Рішення № 73798961, 04.05.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/2656/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді ? ОСОБА_1

за участю секретаря - Щербакової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка з метою отримання банківських послуг підписала заяву від 01 квітня 2011 року, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок за сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідачка умови кредитного договору належно не виконала і станом на 15 листопада 2017 року має заборгованість в сумі 40495,39 грн. Тому просив стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, відповідно до заяви просив слухати справу без його участі, позов підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що позов в частині стягнення з неї тіла кредиту у розмірі 7827,9 грн. та відсотків нарахованих на цю суму задоволенню не підлягає, оскільки ці кошти украдені з її платіжної картки ОСОБА_3, про що нею заявлено у поліцію. В частині стягнення штрафу та пені позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач пропустив строк позовної давності, який відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України становить 1 рік. Точка відліку для обчислення строків позовної давності по штрафу та пені починається на 56 день з дня зняття коштів (01 вересня 2016 року), тобто з 26 жовтня 2016 року. Крім цього відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому вважала, що збитків позивачу в розумінні ст.16 ЦК України не завдано.

Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору від 01 квітня 2011 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується копіями: анкети-заяви, витягу з тарифів, витягу з умов і правил надання банківських послуг, нової редакції статуту (а.с.10-26, 32).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.8-9) станом на 15 листопада 2017 року загальна сума заборгованості по кредитному договору відповідачки становить 40495,39 грн. з яких: 13817,25 грн. – заборгованість за кредитом; 13383,02 грн. – заборгованість за відсотками; 108,90 грн. – заборгованість за пенею, 2404,54 грн. – судові штрафи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що штраф та пеня є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій суд, частково задовольняючи позовні вимоги вважає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 38090,85 грн., з яких 13817,25 грн. - заборгованість за кредитом, 13383,02 грн. – заборгованість за відсотками, 10890,58 – заборгованість за пенею.

При цьому, пояснення відповідачки щодо викрадення у неї грошей з карткового рахунку іншою особою, судом до уваги не приймаються, оскільки належних та допустимих доказів, що підтверджують зазначені обставини суду не надані. Також відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки останнє погашення заборгованості позивачкою здійснено в липні 2017 року, а позов подано до суду в грудні 2017 року в межах позовної давності.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути понесені судові витрати в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 82, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором від 01 квітня 2011 року в сумі 38090 (тридцять вісім тисяч дев'яносто) гривень 85 копійок та понесені судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04 травня 2018 року.

Головуючий-суддяОСОБА_1