здійснити відповідне коригування необхідна наявність всіх перелічених умов. Також, для отримувача товарів повинен бути чітко визначений податковий період, у якому він зобов’язаний провести перерахунок, який за змістом наведених норм прямо залежить від податкового періоду протягом якого проведений перерахунок та зменшення постачальником товарів суми своїх податкових зобов’язань. У будь якому випадку, повинно бути встановлено проведення перерахунку та визначений податковий період протягом якого такий перерахунок проведено.

З метою з’ясування наведених обставин до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача було залучено ВАТ „Сан Інтербрю Україна”.

Між позивачем та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу пивної тари № 4499 від 16.08.2005р., за умовами якого третя особа, як продавець, зобов’язана поставити та передати у власність позивача, як покупця, пляшку 0,5л BNR у загальній кількості 670000 шт. на загальну суму 160800,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Згідно накладної № 13904 від 30.08.2005р., податкової накладної № 13904/DI20 від 30.08.2005р. третьою особою передано, а позивачем прийнято пляшку 0,5л BNR у кількості 670000 шт. на загальну суму 160800 грн. (у т.ч. ПДВ).

Також, між позивачем та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу пивної тари № 5096 від 08.11.2005р., за умовами якого третя особа, як продавець, зобов’язана поставити та передати у власність позивача, як покупця, пляшку 0,5л BNR у загальній кількості 190000 шт. на загальну суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Згідно накладної № 19016 від 29.11.2005р., податкової накладної № 19016/DI20 від 29.11.2005р. третьою особою передано, а позивачем прийнято пляшку 0,5л BNR у кількості 190000 шт. на загальну суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Також, між позивачем та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу пивної тари № 5163 від 17.11.2005р., за умовами якого третя особа, як продавець, зобов’язана поставити та передати у власність позивача, як покупця, пляшку 0,5л BNR у загальній кількості 1895942 шт. на загальну суму 514999,99 грн. (у т.ч. ПДВ). Згідно накладної № 19015 від 29.11.2005р., податкової накладної № 19015/DI20 від 29.11.2005р. третьою особою передано, а позивачем прийнято пляшку 0,5л BNR у кількості 1895942 шт. на загальну суму 514999,99 грн. (у т.ч. ПДВ).

Наведені обставини встановлені судом на підставі дослідження наведених договорів та первинних документів, пояснень позивача та третьої особи, відповідно до яких зазначені договори були укладені та щодо поставки пляшки були виконані сторонами у наведений спосіб, що було оформлено наведеними документами обліку.

Платіжними дорученнями № 1 від 06.09.2005р., № 11244 від 30.11.2005р., № 11246 від 01.12.2005р., № 11255 від 07.12.2005р. позивачем сплачено на користь третьої особи грошові кошти в загальній сумі 741000,00 грн. Листом № 1146/1 від 14.12.2005р. між позивачем та третьою особою узгоджено виконання зобов’язань з оплати поставленої за договорами № 4499 від 16.08.2005р., № 5096 від 08.11.2005р., № 5163 від 17.11.2005р. Зокрема, узгоджений платіж за платіжним дорученням № 1 від 06.09.2005р. в сумі 160800,00 грн., в якості оплати за пивну тару згідно договору № 4499 від 16.08.2005р., узгоджений платіж за платіжним дорученням № 11244 від 30.11.2005р. в сумі 351000,00 грн., в якості оплати за пивну тару згідно договору № 5163 від 17.11.2005р., узгоджений платіж за платіжним дорученням № 11246 від 01.12.2005р. в сумі 150000,00 грн., в якості оплати за пивну тару згідно договору № 5163 від 17.11.2005р., узгоджений платіж за платіжним дорученням № 11255 від 07.12.2005р. в сумі 13999,99 грн., в якості оплати за пивну тару згідно договору № 5163 від 17.11.2005р., в сумі 45600,00 грн., в якості оплати за пивну тару згідно договору № 5096 від 08.11.2005р.

Узгодження та фактичне виконання зобов’язань по оплаті вартості поставленої тари наведеним шляхом між позивачем та третьою особою підтверджений ними у судовому засіданні. Третьою особою надані суду ідентичні до наданих позивачем документи щодо укладання та виконання (в тому числі і щодо оплати вартості поставленого товару) договорів купівлі-продажу пивної тари.

Крім того, позивачем та третьою особою надані суду акти звіряння розрахунків за договорами № 4499 від 16.08.2005р., № 5096 від 08.11.2005р., № 5163 від 17.11.2005р., з яких вбачається, що будь-яка заборгованість у сторін позивача з виконання цих договорів відсутня.

