Рішення № 73795186, 20.04.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7530/16-ц

(2/199/102/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.

представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2 та представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 12 серпня 2015 року ОСОБА_4 уклала з AT «Ощадбанк» в особі в.о. керуючого ТВБВ II №10003/0427 договір №978090 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно з яким відповідачці був відкритий поточний рахунок №26257000056096 на умовах тарифного пакету «Соціальний» та видана платіжна картка типу VISA Elektron INSTANT 4790********4932 та ПІН-конверт до неї (п. 1.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2. договору позивач зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечити проведення розрахунків за операціями, в т.ч. здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту. Відповідно до даних Автоматизованої банківської системи «БАРС» 12.08.2015 року рахунок №26257000056096 було зареєстровано за клієнтом ОСОБА_4

Відповідно до вимог п. 2.30 Положення про організацію операційної діяльності установах AT «Ощадбанк», затвердженого постановою правління AT "Ощадбанк" від 05 квітня 2016 року №260, формування інформації щодо операцій за рахунками з використанням платіжних карток здійснюється передавання/приймання відповідних файлів в АБС «БАРС Millennium» до/в процесингового центру програмним забезпеченням Way4 з використанням програмно забезпечення CardManagement. Відповідно до історії обміну даних CardManagement АБС БАРС починаючи з 12.08.2015 року по 09.08.2016 року наявна «Помилка виконання персоналізації карти INSTANT» (дані обміну за 12.08.2015 p., за 25.08.2015 p., 10.11.2015 р., за 16.11.2015 р., за 09.08.2016 р.).

При виникненні проблем з картою відповідачки ОСОБА_4 працівниками відділення було запропоновано їй відкрити поточний рахунок №26208055813103 та для отримання коштів здійснювати перерахування коштів з карткового рахунку (2625) на поточний рахунок (2620) з подальшим отриманням коштів готівкою через касу відділення. 17 листопада 2015 року ОСОБА_4 уклала з AT «Ощадбанк» в особі в.о.керуючого ТВБВ II №10003/0427 Договір №55813103 про відкриття фізичній особі поточного рахунку в національній валюті та його обслуговування. Відповідно до вказаного договору відповідачці був відкритий поточний рахунок №26208055813103 для обліку коштів і здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (п. 1.1.Договору).

При зверненні відповідачки до відділення перевірялась наявність залишку коштів на рахунку №26257000056096 в системі CardManagement та ініціювалось в АБС БАРС перерахування коштів на рахунок 26208055813103. Таким чином були здійснені наступні перерахування на загальну суму 54 579,21 грн., а саме: 17.11.2015 р. на суму 3536,00 грн. (меморіальний ордер №107122914); 23.12.2015 р. на суму 5304,00 грн. (меморіальний ордер №110857184); 28.01.2016 р. на суму 5817,29 грн. (меморіальний ордер №114784163); 06.04.2016 р. на суму 9980,00 грн. (меморіальний ордер №121972049); 07.06.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №128672592); 06.07.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №131891014); 20.07.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №133328684).

При цьому, як зазначає позивач, фактично на рахунок №26257000056096 надійшло лише 9 980,64 грн. коштів для перерахування соціальної допомоги відповідачці як внутрішньо переміщеній особі, що підтверджується випискою по картковому рахунку №0030-26257000056096 за період з 12.07.2014 року по 11.08.2016 року. Таким чином, персоналізація карти ОСОБА_4 не була здійснена в Програмному забезпеченні Way4 при всіх обмінах даних по операціям списання коштів за рахунком №26257000056096, тому зазначені операції залишались несквитованими на транзитному рахунку №29249002301000, тобто здійснювалась лише технічна проводка Дт2924 - Кт2620, а дебетові обороти по рахунку №26257000056096 не відображались.

Випискою по картковому рахунку №0030-26257000056096 після проведення персоналізації за період з 09.08.2016 р. по 08.09.2016 pоку підтверджується наявність на рахунку заборгованості 44 598,57 грн., що є коштами, які отримані без достатньої правової підстави, тому позивач просив стягнути вказану суму з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Також позивачем були уточненні позовні вимоги, в обґрунтування яких позивач посилався на те, що відповідно до п.1.4. Договору №978090 від 12.08.2015 р. про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, укладеного між відповідачкою та AT «Ощадбанк» в особі в.о. керуючого ТВБВ 11 №10003/0427 підписанням цього договору, клієнт погоджується з тим, що перелік видів послуг, що надається банком та їх вартість визначені тарифами. Згідно з п.4.5. Договору №978090 від 12.08.2015 року має наступні додатки, які є його невід'ємною частиною та обов'язковими для сторін: Додаток 1 «ОСОБА_2 за обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, відкритого за пакетом», Додаток 2 «Правила користування платіжними картками, емітованими AT «Ощадбанк». Пунктом 1.4. Тарифів за обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, відкритого за пакетом «Соціальний», передбачено нарахування процентів за несанкціонований овердрафт (річних).

Так, відповідно до рішення кредитного комітету з роздрібного бізнесу №21 від 12.04.2016 року для клієнтів - держателів платіжних карток на загальних умовах плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) встановлена на рівні 40% річних. Відповідно до рішення кредитного комітету з роздрібного бізнесу № 42/1 від 25.05.2017 року, яке набрало чинності з 03.07.2017 року, для клієнтів - держателів платіжних карток на загальних умовах плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) встановлена на рівні 60% річних.

Позивач зазначає, що за рахунком №26257000056096 відкритим на ім'я ОСОБА_4 відповідно до Договору №978090 від 12.08.2015 року (виписка від 12.12.2017 року), внаслідок незаконного безпідставного отримання нею коштів, утворився несанкціонований овердрафт (перевищення витратного ліміту по поточному рахунку) у сумі 44 598,57 грн., на який відповідно до внутрішніх нормативних актів банку за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) нараховані відсотки за період з 25.08.2016 року по 25.11.2017 року в сумі 26 617,84 грн., які позивач також просив стягнути з відповідачки на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», а також понесені витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та додатково зазначила, що ОСОБА_4 у період з 22.09.2015 по 14.03.2016 року отримувала кошти на загальну суму 9980,00 грн., які їй надходили як соціальна допомога, та оскільки виникли проблеми з пластиковою карткою і вона не могла нею розраховуватись та знімати кошти, тому працівниками відділення було запропоновано їй відкрити поточний рахунок №26208055813103 та для отримання коштів здійснювати перерахування коштів з карткового рахунку (2625) на поточний рахунок (2620) з подальшим отриманням коштів готівкою через касу відділення.

З квітня 2016 року вона почала отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 1768,00 грн. на рахунок 262559501403782 та їй була видана нова пластикова картка, оскільки зі старої картки вона не могла знімати гроші.

У в’язку зі збоєм у програмному забезпеченні банку сума на рахунку №26257000056096 зависла та постійно залишалася незмінною 9980,00 грн. (що відповідає сумі, яка повністю за період з 22.09.2015 по 14.03.2016 року надійшла до банку на вказаний рахунок та була виплачена ОСОБА_4М.).

Незважаючи на те, що на картку по рахунку 262559501403782 відповідачка отримувала належну їй соціальну допомогу в сумі 1768,00 грн., в той же час, маючи на руках також картку по відкритому рахунку №26257000056096 ОСОБА_4 приходила до банку та паралельно знімала через касу банку щомісячно іще по 9980,00 грн., у зв’язку з чим безпідставно отримала 44 598,57 грн., що не є ані соціальною допомогою, ані іншими адресними коштами, що належать відповідачці. Вказані суми не є соціальною допомогою в сенсі ст.1215 ЦК України, оскільки банк не нараховує соціальну допомогу, а лише виплачує суми, які надходять з бюджету на рахунок відповідної особи, у зв’язку з чим не є розпорядником бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на вказану норму Закону є безпідставними.

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала та зазначила, що їй надали картку для соціальних виплат, однак та перестала працювати, тому їй надали нову картку, готівкові кошти вона отримувала у касі банку. Коли отримала кошти у великій сумі, то поцікавилась з цього приводу у управлінні соціального захисту, де їй повідомили, що таке можливо, оскільки допомогу можуть перераховувати інші благодійні організації. Вважає, що в її діях відсутня вина, кошти їй надавав сам банк, а те, що вони є перевищенням ліміту їй не було відомо, оскільки вважала ці кошти соціальною допомогою.

Представник відповідачки проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення та посилався на те, що відповідачка має статус внутрішньо переміщеної особи, згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення у м.Дніпропетровську від 10.12.2014 року за №1205002083 про взяття на відповідний облік. Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку.

Відповідно до п. 31 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, виключно позивача визначено уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога, тому 12.08.2015 року між відповідачкою та позивачем був укладений договір №978090 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно з п. 1.1 якого на ім'я відповідачки був відкритий поточний рахунок в Ощадбанку №26257000056096 та відповідно видано платіжну картку.

Згодом позивач повідомив відповідачку про виникнення якихось проблем з платіжною карткою за договором №978090, та для вирішення цього питання позивачем було запропоновано відкрити інший поточний рахунок у банку. При цьому передбачалось, що кошти, які надходять на рахунку будуть перераховуватись безпосередньо позивачем на новий поточний рахунок для подальшого їх отримання ОСОБА_4 готівкою у касі банку. 17.11.2015 між відповідачкою та позивачем був укладений договір №55813103 про відкриття фізичній особі поточного рахунку в національній валюті та його обслуговування, відповідно до умов якого, відповідачці було відкрито поточний рахунок №26208055813103, та починаючи з 17.11.2015 року отримувала соціальну допомогу та пенсію готівкою у касі.

Також представник позивачки посилався на той факт, що кожного разу, коли відповідачка отримувала в касі банку грошові кошти як соціальну допомогу, то вона завжди цікавилася у касира, чому банк збільшив суми відповідних виплат, та чи не має будь-якої помилки, на що касир банку кожного разу повідомляв про те, що ніякої помилки в цьому немає, оскільки збільшення сум стало можливим завдяки фінансово-соціальної допомоги переселенцям зі сторони благодійних міжнародних організацій, яка має регулярний характер, але суми виплат можуть коливатися в залежності від суми надходжень від цих організацій. Таким чином, виплата позивачем усіх без виключення сум соціальної допомоги відповідачці здійснювалась не помилково, а виключно добровільно та більш того, з вказівкою (роз'ясненнями), що ці кошти дійсно належать саме відповідачці, як внутрішньо переміщеній особі, оскільки останні надійшли у вигляді фінансової допомоги від благодійних організацій.

Незважаючи на відповідні обставини, позивач посилається, на збій в Програмному забезпеченні Way4, внаслідок якого і відбулася безпідставна виплата відповідачці грошових коштів у вигляді соціальної допомоги. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

Таким чином вбачається, що поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача. За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають, тому просив у позові відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення відповідачки та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 має статус внутрішньо переміщеної особи, згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення у м. Дніпропетровську від 10.12.2014 року за №1205002083 про взяття на відповідний облік (т.1 а.с. 31).

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку.

Згідно з п.31 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, виключно позивача визначено уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога.

12 серпня 2015 року між AT «Ощадбанк» в особі в.о. керуючого ТВБВ II №10003/0427 та ОСОБА_4 був укладений договір №978090 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (т.1 а.с. 6-9), згідно з яким відповідачці був відкритий поточний рахунок №26257000056096 на умовах тарифного пакету «Соціальний» та видана платіжна картка типу VISA Elektron INSTANT 4790********4932 та ПІН-конверт до неї (п. 1.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2. договору позивач зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечити проведення розрахунків за операціями, в т.ч. здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту. Відповідно до даних Автоматизованої банківської системи «БАРС» 12.08.2015 року рахунок №26257000056096 було зареєстровано за клієнтом ОСОБА_4

Відповідно до вимог п. 2.30 Положення про організацію операційної діяльності установах AT «Ощадбанк», затвердженого постановою правління AT "Ощадбанк" від 05 квітня 2016 року №260, формування інформації щодо операцій за рахунками з використанням платіжних карток здійснюється передавання/приймання відповідних файлів в АБС «БАРС Millennium» до/в процесингового центру програмним забезпеченням Way4 з використанням програмно забезпечення CardManagement. Відповідно до історії обміну даних CardManagement АБС БАРС починаючи з 12.08.2015 року по 09.08.2016 року наявна «Помилка виконання персоналізації карти INSTANT» (дані обміну за 12.08.2015 p., за 25.08.2015 p., 10.11.2015 р., за 16.11.2015 р., за 09.08.2016 р.).

При виникненні проблем з картою відповідачки ОСОБА_4 працівниками відділення було запропоновано їй відкрити поточний рахунок №26208055813103 та для отримання коштів здійснювати перерахування коштів з карткового рахунку (2625) на поточний рахунок (2620) з подальшим отриманням коштів готівкою через касу відділення. 17 листопада 2015 року ОСОБА_4 уклала з AT «Ощадбанк» в особі в.о.керуючого ТВБВ II № 10003/0427 Договір № 55813103 про відкриття фізичній особі поточного рахунку в національній валюті та його обслуговування (т.1. а.с. 10-11). Відповідно до вказаного договору відповідачці був відкритий поточний рахунок №26208055813103 для обліку коштів і здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (п. 1.1.Договору).

При зверненні відповідачки до відділення перевірялась наявність залишку коштів на рахунку №26257000056096 в системі CardManagement та ініціювалось в АБС БАРС перерахування коштів на рахунок 26208055813103. Так чином були здійснені наступні перерахування на загальну суму 54 579,21 грн., а саме: 17.11.2015 р. на суму 3536,00 грн. (меморіальний ордер №107122914); 23.12.2015 р. на суму 5304,00 грн. (меморіальний ордер №110857184); 28.01.2016 р. на суму 5817,29 грн. (меморіальний ордер №114784163); 06.04.2016 р. на суму 9980,00 грн. (меморіальний ордер №121972049); 07.06.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №128672592); 06.07.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №131891014); 20.07.2016 р. на суму 9980,64 грн. (меморіальний ордер №133328684) (т.1 а.с. 16,17,18,19,20,21,22).

Як встановлено у судовому процесі, фактично на рахунок №26257000056096 надійшло лише 9980,64 грн. соціальної допомоги, що підтверджується випискою по картковому рахунку №0030-26257000056096 за період з 12.07.2014 року по 11.08.2016 року (т.1 а.с. 15). Таким чином, персоналізація карти ОСОБА_4 не була здійснена в Програмному забезпеченні Way4 при всіх обмінах даних по операціям списання коштів за рахунком №26257000056096, тому зазначені операції залишались несквитованими на транзитному рахунку №29249002301000, тобто здійснювалась лише технічна проводка Дт2924 - Кт2620, а дебетові обороти по рахунку №26257000056096 не відображались.

Випискою по картковому рахунку №0030-26257000056096 після проведення персоналізації за період з 09.08.2016 року по 08.09.2016 pоку підтверджується наявність на рахунку заборгованості у розмірі 44 598,57 грн. (54 579,21 грн. загальна сума отриманих коштів - 9980,64 грн. соціальна допомога), що є коштами, які отриманні без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належність та допустимість доказів регламентуються ст.ст. 77, 78 ЦПК України за якими, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі і гроші.

За правилом ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до правового висновку ВСУ від 02.03.2016 року у справі №6-3090цс15, Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна відокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов’язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов’язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов’язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов’язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов’язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов’язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред’явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов’язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Як встановлено судом, розмір соціальної допомоги, який був перерахований ОСОБА_4, складає 9980,64 гривень, однак через збій програмного забезпечення АБС «БАРС Millennium», WAY4, CardManagement призвело до того, що банк помилково виплатив відповідачці кошти понад розмір соціальної допомоги на загальну суму 44 598,57 грн., тобто ця сума є безпідставно отриманою, вона не є соціальною допомогою або пенсією, тому підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Стосовно уточнених позовних вимог про стягнення з відповідачки нарахованих відсотків у сумі 26617,84 гривень на утворену заборгованість (овердрафт) 44 598,57 грн., суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору від 17.11.2015 року, банк відкриває вкладнику поточний рахунок №26208055813103 для обліку коштів і здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України. Таким чином за змістом договору відповідачка є вкладником грошових коштів, а не позичальником, і переплата коштів відбулась не з вини відповідачки, а через збій програмного забезпечення банку.

Овердрафт (перевищення кредиту) це кредитування банком розрахункового рахунку клієнта для оплати ним розрахункових документів при недостачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. В такому випадку банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі суми, що надходять на рахунок клієнта. Овердрафт — це короткостроковий кредит (до 1 року) у межах встановленого ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли коштів на поточному рахунку недостатньо.

У даному випадку, на думку суду, відсутні правові підстави для застосування до умов договору від 17.11.2015 року наслідків несанкціонованого овердрафту. До того ж позивач у первісному позові посилається на те, що 15 серпня 2016 року відповідачка була повідомлена про набуття нею коштів без достатньої правової підстави (повідомлення про помилковий переказ від 12.08.2016 року, через збій в роботі програмного забезпечення). В той час, коли в уточненій заяві позивач вже визначає помилково сплачені грошові кошти були отримані відповідачем як несанкціонований овердрафт (перевищення витратного ліміту по поточному рахунку) та нараховує на цю суму відсотки.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягає стягненню 1 378,00 гривень витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 177, 1212, 1214 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової допомоги, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВА №369767, виданий Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 07.09.1996 року, зареєстроване місце перебування: м.Дніпро, вул.В.Тютюнника, 12/83, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії-Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09305480, місцезнаходження банку: м.Дніпро, проспект Гагаріна,115, кошти в сумі 44 598 гривень 57 копійок, що набуті без достатньої правової допомоги, а також 1 378,00 гривень витрат по сплаті судового збору, а всього 45 976 (сорок п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят шість) гривень 57 копійок.

В іншій частині позову, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г.Якименко