Рішення № 73796870, 03.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8626/17

Провадження № 2/185/657/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання – Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за ЄУ № 185/8626/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року ОСОБА_1, в інтересах малолітнього ОСОБА_2, надіслав на адресу суду засобами поштового зв’язку позовну заяву до Донецької міської ради, в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, що помер 28 серпня 2015 року в м. Донецьку, а саме, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.

Позовна заява мотивована тим, що 05.06.2010 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_3 (після шлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_4, від даного шлюбу 03.11.2010 року народився ОСОБА_2. 03.03.2012 року дружина позивача, ОСОБА_5, померла, після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м. При житті дружина заповіт не склала. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та батько покійної дружини позивача - ОСОБА_3, прийняли спадщину звернувшись з відповідними заявами до Першої макіївської нотаріальної контори, проте спадщину належним чином не оформили. 28.08.2015 року помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м. Малолітній ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3. 01.09.2017 року позивач, як законний представник ОСОБА_2, звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач не надав правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця.

В судове засідання позивач, представник позивача не з’явились, представник надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовну заяву підтримала, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Донецької міської ради, повторно у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НО № 207512, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб 05 червня 2010 року, про що зроблений відповідний актовий запис № 167. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 привласнила прізвище – ОСОБА_1.

03 листопада 2010 року, за час сумісного проживання у шлюбі, у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народилась дитина – ОСОБА_2, про що зроблено відповідний актовий запис № 990, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-НО № 359483.

03 березня 2012 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 231339, про що відділом реєстрації смерті у м. Києві зроблений відповідний актовий запис № 4167.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира № 30 у будинку № 10 по вул. 50-ої Гвардійської дивізії міста Донецьк, на підставі договору довічного утримання від 02 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 167.

Вищевказане підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 29942166 від 20 березня 2012 року наданою Першою макіївською державною нотаріальною конторою, 20 березня 2012 року Першою макіївською державною нотаріальною конторою до майна померлої 03 березня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, заведена спадкова справа, яка зареєстрована у спадковому реєстрі за № 52565569, та у нотаріуса за № 215.

Постановою державного нотаріусу Першої макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 14 вересня 2016 року, відмовлено громадянину ОСОБА_1, що діє за себе та в інтересах малолітнього сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в місті Києві, Україна, АДРЕСА_2 у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески в ПАТ КБ «Приватбанку», квартиру в АДРЕСА_3, та в АДРЕСА_4, та інше спадкове майно після смерті – ОСОБА_5, яка померла 03 березня 2012 року.

Згідно свідоцтва про народження серії ІV-НО № 879214, виданого Калінінським відділом РАЦС м. Донецька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_9.

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, належним чином прийняв спадщину після смерті доньки ОСОБА_5, так як звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори в установлений законом строк, що підтверджується письмовими матеріалами справи, але до моменту смерті 28.08.2015, своє право власності на спадкове майно не оформив.

Відповідно до п.1 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК)

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, право на спадщину ОСОБА_3 щодо майна його померлої доньки ОСОБА_5, зокрема 1/3 частка квартири АДРЕСА_1, входить до складу спадщини після його смерті.

Згідно ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч, 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Веуеіег V. Ііаіу), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 200071).

На теперішній час законні підстави для втручання органу влади у мирне володіння майном, а саме, для припинення (обмеження) можливості користуватися та розпоряджатися позивачем майном, що входить до спадкового майна та належить померлому ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті доньки ОСОБА_5, відсутні. Проте в порушення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції право власності на спадкове майно порушено - через тимчасову окупацію окремих районів Донецької області.

28 серпня 2015 року помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БК № 404647, про що Голосіївським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зроблений відповідний актовий запис № 8.

Постановою Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 01 вересня 2017 року, відмовлено ОСОБА_1, який діє як законний представник від імені спадкоємця за законом своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на частину квартири, що розташована: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізіїАДРЕСА_5, у зв’язку з відсутністю зареєстрованого у встановленому порядку правовстановлюючого документу на нерухоме майно, необхідного для оформлення права на спадщину та відсутності відомостей про зміст заповіту, складеного за життя спадкодавцем.

У відповідності з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

16 червня 2017 року ОСОБА_1, що діє як законний представник від імені своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, подав заяву про прийняття спадщини за правом представлення після померлого 28 серпня 2015 року ОСОБА_3, тобто ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 16.06.2017 року, ОСОБА_3 складено заповіт, який посвідчений Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 20 листопада 2012 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 936.

Згідно повідомлення Донецького обласного державного нотаріального архіву від 30 червня 2017 року № 390/01-12, документи приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів не передавалися, тому надати будь-які відомості про заповіт, посвідчений вказаним нотаріусом, не виявляється можливим.

Статтею 1233 ЦК України визначено поняття заповіту, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч.1 ст.1258, ст.1261, 1265 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановити зміст заповіту ОСОБА_3 не вбачається можливим, але, в той же час, ОСОБА_2 як спадкоємець за законом, та за заповітом, як зазначає позивач, належним чином прийняв спадщину після смерті дідуся ОСОБА_3, так як є малолітньою особою, та законний представник, ОСОБА_1, звернувся в його інтересах з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом строк.

Інших спадкоємців за законом, або за заповітом матеріалами справи не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість визнання за малолітнім ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування після смерті дідуся ОСОБА_3, який помер 28 серпня 2015 року.

Керуючись ст.10,11,209,212,214-215,218, 280-281 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) до Донецької міської ради (код ЄДРПОУ: 26502957, який розташований за адресою: Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Транспортна, будинок 2) про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_7, загальною площею, 57,30 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 28 серпня 2015 року

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко