Рішення № 73797322, 19.04.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/17350/17

Пров. №2/766/609/18

19 квітня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар Сікорська Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання (догляду),-

встановив:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 19.11.2014 року між нею та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1-1376, зняти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме 3/4 частин житлового будинку за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Комсомольська, буд. 2.

В обгрунтування позову зазначила, що 19.11.2014 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання (догляду), відповідно до п.1.1 якого, вона передала ОСОБА_2 у власність 3/4 частини житлового будинку за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Комсомольська, буд. 2, та взяла на себе зобов'язання забезпечувати її утриманням та доглядом відповідно до умов договору. Вказаний договір посвідчено державшім нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 з одночасним накладенням заборони відчуження на 3/4 частини житлового будинку. Відповідач свої обов'язки за договором довічного утримання (догляду) від 19.11.2014 р. не виконує. З дня укладення договору ОСОБА_2 жодної допомоги, а саме придатним для носіння одягом, взуттям, належним медичним обслуговуванням, продуктами харчування та грошовими коштами в сумі 300 грн. щомісячно, їй не надавала.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

29.03.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що між сторонами укладено договір довічного утримання, за умовами якого позивач (відчужувач) передав, а відповідач (набувач) отримав у власність частину житлового будинку, а взамін зобов’язався забезпечувати позивача (відчужувача) утриманням та доглядом на умовах договору. З початку дії договору відповідач добросовісно виконував свої зобов’язання та умови договору, належно забезпечував позивача утриманням та доглядом. Ствердження позивача, щодо ненадання їй жодної допомоги, не відповідає дійсності та не підтверджується належними та допустимими доказами. Особи, які зазначені в клопотанні позивача щодо допиту свідків взагалі не обізнані в стосунках, які склалися між сторонами договору. А лише, у разі підтримання позиції позивача, будуть грунтуватися на припущеннях за проханням і зі слів самого позивача. Частина житлового будинку, яку відповідач, за умовами договору, отримав у власність ніколи не вибувала із користування позивача, останній проживав і продовжує проживати в зазначеному житлі. Жодної вигоди чи користі від факту володіння майном відповідачем не отримувалось, тільки понесені витрати на виконання зобов'язань по утриманню позивача та створення йому належних житлових умов (ремонт будинку, заміна водопровідної мережі). До квітня 2017 року жодних нарікань чи претензій з боку позивача щодо утримання та догляду не було. Претензії почалися, коли з місць позбавлення волі повернувся син позивача, який безпідставно почав обвинувачувати відповідача в шахрайстві, в заведенні позивача відповідачем в оману з метою заволодіння чужим майном. Також, неодноразово в її бік висловлював погрози щодо фізичної розправи. Вказує, що не заперечує проти розірвання договору довічного утримання.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання (догляду), за умовами п.1.1 якого відчужувач передає, а набувач отримує у власність 3/4 частини житлового будинку №2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Комсомольська, буд. 2 та взамін зобов'язується забезпечити відчужувача утриманням та доглядом на умовах цього договору.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що на 3/4 частини житлового будинку №2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Комсомольська, накладається заборона відчуження.

Згідно п. 2.1 договору довічного утримання (догляду) передбачено, що вартість матеріального забезпечення утримання (харчування, ліки, необхідна допомога, догляд), яке щомісячно має надаватись відчужувачу, встановлена в сумі 300,00 грн. щомісячно, та підлягає індексації у порядку, встановленому діючим законодавством.

Пунктом 2.2. договору довічного утримання (догляду) передбачено, що за згодою сторін обов'язок набувача майна по наданню відчужувану довічного забезпечення визначається у вигляді: забезпечення його житлом шляхом збереження права довічного проживання у відчуж ваній частині житлового будинку; забезпечення придатним для носіння одягом і взуттям; забезпечення належним медичним обслуговуванням; забезпечення продуктами харчування.

Як визначено в ст.744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з п.1 ч.1ст.755 Цивільного кодексу Українидоговір довічного утримання може бути розірвано за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

В силу ч.ч.2,3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору в судовому порядку зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Так, підстави для припинення укладеного договору шляхом розірвання визначені в п. 4.5 договору, а саме за зверненням однієї зі сторін в судовому порядку у випадку невиконання однією із сторін умов договору.

Із системного аналізу положень вказаних норм та умов договору вбачається, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов'язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору незалежно від вини набувача. При цьому, обов'язок з доведення факту належного виконання умов договору довічного утримання, у відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.76 ЦПК України, покладається саме на відповідача, який надає це утримання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обовязків незалежно від його вини.

На підставі ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у звязку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право на його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача не підлягають поверненню.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, ст.ст. 206, 216, 525, 526, 653,744, 755, 756 ЦК України, суд, -

встановив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про розірвання договору довічного утримання (догляду) - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 19.11.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1-1376.

Зняти заборону на відчуження нерухомого майна, а саме 3/4 частин житлового будинку за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Комсомольська, буд. 2.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_4