Наведеними обставинами спростовуються твердження відповідача про відсутність оплати за договорами купівлі-продажу пивної тари. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані твердження сторін правовідносин, що саме у наведений вище спосіб проведені розрахунки за договорами. Відповідачем не доведена неналежність виконання зобов’язань по оплаті придбаної позивачем пивної тари, зокрема, не надано судових рішень, відповідно до яких угоди в частині сплати вартості тари платіжними дорученнями № 1 від 06.09.2005р., № 11244 від 30.11.2005р., № 11246 від 01.12.2005р., № 11255 від 07.12.2005р. у відповідних сумах визнавались недійсними з підстав удаваності, нікчемності, укладеними про людське око.

Щодо повернення товару отриманого за договорами купівлі продажу пивної тари, то позивач таке повернення заперечує, третя особа надала пояснення відповідно до яких, пивна тара, як товар поставлений позивачу за умовами договорів № 4499 від 16.08.2005р., № 5096 від 08.11.2005р., № 5163 від 17.11.2005р. їй не повертався. Третьою особою також пояснено, що вона не зменшувала сум податкових зобов’язань, внаслідок перерахунку вартості пляшки, поставленої за договорами купівлі продажу пивної тари, оскільки не відбувалось повернення товару та не здійснювалось будь-яких перерахунків, тобто були відсутні підстави для такого зменшення. Через те, що не відбувалось коригування значення податку, третьою особою не оформлювався і не надсилався позивачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Наведені обставини підтверджуються також довідкою від 21.07.2006р. № 646з/1540/309665655 про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ „Сан Інтербрю Україна” з питань правовідносин з ТОВ “Сладкая жизнь”, складеною СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

Так, в ході перевірки СДПІ у місті Києві досліджені операції третьої особи з позивачем щодо постачання пивної тари за договорами № 4499 від 16.08.2005р., № 5096 від 08.11.2005р., № 5163 від 17.11.2005р., включаючи дослідження відповідних податкових накладних та встановлено, що суми податку на додану вартість по цих операціях включені до податкових зобов’язань та відповідають даним податкових декларацій ВАТ „Сан Інтербрю Україна” за серпень, листопад 2005р. (стор. 3 довідки)

Також в ході перевірки встановлено, що повернення купленої тари не здійснювалось (стор. 4 довідки).

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження повернення товару придбаного позивачем за договорами купівлі продажу пивної тари, здійснення між позивачем та третьою особою перерахунку зобов’язань, зменшення внаслідок такого перерахунку сум компенсації за придбану пивну тару, яка повинна бути здійснена позивачем на користь третьої особи.

Посилання відповідача на те, що облік тари не був розмежований у бухгалтерському обліку позивача та на те, що в ході перевірки було наявне згорнуте сальдо розрахунків суд до уваги не приймає, оскільки дані бухгалтерського обліку однієї сторони правовідносин ніяким чином не визначають фактичних правовідносин між сторонами певних цивільно-правових угод і до того ж не визначають підстав та наслідків податкових зобов’язань платника податків з податку на додану вартість, зокрема, обов’язок проводити коригування податкового кредиту.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність товаро-транспортних накладних на транспортування пивної тари та не встановлення, яким чином пляшку було доставлено до складу у м. Макіївка, оскільки питання транспортування товару законом не визначені в якості підстав проведення платником податків коригувань податкового кредиту. До того ж, не встановлення податковим органом в ході перевірки певних обставин не є доказом відсутності таких обставин, або наявності зворотних обставин.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку, всупереч наведеній процесуальній нормі, податковим органом, як органом владних повноважень не доведено здійснення між позивачем та третьою особою перерахунку зобов’язань за договорами купівлі продажу пивної тари внаслідок її повернення, зменшення внаслідок такого перерахунку сум компенсації за придбану пивну тару. Навпаки, матеріалами справи та наданими позивачем та третьою особою доказами, які не спростовані відповідачем, доводиться відсутність підстав для проведення позивачем коригування податкового кредиту вересня, листопада 2005 року, що свідчить про необґрунтованість висновків про заниження податкових зобов’язань цих періодів та безпідставність донарахувань податку спірним податковим повідомленням-рішенням.

Безпідставність донарахувань податку обумовлює безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 17.1.3. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи викладене та керуючись п. 4.5. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 1, 4, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 9, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.07.2006р. № 00002272320/0/18189/10/23113 на суму податкових зобов’язань в сумі 180349,99грн. – задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки від 12.07.2006р. № 00002272320/0/18189/10/23113

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя