Рішення № 73796996, 03.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8630/17

Провадження № 2/185/658/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за ЄУ № 185/8626/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року ОСОБА_1 надіслав на адресу суду засобами поштового зв’язку позовну заяву до Донецької міської ради, в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 03 березня 2012 року в м. Києві, а саме, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., визнати за ОСОБА_1 право власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, що померла 03 березня 2012 року в м. Києві, а саме, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.

Позовна заява мотивована тим, що 05.06.2010 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 (після шлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_5, від даного шлюбу 03.11.2010 року народився ОСОБА_2. 03.03.2012 року дружина позивача, ОСОБА_3, померла, після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м. При житті дружина заповіт не склала. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та батько покійної дружини позивача, ОСОБА_4, прийняли спадщину звернувшись з відповідними заявами до Першої макіївської нотаріальної контори. 14.09.2016 року позивач, як законний представник ОСОБА_2, звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач не надав правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця.

В судове засідання позивач, представник позивача не з’явились, представник надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовну заяву підтримала, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Донецької міської ради, повторно у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НО № 207512, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб 05 червня 2010 року, про що зроблений відповідний актовий запис № 167. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 присвоєне прізвище – ОСОБА_1.

03 листопада 2010 року, за час сумісного проживання у шлюбі, у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась дитина – ОСОБА_2, про що зроблено відповідний актовий запис № 990, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-НО № 359483.

03 березня 2012 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 231339, про що відділом реєстрації смерті у м. Києві зроблений відповідний актовий запис № 4167.

ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира № 30 у будинку № 10 по вул. 50-ої Гвардійської дивізії міста Донецьк, на підставі договору довічного утримання від 02 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 167.

Вищевказане підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 29942166 від 20 березня 2012 року наданою Першою Макіївською державною нотаріальною конторою, 20 березня 2012 року Першою Макіївською державною нотаріальною конторою до майна померлої 03 березня 2012 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, заведена спадкова справа, яка зареєстрована у спадковому реєстрі за № 52565569, та у нотаріуса за № 215.

Постановою державного нотаріусу Першої Макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 14 вересня 2016 року, відмовлено громадянину ОСОБА_1, що діє за себе та в інтересах малолітнього сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в місті Києві, Україна, АДРЕСА_2 у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески в ПАТ КБ «Приватбанку», квартиру в АДРЕСА_3, та в АДРЕСА_4, та інше спадкове майно після смерті – ОСОБА_3, яка померла 03 березня 2012 року.

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, належним чином прийняли свою частину спадщину після смерті ОСОБА_3, так як ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори в установлений законом строк, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Також, батько померлої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, належним чином прийняв свою частиу спадщини після смерті доньки ОСОБА_3, так як звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори в установлений законом строк, що підтверджується письмовими матеріалами справи, але до моменту смерті 28.08.2015, своє право власності на спадкове майно не оформив.

Згідно ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч, 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Веуеіег V. Ііаіу), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 200071).

Виходячи з вищенаведеного, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість визнання за ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_2 права власності за кожним по 1/3 частині квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом з після смерті ОСОБА_3, яка померла 03 березня 2012 року.

Керуючись ст.10,11,209,212,214-215,218, 280-281 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) до Донецької міської ради (код ЄДРПОУ: 26502957, який розташований за адресою: Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Транспортна, будинок 2) про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 03 березня 2012 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 03 березня 2012 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко