Рішення № 73795749, 25.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/404/18

Справа № 522/23693/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради про припинення та скасування обтяження у виді заборони на відчуження об’єкта нерухомого майна та виключення запису, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року представник позивача ОСОБА_5 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою, в якій після залучення у справі співвідповідача і уточнення з урахуванням остаточних позовних вимог просила припинити заборону відчуження нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 встановлену пунктом 6 рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 «Про дозвіл Міністерству нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) на проектування санаторію - профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6», виключити запис про заборону відчуження №8146256 від 04.11.2008 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, зареєстровану ОСОБА_3 одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: рішення Виконкому м. Одеси №358 від 05.06.1980 року, реєстраційний номер обтяження: 8146256 від 04.11.2008 року, скасувати запис про обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9, власником якого є ОСОБА_1 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 982681051101), внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_7, ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30643512 від 26.07.2016 року, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114,4 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору дарування від 15 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 1791 він є власником 26/100 домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9 (витяг про державну реєстрацію КП «ОМБТІ та РОН» №31873824 від 01.11.2011 р., номер запису: 2646 в книзі: 642пр-52).

Також згідно з договором купівлі-продажу частини домоволодіння від 18 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 885 позивач є власником 74/100 домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9 (витяг про державну реєстрацію КП «ОМБТІ та РОН» №34709084 від 04.07.2012 р., номер запису: 2646 в книзі: 642пр-53).

Водночас позивач є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 площею 0, 0708 га, кадастровий номер 5110137500:52:004:0055 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 27406024 від 29.09.2014 р.

У 2016 році на зазначеній земельній ділянці за позивачем було зареєстровано право власності на побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з попереднім знесенням існуючого домоволодіння на підставі декларації про готовність до експлуатації об’єкта №ОД 142161942225 від 12.07.2016 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер : 30643512 від 26.07.2016 р. державного реєстратора ОСОБА_2, ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради.

Нещодавно позивач вирішив продати належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9, у зв'язку із чим звернувся до нотаріуса, де з'ясувалося, що на будинок за зазначеною адресою ОСОБА_3 одеською державною нотаріальною конторою накладено заборону.

Вказану заборону 26.07.2016 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_2 ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради Позивач звернувся до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради з питання отримання архівної копії рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. № 358.

Згідно отриманої архівної копії рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 у 1980 році Міністерству нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) дозволено проектування санаторію - профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6.

В пп г) п. 3 наданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради архівної копії рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 визначено, що у зв'язку із запланованим будівництвом комплексу санаторію-профілакторію підлягають знесенню малоцінні кам'яні і деревно-щитові (індивідуального і барачного типу) будинки місцевих ОСОБА_9: по вул. Леваневського №22; вул. Каманіна №№16; по вул. Літературна №№1,3,5,7,9,11,13; по Компасному провулку №№ 1-21; по 2-му Морського провулку №1.

Пунктом 6 рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 зобов’язано ОСОБА_3 нотаріальну контору припинити, у зв’язку з наміченим знесенням, оформлення продажу, розділів та інших видів відчуження повністю або частково житлових і дачних будівель, перерахованих в п.п. 3 і 4 цього рішення, а також прописку громадян в цих будинках і обмін житлових площ.

Рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 виносилось на виконання затвердженого на той час генерального плану міста Одеси, проекту детального планування та, враховуючи, що з 1991 року, після набрання чинності Законом України «Про власність» змінилися правовідносини щодо речових прав суб’єктів на вищезазначені об’єкти з подальшим відчуженням прав, в тому числі на вищевказаний об’єкт, а тому зазначене рішення в частині пп г) п. 3 не було реалізовано, проте заборона на відчуження будинку за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 до теперішнього часу не припинена та не скасована.

За цих підстав позивач вважає, що вже після набуття ним права власності на житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9, на належний йому об’єкт нерухомого майна безпідставно накладено обтяження у вигляді заборони на відчуження, чим порушено його майнові права щодо вільного розпорядження власністю.

Враховуючи, що порушуються права позивача, як власника нерухомого майна, володіти і розпоряджатися своїм майном, оскільки наявність обтяження на побудований житловий будинок на земельній ділянці, яка знаходиться в власності позивача, перешкоджає провести його відчуження, вказані обставини змушують позивача звернутися до суду із позовними вимогами про припинення обтяження нерухомого майна, виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, скасування обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та визначити в якості співвідповідачів: виконком Одеської міської ради, ОСОБА_3 одеську державну нотаріальну контору, державного реєстратора ОСОБА_2, ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради і ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_10 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог про припинення та скасування обтяження у вигляді заборони на відчуження об’єкту нерухомого майна та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна в повному обсязі.

Відзив на уточнену позовну заяву відповідачем виконавчим комітетом Одеської міської ради не надавався, в судове засідання представник відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином.

За клопотанням представника відповідача виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_10 до матеріалів справи долучено розпорядження заступника міського голови №1673К від 28.12.2017 року про звільнення з посади державного реєстратора суб’єкта державної реєстрації речових прав управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради за угодою сторін (а.с. 46).

Згідно з ч.ч. 1, 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» суб’єктами державної реєстрації прав є: 1) виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 2) акредитовані суб’єкти; 3)державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Відповідно до рішення Одеської міської ради: №16-VII від 16.12.2015 р. «Про здійснення виконавчим органом Одеської міської ради на території м. Одеси повноважень суб’єктів державної реєстрації прав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та № 247-VII від 03.02.2016р. «Про здійснення виконавчим органом Одеської міської ради на території міста Одеси повноважень суб’єктів державної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та забезпечення умов, необхідних для реалізації ним цих повноважень») та створено новий структурний підрозділ юридичного департаменту Одеської міської ради, а саме управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (рішення Одеської міської ради № 248-VII від 03.02.2016р. «Про внесення змін до Положення про юридичний департамент Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28 лютого 2011 року №384 – VI» та № 425- VII від 16.03.2016 р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 17 грудня 2013 року №4185- VI «Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради та її виконавчих органів в новій редакції»), до виключних повноважень якого, відповідно до Законів належить ведення реєстраційних справ у паперовій формі.

08.02.2018 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради.

При визначенні процесуальної співучасті суд виходить з того, хто є співвідповідачем у спірних правовідносинах, та враховує, що якщо на момент проведення реєстраційних дій і подання позовної заяви державний реєстратор ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав, а під час розгляду даної справи припинив такі трудові правовідносини, то в такому випадку слід залучити в якості співвідповідача у справі суб’єкта державної реєстрації прав – ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради.

Суд наголошує, що виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України, у будь якому разі в названому вище випадку спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому необхідно враховувати, що закриття провадження у такій справі стосовно позовної вимоги про скасування обтяження у вигляді заборони на відчуження об’єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з підстав припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади державного реєстратора є неприпустимим.

А тому належним відповідачем у справі стосовно позовної вимоги про скасування обтяження у вигляді заборони на відчуження об’єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради.

Відповідач державний реєстратор ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином за адресою суб’єкта державної реєстрації речових прав Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради ОСОБА_11 у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог до юридичного департаменту Одеської міської ради в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 Одеська державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 15 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 1791 ОСОБА_1 набуте право власності на 26/100 частин домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9, яке зареєстроване Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» номер запису: 2646 в книзі: 642пр-52 від 01.11.2011 року та на підставі договору купівлі-продажу частини домоволодіння від 18 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 885, позивачем набуте право власності на 74/100 частин домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9, яке зареєстроване Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» номер запису: 2646 в книзі: 642пр-53 від 04.07.2012 р. (а.с. 13-18).

Крім того, позивач на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 27406024 від 29.09.2014 р., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 27406137 від 29.09.2014 року є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 площею 0, 0708 га, кадастровий номер 5110137500:52:004:0055. (а.с.19-20)

В подальшому у 2016 році на зазначеній земельній ділянці позивачем було побудовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з попереднім знесенням належних частин домоволодіння, право власності на який було зареєстровано за позивачем рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30643512 від 26.07.2016 р. державного реєстратора ОСОБА_2, ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради на підставі декларації про готовність до експлуатації об’єкта серія і номер: ОД 142161942225 від 12.07.2016 р., витягу про державну реєстрацію прав, виданого приватним нотаріусом одеського нотаріального округу ОСОБА_8 №31873824 від 01.11.2011 р., витягу про державну реєстрацію прав КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» №34709084 від 04.07.2012 року.

Зазначені обстави підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами (а.с. 13-24, 81-92 ) та витребуваними судом від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради завіреними копіями з реєстраційної справи № 982681051101 на житловий будинок за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, будинок, 9 та завіреними скан-копіями з документів реєстраційної справи № 982681051101 (а.с.143-257)

Так, в матеріалах реєстраційної справи №982681051101 на житловий будинок за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, будинок, 9 наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ЛЕКС» від 06.10.2012 року №06.10/12 про факт зносу об’єктів нерухомого майна під літ. А, А1, - житловий будинок, літ. Г-сарай, літ. Д – літ. кухня, літ. И-гараж, які були розташовані за адресою : м. Одеса, вул. Літературна, 9 і належали власнику ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 15.10.2011 р., зареєстрованого 01.11.2011 р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», договору купівлі-продажу від 18.06.2012 року, зареєстрованого 04.07.2012 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості». (а.с. 185, 186).

Також в матеріалах реєстраційної справи №982681051101 наявна декларація про готовність до експлуатації об’єкта серія і номер: ОД 142161942225 від 12.07.2016 р. про ведення в експлуатацію об’єкту нерухомого майна – житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Літературна, 9 (а.с. 165-169, 226-230)

При проведенні реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження у вигляді заборони на належне позивачу на праві власності нерухоме майно – житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9.

Запис про заборону 26.07.2016 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_2 ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради, номер запису про обтяження: 15591148 обтяження зареєстровано державним реєстратором ОСОБА_2 ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради на підставі заборони (архівного запису), зареєстрованої ОСОБА_3 одеською державною нотаріальною конторою від 04.11.2008 р. за №8146256 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, підстава обтяження: рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358.

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент проведення реєстраційних дій) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент проведення реєстраційних дій) до повноважень суб’єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пп1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент проведення реєстраційних дій) державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав.

Згідно з положеннями пп. 1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент проведення реєстраційних дій) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

З системного аналізу вищезазначених норм права, обставин і матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором ОСОБА_2 не було встановлено, що об’єкт нерухомого майна, який належав позивачу на підставі договору дарування від 15.10.2011 р., зареєстрованого 01.11.2011 р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», договору купівлі-продажу від 18.06.2012 року, зареєстрованого 04.07.2012 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» був знесений та позивачем було побудовано новостворений об’єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Літературна, 9.

Відповідно до п.п. 3 ч.3 ст. ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент проведення реєстраційних дій) державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

У матеріалах реєстраційної справи № 982681051101 на житловий будинок за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, будинок, 9 наявний лист Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 25.07.2016 року №1732-11.1-29 (а.с. 196, 202) про надання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. № 358 «Про дозвіл Міністерству нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) проектування санаторію - профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6.

Крім того, з листа ОСОБА_3 одеської державної нотаріальної контори від 17.01.2018 р. №103/01-16 (а.с.60) та витребуваних судом матеріалів з Одеського обласного нотаріального архіву (а.с.271-274), відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25-28) вбачається, що підставою для внесення запису про обтяження №15591148 від 04.11.2008 р. ОСОБА_3 Одеською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо заборони відчуження об’єкту за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 є рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 «Про дозвіл Міністерству нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) проектування санаторію - профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6 (а.с.29-33, 97-101, 197-201, 272-274).

В п.п г) п. 3 рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 визначено, що у зв'язку із запланованим будівництвом комплексу санаторію-профілакторію підлягають знесенню малоцінні кам'яні і деревно-щитові (індивідуального і барачного типу) будинки місцевих ОСОБА_9: по вул. Леваневського №22; вул. Каманіна №№16; по вул. Літературна №№1,3,5,7,9,11,13; по Компасному провулку №№ 1-21; по 2-му Морського провулку №1.

Пунктом 6 рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 зобов’язано ОСОБА_3 нотаріальну контору припинити, у зв’язку з наміченим знесенням, оформлення продажу, розділів та інших видів відчуження повністю або частково житлових і дачних будівель, перерахованих в п.п.3 і 4 цього рішення, а також прописку громадян в цих будинках і обмін житлових площ.

Рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 виносилось на виконання затвердженого на той час генерального плану міста Одеси, проекту детального планування щодо надання дозволу Міністерству нафтової промисловості на проектування санаторію-профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6.

З оглядом на вищезазначене та враховуючи, що з 1991 року, після набрання чинності Законом України «Про власність» змінилися правовідносини щодо речових прав суб’єктів на вищезазначені об’єкти з подальшим відчуженням прав, в тому числі, на вищевказаний об’єкт, з урахуванням наданих позивачем правовстановлюючих документів на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9 випливає, що рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 в частині пп г) п. 3 не було реалізовано, проте заборона на відчуження будинку за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 до теперішнього часу не припинена та не скасована, чим порушуються права позивача, як власника нерухомого майна, володіти і розпоряджатися своїм майном, оскільки наявність обтяження на побудований житловий будинок на земельній ділянці, яка знаходиться в його власності, перешкоджає провести його відчуження.

Відповідно до Постанови Верховної ради ОСОБА_12 РСР « Про порядок введення в дію Закону ОСОБА_12 РСР "Про місцеві ОСОБА_9 народних депутатів ОСОБА_12 РСР та місцеве самоврядування" (Відомості Верховної ОСОБА_9 УРСР (ВВР), 1991, N 2, ст. 6 ) від 8 грудня 1990 року N 534-XII введено в дію ОСОБА_12 РСР "Про місцеві ОСОБА_9 народних депутатів ОСОБА_12 РСР та місцеве самоврядування" з дня його опублікування доручено ОСОБА_9 ОСОБА_12 РСР до 1 квітня 1991 року визначити порядок передачі і перелік майна, яке за плату або безоплатно передається до складу комунальної власності різних територіальних рівнів.

Згідно з п. 3 Постанови Кабінету ОСОБА_9 України від 5 листопада 1991 р. N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць проводилось виконкомами районних і міських ОСОБА_9 народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських ОСОБА_9 народних депутатів.

Відповідно до затвердженого Постанови Кабінету ОСОБА_9 України від 5 листопада 1991 р. N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» розділу I. Власність областей Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) житловий та нежитловий фонд ОСОБА_9 народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду передано до комунальної власності.

З оглядом на вищезазначене випливає, що нині діючий виконком Одеської міської ради є правонаступником прав та обов’язків виконкому Одеської міської ради народних депутатів стосовно прийняття ним рішення щодо встановлення заборони на відчуження будинків місцевих рад, зазначених в пп г) п. 3 рішення від 05.06.1980 р. №358, зазначена обставина визнається відповідачем у відзиві, а тому виконком Одеської міської ради є належним співвідповідачем у справі.

Проте будь-яких пояснень з боку відповідача виконкому Одеської міської ради з питання не реалізації протягом 38 років рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 в частині знесення малоцінних кам'яних і деревно-щитових (індивідуального і барачного типу) будинків місцевих ОСОБА_9 в м. Одесі по вул. Літературна, 9 для будівництва комплексу санаторію-профілакторію Міністерством нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) та ідентифікації замовника до суду не надано.

Крім того, відповідачем виконкомом Одеської міської ради не ідентифіковано об’єкти нерухомого майна, які зазначено в пп г) п. 3 рішення від 05.06.1980 р. №358 та суб’єкта(ів) речових прав, якому(им) би належали зазначені в рішенні від 05.06.1980 р. №358 об’єкти і підстави виникнення на них речових прав.

При цьому право власності на житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9 набуте позивачем правомірно на законних підставах, що встановлено судом і підтверджено наданими і оглянутими у судовому засіданні оригіналами правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, 9 та витребуваними матеріалами реєстраційної справи №982681051101 на зазначений об’єкт нерухомого майна.

Також в наявних у справі матеріалах реєстраційної справи №982681051101 правовстановлюючих документах позивача на 26/100 частин домоволодіння за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, будинок, 9 зазначено, що дані частки домоволодіння належали попередньому власнику на підставі наступних правовстановлюючих документів: договору купівлі-продажу, посвідченого Шостою одеською державною нотаріальною конторою від 27.02.2007 року за р.№ 2-489, зареєстрованого за №1939326, згідно витягу № 362500 про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів 27.02.2007 року, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою; Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості в книзі №642пр-52, номер запису 2646, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13758345, виданого 02.03.2007 року; свідоцтва про право власності на 26/100 часток домоволодіння, виданого Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради 27.09.1999 року, дублікат якого виданий виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.09.2011 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» в книзі №642пр-52, номер запису 2646, згідно витягу про державну реєстрацію прав №31393004, виданого 22.09.2011 року, реєстраційний №16757062 і на 74/100 домоволодіння за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Літературна, будинок, 9, зазначено, що дані частки домоволодіння належали попереднім власникам на підставі наступних правовстановлюючих документів: свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Приморською райадміністрацією виконкому Одеської міської ради 23.01.2001 року за №1, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості 20.04.2001 року в книзі №290пр, на сторінці №8, під реєстровим №2646; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою 19.11.2003 року за р.№2-4193, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості 16.12.2003 року в книзі №290пр, на сторінці №9, під реєстровим №2646; свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою 05.04.2012 року за № 4-639, зареєстрованого за №52646779, згідно витягу №30113888 про реєстрацію в Спадковому реєстрі 05.04.2012 року, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою; Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» в книзі №642пр-52, номер запису 2646, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №33981792, виданого 27.04.2012 року, реєстраційний №16757062 (а.с.178, 180).

А тому і були відсутні підстави для внесення (перенесення архівного запису) заборони відчуження на зазначене нерухоме майно ОСОБА_3 Одеською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 04.11.2008 р.

Тобто державним реєстратором ОСОБА_2 при внесенні запису про обтяження до Державного реєстру прав на нерухоме майно не було встановлено, що обтяження накладалось на об’єкт нерухомого майна, право власності на який було набуте попередніми власниками до 2008 року, а позивачем було набуте правомірно набуте у 2012 році і який на момент проведення реєстраційних дій у 2016 році був знесений, а державна реєстрація прав проводилась щодо новоствореного об’єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Літературна, 9.

Згідно з п. 3 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. № 2102/22414 відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. № 2102/22414 відомості, отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оформляються у паперовому вигляді, підписуються державним реєстратором, засвідчуються в установленому законодавством порядку печаткою та долучаються до відповідної облікової або реєстраційної справи.

Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об’єкт нерухомого майна або суб’єкта речових прав, їх обтяжень.

Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об’єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об’єкта.

У разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

А тому зазначене у відзиві твердження відповідача ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради, що під час проведення державної реєстрації права власності при перенесенні заборони (архівного запису) на житловий будинок, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Літературна, буд. 9 державний реєстратор ОСОБА_13 діяв в межах та у спосіб, визначений у діючому законодавстві України спростовується вищезазначеними нормами права, обставинами справи та дослідженими судом письмовими доказами.

У ході судового розгляду справи встановлено, що наразі також відсутні підстави для заборони відчуження зазначеного майна, чим порушується право власності позивача, так як він не може в повній мірі реалізувати свої права, як власник майна.

Відповідно до п.п.5.1. п. 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.п.5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Згідно з пп.4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до пп.1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі рішення суду щодо обтяжень речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно із положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Відповідно до пп 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 9 ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_9 України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною ОСОБА_9 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пп. 3, 4 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке інсувлао до порушення.

Згідно з абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 рок у передбачає : «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...» .

Стаття 13 Конвенції передбачено наступне: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також ЄСПЛ зазначив, що повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу «належного урядування» та вимозі «законності», закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що встановлене 05.06.1980 р. обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна обмежує права позивача як власника, а тому позов підлягає задоволенню. При цьому суд також враховує що до набуття ним власності така обмеження також існувало, проте будь-яких перешкод у розпорядження цією власністю попереднім власниками не встановлювались, і це випливає в тому числі і з договору дарування від 15 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в реєстрі за № 1791.

Керуючись ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 41, 55, 56 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 19, 43, 55, 76-82, 141, 209, 223, 247, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження 65004, м. Одеса пл.. Думська,1), державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_2 (65009, м. Одеса вул.. Черняховського, буд.6), ОСОБА_3 Одеської державної нотаріальної контори ( 65026, м.Одеса вул.. Ланжеронівська, буд.26, код ЄДРПОУ 26302537), ОСОБА_4 департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537, місцезнаходження: м. Одеса, пл.. Думська, буд. 1) про припинення та скасування обтяження у виді заборони на відчуження об’єкта нерухомого майна та виключення запису – задовольнити частково.

Припинити заборону відчуження нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9, встановлену пунктом 6 рішення виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 05.06.1980 р. №358 «Про дозвіл Міністерству нафтової промисловості (замовник - Управління придністровськими магістральними нафтопроводами) на проектування санаторію - профілакторію на 800 місць в районі 8 станції ОСОБА_6».

Виключити запис про заборону відчуження №8146256 від 04.11.2008 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, зареєстровану ОСОБА_3 одеською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: рішення Виконкому м. Одеси №358 від 05.06.1980 року, реєстраційний номер обтяження: 8146256 від 04.11.2008 року.

Скасувати запис про обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 9, власником якого є ОСОБА_1 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 982681051101), номер запису: 15591148, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_7, ОСОБА_4 департамент Одеської міської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30643512 від 26.07.2016 року.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження 65004, м. Одеса пл.. Думська,1), на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114,4 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 коп.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, а в разі складання рішення у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.